4 6 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісов

національної торгівлі. Інакше кажучи, феодальний абсолютизм робить поступку торгівлі, що розвивається.

Отже, пізній період меркантилізму являє собою не стільки економічну теорію, скільки економічну політику. Ця політика передбачала регулювання зовнішньої торгівлі, яка мала безпосередньо або в кінцевому підсумку дати активний баланс.

По суті, йдеться про управління зовнішньою торгівлею, вироблення її стратегії і тактики, реалізацію і контроль. Найяскравішим представником організаторів зовнішньої торгівлі і водночас талановитим систематизатором, що майстерно виклав теорію торговельного балансу, є англієць ТомасМен (1571—1641).

Т. Мен родом із старовинної сім'ї ремісників і торговців. Рано залишившись без батька, Мен виховувався у сім'ї вітчима, багатого купця й одного з фундаторів Ост-Індської торговельної компанії. Ця компанія виникла в 1600 р. як відгалуження більш старої Левантійскої компанії, що торгувала з країнами Середземномор'я. Саме в ній молодий Томас почав свою службову кар'єру купця. Він швидко розбагатів, став членом Ради директорів Ост-Індської компанії, умілим і активним захисником її інтересів у парламенті й у пресі.

Його перу належать два літературних твори, в яких уперше систематично викладена теорія торговельного балансу. Вони невеликі за розміром, позбавлені вишуканості стилю, штучної вченості. Але їхня послідовність, виражена у відомому висловлюванні Катона і повторена всіма меркантилістами, що "батьку сімейства личить бути продавцем, а не покупцем", приваблює. Доведенню того, чому це так і як цього слід домагатися, присвячені твори Мена.

Перший з цих творів було названо "Міркування про торгівлю Англії з Ост-Індією" і опубліковано в 1621 р. Другий — "Багатство Англії в зовнішній торгівлі або Баланс нашої зовнішньої торгівлі як результат нашого багатства" — було видано лише в 1664 р., майже через чверть століття після смерті автора. У них Мен постає справжнім меркантилістом, що вбачає багатство лише в золоті і сріблі. Над його мисленням тяжіє точка зору торговельного капіталу. Країна повинна збагачуватися шляхом розвитку зовнішньої торгівлі, забезпечуючи за допомогою державної регламентації

Розділ 2. Зародження світової управлінської думки 4 7

перевищення вивозу товарів над ввозом. Розвиток виробництва визнається Меном лише як засіб розширення торгівлі. і ^

Залишимо, проте, аналіз теоретичного обгрунтування цих

поглядів Т. Мена історикам економічної теорії і звернемося до

тієї частини його творів, де обґрунтовуються господарські

> заходи, методи, економічна політика. Тим більше, що саме вони

в Мена переважали.

Виходячи з установленого правила "продавати іноземцям щорічно на більшу суму, ніж ми купуємо в них", Т. Мен визнавав два способи забезпечення активного торговельного балансу.

По-перше, за рахунок вивозу виробів своєї країни у такий спосіб, щоб він обов'язково перевищував ввіз. При цьому рекомендувалося вивозити тільки готові товари, оскільки від їхнього продажу одержується більше грошей, ніж від вивозу сировини Д також заборонявся ввіз предметів розкоші.

По-друге, за допомогою посередницької торгівлі, керуючись принципом "дешевше купувати в одній країні і дорожче продавати в іншій". При цьому вважалося за необхідне тільки меншу частину куплених товарів залишати у своїй країні, а більшу частину експортувати, вивозити.

Мен також пропонував низку заходів для заохочення (регулювання) вивозу:

— повернення мита. При вивозі товарів місцевого походження держава повертала цілком або частково раніше сплачену йому покупцем суму податку або акцизу, а при реекспорті товару — мито, отримане при його ввозі;

— укладання договорів уряду з іноземними державами. У договорах передбачалася монопольна або безмитна торгівля своїми товарами на відміну від продажу товарів, завезених з інших країн. З цією ж метою рекомендувалося мати колонії;

— підтримка державою (шляхом видачі премій) ^г підприємств, що виробляють товари, які користуються великим

попитом на зовнішньому ринку.

Що стосується управління (регулювання) ввозом, то уряду рекомендувалося або встановлювати дуже високі (заборонні) :■• мита, або забороняти законом імпорт небажаних товарів.