12 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісов
Крім поділу на формальні і неформальні, організації бувають прості і складні. Прості організації, особливо у сфері бізнесу, створюються, як правило, власником і підпорядковуються йому. Вони невеликі за розміром. Мають тільки одну або кілька взаємозалежних цілей. Розростаючись, прості організації стають складними, що мають цілу низку взаємозалежних цілей.
Складні організації містять множину самостійних підрозділів (цехи — на заводі, факультети й інститути — в університеті тощо). Лише завдяки координації зусиль і досягненню цілей кожного з підрозділів організація виконує своє головне соціальне завдання — задовольняє різноманітні потреби суспільства у високоякісних товарах і послугах. При цьому вона повинна ефективно функціонувати, скорочувати свої витрати, одержувати прибуток.
У складній організації в умовах ринкової економіки управління як функція власника неможлива. Виникає потреба в спеціальній діяльності — менеджменті (управлінні)* і спеціальній професії—менеджері.
Н
еобхідність
управління організаціями
Чим викликана потреба в менеджменті, чому необхідне управління? Щоб відповісти на ці запитання, спробуємо виділити загальні характеристики, ознаки складних організацій.
Наявність ресурсів. Ціль будь-якої організації передбачає перетворення ресурсів для досягнення певних результатів. Основні ресурси—люди (людські ресурси) і фізичні ресурси (капітал, земля, матеріали, технології, інформація).
Залежність від зовнішнього середовища. Зовнішнє середовище — певні економічні умови, споживачі, профспілки, урядові акти, законодавство, організації-конкуренти, система
* Тут доречно звернути увагу на те, що, на противагу адміністративно-командному управлінню в країнах колишньої соціалістичної, централізованої системи господарства, в західних країнах управління формувалося в процесі природного розвитку ринкової економіки, діставши з кінця XIX ст. назву «менеджмент». Тому термін "менеджмент" у цих країнах абсолютно тотожний "управлінню", тоді як у країнах з перехідною економікою менеджмент поки ще розглядається як один із типів управління. У цій книзі термін "управління" вживається в тому ж самому значенні, що й "менеджмент".
Розділ
1. Предмет і підходи до аналізу управління
як наукової дисципліни 13
цінностей у суспільстві. Останнім часом багато чинників цього
С середовища набувають справді глобального характеру. Фірмам
доводиться брати участь в дедалі жорсткішій конкуренції на
зовнішніх ринках і протистояти іноземним компаніям у себе
'.-..■' на батьківщині. Це потребує знань міжнародного права,
розуміння культурних цінностей, традицій і звичаїв різних країн
і народів тощо.
Підрозділи. Це — частини організації, що охоплюють групу людей, які виконують конкретні специфічні завдання (цілі) для досягнення загальної цілі.
Горизонтальний поділ праці, тобто поділ праці між зайнятими за видами власне виробництва, на складові компоненти.
5. Вертикальний поділ праці, тобто координація діяльності складових (підрозділів) організації. Координація роботи працівників — сутність управління. Без управління
; діяльність організацій неможлива. Отже, управління викликане потребою узгодження дій для одержання очікуваного ■ результату спільної діяльності людей. Воно відбиває ускладнення процесів узгодження.
У відомого американського економіста, патріарха менеджменту П. Друкера є ілюстрація двох видів бізнесу за аналогією з двома видами організмів: безхребетних і хребетних (хребетоподібних). Потреба в менеджменті, вважає він, виникає тоді, коли безхребетні переростають у хребетоподібних. На його думку, у бізнесі така потреба з'являється, коли чисельність зайнятих досягає кількасот осіб.
Управління (менеджмент) — це процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформулювати і досягти цілей організації. Іншими словами, це діяльність, спрямована на ефективне придбання, розміщення і використання робочої сили і матеріальних ресурсів для досягнення цілі (цілей).
Менеджмент як практична діяльність постійно реалізує і доповнює існуючі знання про нього, що у сукупності характеризуються як думка менеджменту. Теоретичне ж відображення знань про менеджмент, його функції, цілі і сфери являє собою вчення менеджменту. Як наука вчення менеджменту існують у вигляді концепцій, сутність і історія