Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кредисов История учений мендж.doc
Скачиваний:
88
Добавлен:
19.07.2019
Размер:
941.06 Кб
Скачать

42 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісов

■■■•'■ ті, хто володів грамотою — священики, писарі, правителі, дрібнопомісні дворяни. За таких умов мистецтво управління не набувало необхідного поширення.

І все ж у період середньовіччя в результаті хрестових походів у Європі відбулися події, що підготували умови для подальшого розвитку управління. Мова, зокрема, йде про те, що хрестові походи, з одного боку, стимулювали торгівлю, відкриваючи для Європи нові торговельні шляхи і показуючи їй багатство Середнього Сходу, а з іншого боку — послабляли християнські релігійні догми, протиставляючи їм культуру країн Середнього Сходу, мораль, торгівля, промисловість і військове мистецтво яких не тільки не поступалися країнам Європи, а й часто їх перевершували.

Дух торгівлі, підприємництва, інтерес до відкриттів і знань поступово наповнював світ феодалізму. До того ж росли міста, з'явилися зародки нового середнього класу, благодатним грунтом для зростання якого стало активніше обертання грошей і кредитних коштів, відродження політичної системи.

Розвиток торгівлі не тільки привів до появи її нових організаційних форм—купецьких гільдій, що нагадують сучасні торговельні асоціації, а й вимагав раціоналізації методів ведення обліку. З 1340 р. генуезькі і флорентійські купці-банкіри почали використовувати подвійний запис у бухгалтерському обліку. Система балансів широко використовувалася в практиці венеціанських купців, зокрема братів Соранцо, про що свідчать збережені книги обліку, що велися ними в 1416—1426 pp. Нарешті, у 1494 р. італійським ченцем Лукою Пачіоллі була зроблена перша спроба теоретичного узагальнення цієї < системи.

У своєму трактаті Пачіоллі не тільки виклав нову систему обліку, що застосовувалася у Венеції, а й підкреслив необхідність її поширення і використання іншими. По суті, трактат Пачіоллі вперше подав інформаційну систему управління, за допомогою якої підприємець дістав можливість бачити стан своїх грошових коштів і наявних товарно-матеріальних запасів. Це дало йому змогу контролювати як грошові, так і матеріально-речовинні потоки, які слугували базою для розрахунків очікуваного прибутку.

Розділ 2. Зародження світової управлінської думки 43

У свою чергу, торговельна діяльність заради власної

вигоди і підприємницького прибутку як показник ефективності

цієї діяльності дедалі більше суперечили доктринам церкви. Не

■■■ дивно, що в цей час усе частіше стали замислюватися про етику

підприємництва, етику бізнесу.

Католицька церква, що домінувала в середині століття, віру людей звертала лише на загробне життя як розраду їхньому життю на землі. Вона застерігала проти прагнення до матеріальних вигод, ведення торгівлі, одержання прибутку, трактуючи бізнес як справу диявола. Покірність і приниження, відсутність матеріального інтересу і ділової активності — такими були етика й мораль, що на той час панували.

Послаблення релігійних основ, як уже зазначалося, почалося з походів хрестоносців. Вони ж сприяли відродженню не тільки торгівлі, а й стародавньої класики з її пріоритетами розсудливості і науки. Епоха Ренесансу, що розпочалася, підірвала вплив теології на людей через Протестантську Реформацію, а пізніше — через етику протестантів. Остання звільняла людей від особистої залежності, відкривала їм шлях до економічної активності, досягнення успіхів і політичних свобод. Результатом такого культурного відродження стало не тільки формування нової атмосфери в суспільстві, ай необхідність вивчення управління як практики і теорії.

У правління в період індустріалізації, що наближалася

Феодальна система господарювання, вікова влада церкви не сприяли розвитку індустріального суспільства. Зміни в поглядах, що відбулися у період реформації, привели до визнання необхідності одержання людьми винагороди за земні страждання і до розуміння необхідності такої політичної системи, яка сприяла б свободі особи. Відповідно до вчення прогресивних філософів-політиків XVI—XVII ст. (Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локк та ін.) дана система, новий цивільний порядок можуть існувати лише за таких умов: 1) якщо люди будуть жити за природними законами розуму, а не за правилами