6 2 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісов

РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІНСЬКА ДУМКА

В УКРАЇНІ З ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ДО КІНЦЯ XIX ст.

П очаток вивчення власне української управлінської думки і практики припадає на кінець XVIII — початок XIX ст. і пов'язаний з працями відомих українських учених-економістів М. А. Балудянського, В. Н. Каразіна, А. Самборського, М. Ліванова, П. І. Прокоповича та ін. Проте таке вивчення не становило якогось спеціального наукового напряму, що було типовим і для інших країн світу. У той період управління ще не існувало як окрема, відособлена від інших, галузь знань, хоча усвідомлення потреби в такій науці поряд з економічною теорією посилювалося. Зокрема, це виявлялося у висвітленні проблем управління в складі інших наук — історії, права, політики, філософії та ін. Деякі питання управління відбиті в описах окремих українських губерній і волостей першої полови­ни — середини XIX ст.

Стосовно України до сказаного вище додається ще одна важлива обставина: відсутність на той період своєї державності. Останнє стало причиною тих наслідків, що мали місце в галузі вивчення питань управління виробництвом. ' >

Першим було те, що дослідження українських учених із питань управління були лише складовою частиною управлінської думки інших націй. Інакше кажучи, минуле українського управління тривалий час розглядалося як історія становлення і розвитку управління в Росії, Австро-Угорщині

Розділ 3. Управлінська думка в Україні з часів Київської Русі до кінця XIX cm. 63

або в Польщі¹. До речі, це стосується і таких сфер українського наукового знання, як право, філософія, соціологія та ін.

Другим наслідком було те, що українські вчені певною мірою враховували підневільне положення України в складі ' Російської імперії, відбивали його при дослідженні економічних проблем, у тому числі питань управління, виявляли чималий інтерес до української економічної дійсності. Ця тенденція суперечила зазначеному вище. Світоглядний і теоретичний фундамент під неї був підведений лише на початку XX ст., коли М. Грушевський висунув положення про окремий від російського перебіг історичного розвитку кожного зі східнослов'янських народів. Відтак була створена можливість і для спеціального вивчення історії управління в Україні. Проте фактично до 1917 р. ця можливість не була використана.

Н ачала і джерела вивчення української управлінської думки

Управлінська думка в Україні має тривалішу історію, ніж звичайно заведено вважати. Як правило, її традиційно починають вивчати з Київської Русі або навіть пізніших часів. Проте насправді початок цієї історії пов'язаний ще з періодом дослов'янського поселення. Давнє населення етнічних територій теперішньої України вже мало певні господарські й управлінські уявлення. Як і в багатьох інших народів світу, тривалий час вони існували спочатку на рівні практики, а згодом — мистецтва, тобто у вигляді сформульованих правил, порад щодо ведення економіки, не завжди при цьому письмово < зафіксованих. У контексті розвитку античної культури виділяються, зокрема, філософські, економічні, управлінські погляди скіфського мислителя Анахарзіса. Проте через обмеженість писемних джерел тих років управлінські погляди давнього населення України ще не стали предметом спеціального фундаментального дослідження.

Цього не можна сказати про Україну княжого періоду (Київська держава IX—XIII ст. і Галицько-Волинська держава

¹ Як відомо, у різний час східні райони України входили до складу Російської імперії, а західні — до Австро-Угорщини або Польщі.