9 0 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісов

: Кожний лад грунтувався на різних господарських принципах, що характеризували відповідну економічну (господарську) систему: перший — приватногосподарську, другий — суспільно-господарську, третій — благоденства. На запитання "Яка із систем найбільше відповідає інтересам суспільства? " у Туган-Барановського відповіді не було. По суті, він обґрунтовував положення теорії змішаної економіки.

Туган-Барановський зробив вагомий внесок у вирішення найважливішої проблеми державного регулювання економіки — проблеми ступеня централізації господарського ладу. Він звернув увагу на небезпеку централізму для свободи особи і на інші його вади (бюрократизм, примус та ін.). Проте вчений не відкидав його цілком, а, навпаки, вважав необхідним для майбутнього соціалістичного ладу. На його думку, планомірність (організованість) суспільного організму є істотною перевагою, заради якої можна і потрібно змиритися з обмеженням свободи особи.

Ослаблення елементів примусу, звільнення суспільної ініціативи Туган-Барановський пов'язував із широким розвитком місцевого самоврядування. Водночас мали набути широкого розвитку і вільні господарські організації на засадах трудової кооперації. Остання, на його думку, у промисловості приведе до виробничої асоціації, а в сільському господарстві — до трудових общин із досить складним внутрішнім кооперативним устроєм.

Таким чином, наприкінці XIX— на початку XX cm. в українській економічній літературі дістали обгрунтування питання державного регулювання економіки в умовах ринкових відносин, взаємодії державного централізму і самоврядування місцевих господарських органів. Були відображені і питання про можливості поєднання планових і ринкових основ в управлінні народним господарством. Відповіді на всі ці питання давалися з урахуванням досягнень західної економічної теорії. Одночасно розвивалася і теорія управління, зокрема школа наукового менеджменту.

К лючові слова

Київська Русь. Княжа влада. Види землеволодіння. Організація господарства. Управління на макро- і мікрорівнях.

Розділ 3. Управлінська думка в Україні з часів Київської Русі до кінця XIX cm. 91

Самоврядування. Самобутність державного ладу. Раціоналізація поміщицького господарства. Управління поміщицьким господарством. Напрями управлінської думки. Зв'язок економічної теорії з управлінською політикою. Роль держави. Акціонерні компанії. Змішана економіка. ......

К онтрольні запитання

1. У чому полягає специфіка розвитку управлінської думки в Україні?

2. Яке місце посідає управлінська думка періоду Київської Русі в розвитку економічної науки в Україні?

3. Якими були управлінські погляди й управлінська політика князів?

4. Який взаємозв'язок існує в розвитку управлінської думки в Україні і Росії (XVII—XIX ст.)?

5. Які положення М. А. Балудянського про проблеми праці становлять інтерес з погляду управління?

6. Як характеризував стан державного управління в Російській імперії В. Н. Каразін і які пропозиції обгрунтував у зв'язку з цим?

7. Яка роль випускників Києво-Могилянської академії в розвитку економічної й управлінської думки в Україні?

8. У чому виявлявся процес централізації і русифікації українських земель і до яких наслідків у галузі національної управлінської думки він призвів?

9. У чому сутність і специфіка раціоналізації поміщицького господарства в Україні?

10. Які наукові проблеми досліджував І. В. Вернадський?

11. Яку роль відіграв Н. X. Бунге в розвитку економічної науки і практики державного управління?

12. У чому полягають сутність і значення класифікації напрямів економічної теорії, розробленої М. І. Туган- Барановським, для розвитку управлінської думки?

П роблемні завдання

1. Визначте зв'язок господарських і управлінських уявлень давнього населення України (в археологічні епохи) з історією української управлінської думки.

9 2 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісое

2. Назвіть основні джерела вивчення управлінської думки Київської Русі.

3. Визначте організацію господарства й управлінські пріоритети на основі "Руської Правди" і "Повчання" Володимира Мономаха.

4. Розкрийте ідеї В. Н. Каразіна про самоврядування й оцініть спроби впровадження їх у життя.

5. Розкрийте основні тенденції в розвитку української економіки й управлінської думки в другій половині XVIII — першій половині XIX ст.

6. Назвіть й охарактеризуйте основні напрями розвитку управлінської думки в Україні в першій половині XIX ст.

7. Розкрийте наукову, педагогічну і державну діяльність М. І. Туган-Барановського, його внесок у світову науку.

8. Які чинники, на Ваш погляд, сприяли розвитку управлінської думки в Україні в XVIII—XIX ст., а які — перешкоджали? і

Л ітература

1. Абалкин Л. Зкономические воззрения и государственная деятельность С. Ю. Витте // Вопросьі зкономики. 1999. № 4.

2. Бунге Н. X. Очерки политико-зкономической литературьі. СПб, 1895.

3. Вернадский И. В. Очерк истории политичєской зкономии. СПб, 1858.

4. Винар Б. Розвиток економічної думки в Київській Русі. Нью-Йорк, 1974.

5. Дерев'янкін Т. І., Перковський А. А. З історії економічної думки на Україні XIII—XVII ст. // Історія народного господарства та економічної думки Української РСР. К., 1992. Вип. 12.

6. Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Мьіслители Киевской Руси. К., 1987.

7. Злупко С. М. Українська економічна думка в персоналіях: Текст лекцій. Львів, 1994.

8. Злупко С. М. Економічна думка України (від найдавніших часів): Методичні матеріали для викладачів і студентів університету. Львів, 1996.

9. История менеджмента: Учеб. пособие / Под ред. Д. В. Валового. М., 1997.

Розділ 3. Управлінська думка в Україні з часів Київської Русі до кінця XIX cm. 9 З

10. История русской зкономической мьісли. / Под ред. А. И. Пашкова. М, 1960. Т. 1.4.1.

11. Історія економічної думки України / За ред. Р. X. Васильєвої. К., 1993.

12. Коропецький І. С. Українські економісти XIX ст. та західна економічна думка. К., 1993.

13. Коропецький І. С. Дещо про минуле, недавнє минуле та сучасне української економіки. К., 1995.

14. Мицюк О. К. Наукова діяльність політика-економіста М. І. Туган-Барановського. Львів, 1931.

15. Мицюк О. К. Вплив української соціально-економічної думки на російську. Прага, 1942.

16. Попов Г. X. Отмена крепостного права в России («Великая» реформа 19 февраля 1861 г.) — истоки. 1989. Вьш. 1.

17. Рибаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII— XIII вв.М., 1982.

18. Сочинения, письма и бумаги В. Н. Каразина, собранньїе и редактированньїе проф. Д. И. Багалием. Харьков, 1910.

19. Слабченко М. Є. Матеріали до соціально-економічної історії України. Одеса, 1923.

20. Туган-Барановский М. И. Очерки из новейшей истории политической зкономии и социализма: 7-е изд. X., 1919.

21. Хрестоматія давньої української літератури (до кінця XVIII ст.) / Упоряд. акад. О. Білецький. К., 1967.

94 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісое

РОЗДІЛ 4. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ШКОЛИ НАУКОВОГО УПРАВЛІННЯ

М енеджмент періоду промислової революції в Англії

Менеджмент не був важливим елементом промислової революції. Але саме вона створила умови для зародження менеджменту в його теперішньому розумінні і передумови для наступної еволюції управлінської думки.

Як уже зазначалося, Великобританія була країною, де в середині XVIII ст. почалася промислова революція. Природно, що саме в цій країні набули подальшого розвитку економічні ідеї, що становлять основу менеджменту як теорії і практики, координації людських та інших ресурсів з метою задоволення потреб ринку масового споживача. Розвиток цих ідей пов'язаний насамперед з іменами Ч. Беббіджа, Е. Юра й У. Джевонса.

1 Ч. Беббідж (1792—1871) більше, ніж Чарльз Беооідж хто-небудь інший, зробив для

1 обгрунтування і розвитку наукового підходу

до вивчення менеджменту. Навіть тоді, коли Беббідж конструював машини, він думав про їхнє використання, про організацію і координацію людських зусиль для цієї цілі.

Беббідж народився в сім'ї багатого банкіра. Його фізичну слабість природа компенсувала силою інтелекту, наділивши до того ж такими рисами, як допитливість і винахідливість. Глибинний науковий аналіз устрою машин, у чому йому

»едісов

Розділ 4. Виникнення і розвиток школи наукового управління 9 5

істотно допомагали фундаментальні математичні знання, привів Беббіджа до винаходу першого у світі цифрового комп'ютера — обчислювальної машини, що працювала на перфорованих картах. Він був ученим, професором математики в Кембриджі, автором багатьох праць.

Запозичивши в Адама Сміта його знамениту ідею про поділ праці, Ч. Беббідж використав її при вивченні промислових підприємств не тільки в Англії, а й у Європі, якою він подорожував протягом 10 років. Результатом його наукових спостережень стала публікація книги "Економіка машин і промислових підприємств" (1832).

За три наступних роки ця книга ще тричі видавалася в Лондоні, а потім була опублікована в Нью-Йорку в журналі "Mechanic Magazin".

Чим же був викликаний такий величезний інтерес до книги Беббіджа?

Насамперед тим, що його інтерпретація поділу праці допомагала зрозуміти природу і призначення фабрики з її різноманітними машинами, устаткуванням і інструментами. Спеціалізація, тобто поділ праці, відповідно до вчення Беббіджа, однаковою мірою стосується як фізичної, так і розумової праці. У поглибленні спеціалізації він бачив шлях до підвищення кваліфікації, зростання обсягів виробництва, прибутку.

Беббідж склав перелік позитивних ознак спеціалізації, що надалі було використано у процесі розвитку наукового управління, стало хрестоматійним матеріалом при підготовці менеджерів. У своїй праці він також висунув низку питань, що наперед визначили багато напрямів наукового менеджменту. Так, зокрема, він вважав за необхідне:

— аналізувати не тільки виробничі процеси, а й пов'язані з ними витрати;

—для досліджень використовувати прийняті стандарти;

• при вивченні ділової активності використовувати метод порівняння;

• визначати попит на основі статистики прибутків;

• централізувати виробничий процес;

• просувати до впровадження наукові розробки;

• при будівництві нових фабрик і заводів забезпечувати оптимальність їхнього розміщення відносно природних ресурсів та ін.

Як бачимо, Беббідж був не просто проникливим спостерігачем і пропагандистом спеціалізації. Він зрозумів,