56 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісов

диференціація суспільства, важкі умови праці робітничого класу, низький рівень його освіти, соціальні суперечності, які поглиблювалися. Все це ставало гальмом на шляху подальшого розвитку промислової революції.

Поселившись у Нью-Ленарку і перебуваючи у безпосередньому контакті з робітниками, Оуен став "єдиним активним власником " серед партнерів компанії, якій належав Нью-Ленарк. На основі нібито відомої лише йому "великої таємниці людської природи " Оуен стрижнем своєї політики реформ вважав кадрову політику. Він рішуче відмовився від каральних заходів, застосовував лише адміністративний і виховний вплив, переконання і приклад, виявляючи витримку, терпіння і доброчинність.

Оуен дорікав своїм партнерам-фабрикантам за те, що вони не розуміли важливості людського чинника і не підтримували його реформ. Водночас йому доводилося діяти і проти більшості робітників, що також чинили опір реформам, не розуміючи, що все робиться для їхнього блага. І все ж поступово, спираючись на невеличкий актив однодумців, Оуен привчав робітників до дисципліни, чистоти, порядку, розумної системи повсякденних дій.

Відповідно до існуючого закону "Про бідних" він найняв близько 400—5 00 парафіяльних учнів із числа дітей знедолених, поліпшивши умови їхнього життя і праці, а також скоротивши для них робочий день. Ця його діяльність доповнювалася перетвореннями життя всього селища, включаючи вулиці, будинки, санітарні умови і систему освіти. Оуен боровся адміністративними і виховними засобами із злодійством й аморальними вчинками, постійно прагнучи пробудити свідомість своїх "підлеглих".

Показовим у цьому зв'язку є те, як Оуен вирішував повсюдно нагальну на той час проблему дисципліни. Він відмовився від використання методу тілесних покарань, замінивши його методом умовляння. Оуен розробив систему "безшумного контролера" дисципліни. Він виставляв чотири види оцінок кожному начальнику, котрий, у свою чергу, так само оцінював своїх підлеглих. Ці оцінки виражалися в колірних кодах: чорному, блакитному, жовтому і білому (за зростаючою оцінкою). Наприклад, наприкінці дня на ткацькому верстаті

Розділ 2. Зародження світової управлінської думки 5 7

установлювалася дерев'яна табличка, пофарбована в той колір коду, який відповідав поведінці й успіхам верстатника. Приходячи на роботу, кожний міг бачити, як працював робітник у попередній день. На думку Оуена, це повинно було змусити ледаря працювати, а тих, хто мав білу табличку, тобто високу оцінку, продовжувати працювати так само добре.

Можливо, сам по собі такий захід і не дав би ефекту. Але він був складовою соціально-економічної системи управління, розробленої Оуеном, що включала також мережу освітньо-виховних закладів для дітей і дорослих, елементи соціального забезпечення і страхування, змагання, виховання почуття спільності і гордості за підприємство, розвиток соціальної активності робітників, моральний осуд винних, часткове самоврядування. На підприємствах і в селищі, наприклад, існувала практика вибору дружин для підтримання громадського порядку і санітарного нагляду.

Доповнена політикою контролю за введенням у виробництво нової технології, забезпеченням надійних постачань сировини і збуту продукції, така система управління перетворила компанію в Нью-Ленарку в одну з найбільш високопродуктивних і прибуткових. До того ж у Нью-Ленарку був досягнутий і разючий соціальний ефект. Зменшилися злочинність, пияцтво, сексуальна розбещеність, майже зникли національна і релігійна ворожнеча, інші вади суспільства того часу. Очевидними стали тенденції схильності до дотримання основних вимог суспільного порядку і моральності, взаємодопомоги, толерантності, працьовитості.

Проте успіх діяльності Оуена як менеджера абсолютно не відповідав його діяльності як суспільного реформатора. Можливо, причиною цього було розуміння Оуеном проблеми перетворення суспільства як суто інженерного завдання. Досягнувши позитивних результатів в умовах ізольованого співтовариства Нью-Ленарка, не залученого до жорсткої конкуренції товаровиробників, Оуен вважав, що винайшов якийсь універсальний устрій, спроможний забезпечити усунення вад капіталістичної системи господарювання.

Оголошена ним війна капіталізму мала інтелектуальний характер. З цих же позицій він виступав проти церкви, вважаючи, що не проповіддю відповідальності кожної людини

5 8 Історія вчень менеджменту. А. 1. Кредісое

можна досягти поліпшення життя всіх і кожного, а лише за допомогою освіти, морального виховання.

Не дивно, що наступна політична активність Оуена в Англії не дістала підтримки з боку власників, фабрикантів, церкви, а також політиків. Запропонований ним фабричний законопроект, що забороняв наймання на роботу дітей до 10 років і обмежував тривалість робочого дня 10,5 годинами із забороною нічної дитячої праці, так і не був ухвалений.

Потерпіла фіаско і спроба Оуена запровадити свої реформаторські ідеї в Америці. Створена ним у 1824 р. Кооперативна комуна (Нью-Гармонія) у штаті Індіана також була приречена, і через три роки Оуен виявився як фінансово, так і морально розбитим. Його ідея про те, що методи управління на бавовняних комбінатах можуть бути застосовані до суспільства в цілому, не могла переконати інших у її реальності, по праву оцінювалася й оцінюється як утопія.

Цього, однак, не можна сказати про його новаторське розуміння людського чинника. Саме з ним пов'язані успіхи Оуена як менеджера і соціального реформатора. Він звинувачував фабрикантів у тому, що вони витрачали величезні кошти на устаткування, на скорочення матеріальних витрат, але при цьому не робили ніяких інвестицій у людські ресурси, хоча ефективність таких вкладень дуже висока. Оуен, зокрема, звертав увагу на те, що гроші, витрачені на поліпшення соціально-психологічних умов праці, підвищення кваліфікації робочої сили дадуть не п'ять, десять, п'ятнадцять відсотків на витрачений у такий спосіб капітал, а "часто п 'ятдесят, у багатьох випадках і сто відсотків ".

Як бачимо, Оуен ще задовго до Мейо та інших представників школи біхевіористського (поведінкового) напряму не тільки порушив питання про значення людського чинника для фірми, а й успішно намагався його реалізувати. Його справді можна вважати батьком сучасного менеджменту з управління персоналом.

К лючові слова

Культура мезоліту. Господарство, що привласнює. Традиційне управління. Державно-общинне управління. Комерційна стандартизація. "Правило десятьох". Система

6 0 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісое

17. Чи розглядалися ідеї управління в працях А. Сміта?

18. Що нового вніс у теорію і практику управління Р. Оуен?

19. Чому успішний досвід Оуена як менеджера не допоміг його діяльності як суспільного реформатора?

П роблемні завдання

1. Чи мала досягнення рання практика управління у Вавілонській імперії? Якщо так, те спробуйте їх назвати.

2. Охарактеризуйте основні положення кодексу Хаммурапі, що регламентують відносини в господарському житті.

3. Назвіть ідеї про організацію і управління, висловлені генералом Сан Цзу у трактаті "Мистецтво війни".

4. Охарактеризуйте позитивний досвід в організації управління Римської імперії.

5. Визначите напрями еволюції управлінської практики в середньовічний Європі.

6. Розкрийте роль протестантизму в еволюції практики і теорії управління.

7. Назвіть особливості управлінського контролю в період раннього капіталізму.

Л ітература

1. Антология зкономической классики. В. Петти, А. Смит, Д. Рикардо. М., 1993.

2. Всемирная история зкономической мьісли. М., 1987. Т. 1; М., 1988. Т. 2.

3. История средних веков (V—XV века): Хрестоматия. М., 1986.

4. Катон, Варрон, Колумелла, Плиний о сельском хозяйстве. М., 1957.

5. Кенз Ф. Избранньїе зкономические произведения. М., 1969.

6. Литература Древнего Востока. Иран, Индия, Китай: Текстн. М., 1986.

6. Маркс К. Капитал. М., 1978. Т. 1, 2, 3.

6. Менеджмент организации: Учеб. пособие / Под ред. 3. П. Румянцевой, Н. А. Саломатина. М., 1997.

Розділ 2. Зародження світової управлінської думки 61

9. Меркантилизм / Под ред. И. С. Плотникова. Л., 1935.

10. Мескон М. X., Альберт М., Хендоури Ф. Основи менеджмента. М., 1995.

11. Наука управляти. З історії менеджменту: Хрестоматія. К., 1993.

12. Оузн Р. Избранньїе сочинения. М., 1950. Т. 1.

13. Пильгуй Н. А. История мировьіх зкономических идей. К, 1992.

14. Тюрго А. Избранньїе зкономические произведения. М., 1960.

15. Утпкин 3. А. История менеджмента. М., 1997.

16. Утопия и утопическое мьішление: антология зарубежной литературьі. М., 1991.

17. Фалмер P. M. Знциклопедия современного управлення: В 5-ти т. М., 1992.

18. Хрестоматия по истории Древнего Востока: В 2-х ч. М., 1980.

19. Claude S. George. The History of Management Thought. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall, 1972.

20. Wren Daniel. The Evolution of Management Thought. New York: John Wiley and Sons, 1987.