Час реакції водія

Однією з найважливіших якостей водія, які безпосередньо впливають на безпеку руху - є час реакції.

Це закономірна відповідь організму на різноманітні подразники, що сприймаються органами чуттів.

Час реакції водія - це інтервал часу між моментом появи сигналу про небезпеку до початку конкретних дій.

Процес реакції можна умовно поділити на три етапи: оцінка обставин, прийняття рішень, виконання відповідних дій.

Час реакції може змінюватися в міру накопичення професійного досвіду, а також внаслідок тренування. Кожному водію бажано знати свій час реакції і способи його зниження. Для цього корисно розуміти основні закономірності зміни часу реакції.

Час реакції водія, як і будь-якої людини, складається із двох періодів:

• латентного (прихованого);

• моторного.

Латентний (прихований) період – вимірюється часом з моменту появи подразника до початку рухових дій водія. Протягом латентного періоду відбуваються процеси, пов'язані з відчуттям і сприйняттям, оцінкою та прогнозуванням обставин, а також виробленням рішення. Приблизно тривалість латентного періоду простої реакції на світло становить 0,2 сек., а на звук - 0,4 сек. Він залежить від індивідуальних психофізіологічних особливостей водія, його стану й досвіду, а також від характеру дорожньо-транспортної ситуації.

Моторний період - це період, що вимірюється часом виконання ВОДІЄМ рухових дій. Час моторного періоду залежить від складності виконуваної дії, віку водія, а також від ступеня раптовості сигналу.

Середній час моторного періоду простої реакції (в лабораторних умовах) на червоний сигнал, у водія віком 18-22 роки дорівнює 0,48-0,56 сек., віком 45-60 років - 0,78-1,96 сек., а складної реакції - відповідно 1,05-1,96 сек. та 1,59-2,61 сек.

Моторний період у різних водіїв одного віку із однаковим стажем за однакових умов відрізняється ненабагато. Це пояснюється тим, що дії з керування автомобілем відпрацьовуються систематично й неодноразово повторюються у повсякденній діяльності.

Чим триваліший час реакції, тим важче водієві запобігти виникненню аварійної обстановки: у різних водіїв загальний час реакції може різнитися у 3-4 рази. Трапляються випадки, коли один водій, перебуваючи в складніших умовах, ніж інший, на один і той же сигнал реагує швидше.

Поняття про складну і просту реакцію. Фактори, від яких залежить реакція водія

Реакція може бути: простою і складною.

Проста реакція - пов'язана з очікуванням єдиного, відомого сигналу, у відповідь, на який водій має виконати певну дію.

Час простої реакції становить 0.4-0,6 сек.

Прикладом простої реакції може бути поворот рульовим колесом. натискання на педаль гальма при вмиканні червоного сигналу світлофора. При цьому час приймання і переробки інформації мінімальний.

Складна реакція - полягає в оцінці й прийнятті рішення про конкретні дії.

Час складної реакції становить 0,6-1,2 сек. Водій може і повинен завжди прагнути перетворити складну реакцію на просту.

Прикладом складної реакції може бути випадок, коли водій, побачивши пішохода, що перетинає проїзну частину, може подати звуковий сигнал, пригальмувати або, навпаки, збільшити швидкість, нарешті спробувати об'їхати пішохода попереду чи позаду.

Час складної реакції набагато більший, ніж простої, бо треба переробити більшу кількість інформації, оцінити різні рішення і обрати найкраще.

Фактори, від яких залежить реакція водія:

• психофізіологічних особливостей;

• віку водія та навичок керування;

• професійного досвіду та водійського стажу;

• професійної підготовленості;

• обережності;

• стану організму (втоми, емоційної перенапруги та хворобливого стану.