2 6 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісов

Вона виявлялася в знанні кожним племенем рослинного і тваринного світу своєї кормової території, в застосуванні цих знань у процесі господарської діяльності, у передаванні їх із покоління в покоління, а також у передбаченні можливих результатів господарювання.

В усьому цьому відбивається природне регулювання і контролювання обміну речовин людей первісного суспільства з природою. Воно навряд чи, як це намагаються довести деякі дослідники, пов'язане з плануванням або з плановим веденням господарства первісного суспільства. Проте трудова діяльність останнього, як і сучасна організація виробництва, була спрямована на задоволення безпосередніх потреб у засобах існування всіх членів суспільства і навіть більше ніж сьогоднішнє виробництво визначала владу первісного господарства над продуктами спільної праці. ,, ,•

Розвиток первісного господарства, перехід від

мисливсько-групової діяльності до землеробства означали

. .- ,. початок осілого способу життя, виникнення поселень. їх

зростання означало і початок розвитку цивілізацій, відмітною

ознакою яких є писемна спадщина.

Управління щоденними справами поселень поступово ускладнювалося. Ті, хто здійснював його, набували навичок розрахунку, передбачення, елементів мудрості, стаючи священиками, фараонами і королями, візирами і міністрами. Саме вони уособлювали владу й управляли багатством у своїх суспільствах, у тому числі й у період давніх цивілізацій.

У правління в давніх цивілізаціях

Про розвиток управлінської думки в

Єгипет і Вавілонш ^ ^

Стародавньому Єгипті свідчать як

' архітектурні спорудження, так і писемна

спадщина. Піраміди і канали, побудовані в Єгипті, є не тільки дивом інженерної думки, а й мовчазним свідченням разючих управлінських спроможностей давньої держави. Наприклад, піраміда Хеопса, що має висоту 146.6 метрів і займає площу понад 5 гектарів, складена з'

Розділ 2. Зародження світової управлінської думки 2 7

2 мільйонів 300 тис. кам'яних блоків, кожний із який важить у середньому півтори тонни.

За приблизними підрахунками, будівництво піраміди вимагало праці понад 100 тис. осіб протягом 20 років. За сучасними масштабами це означало б управління 100-тисячним колективом будівельників, включаючи планування, організацію і контроль роботи, а також такі ••;.-• додаткові проблеми, як організація харчування робітників, їхнє проживання тощо. ,

Тільки завдяки праці організованих мас єгиптяни змогли

■; _; побудувати споруди, що не тільки гідні замилування, а й яскраво

.-,.., ілюструють ефективність і складну структуру управління їх

будівництвом. У Єгипті існувала державна монополія на

більшість інженерних проектів і велика бюрократична система

ведення справ. Культурні традиції зобов'язували вільних людей

трудитися, при цьому система брала на себе розв'язання інших

проблем.

_: Є свідчення, що єгиптянам були відомі кількісні

■ .V-.■;...- обмеження числа людей, що перебувають під управлінням

■;.:■•' однієї людини (менеджера). Як правило, на одного наглядача

припадало 10 робітників. Цей єгипетський принцип організації

праці, що дістав назву "правило десятьох", згодом

застосовувався в багатьох цивілізаціях.

У літературних джерелах Стародавнього Єгипту відображені численні питання організації й управління народним господарством, а також уявлення давніх єгиптян про власність, рабство, товарно-грошові відносини. До них належать "Повчання гераклеопільского царя своєму синові Мерикара", "Пропозиції Іпусера", "Пророцтва Неферті", "Повчання Ахтоя, сина Дуауфа, своєму синові Піопі", різноманітні адміністративно-господарські і юридичні документи. Вони свідчать, що в Стародавньому Єгипті здійснювалося суворе врахування трудових і матеріальних ресурсів. Тому періодично проводився перепис населення з урахуванням його вікових і професійних особливостей, складалися земельні кадастри, здійснювався облік худоби й інших матеріальних ресурсів.

З цих джерел також бачимо, як була організована праця царських ремісників і хліборобів, місце, що посідали в ієрархічній