112 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісов

ч ерез деякий час Емерсон починає досліджувати можливості застосування наукового менеджменту й в інших галузях економіки, оскільки вважає неефективною всю економічну систему країни.

Національна ефективність виробництва, на його думку, не є функцією надлишку або браку природних ресурсів. Навіть маючи їх у достатку, країна може втрачати свої переваги через неефективне і нераціональне їх використання. Тільки правильна організація може забезпечити ефективне застосування машин, матеріалів і людських зусиль, зниження витрат виробництва.

Емерсон не поділяв поглядів Тейлора щодо функціонального начальника. Він вважав, що універсальність однієї людини з контролю за усіма операціями, які доводилося виконувати на виробництві, треба замінити спеціалізованими знаннями. При цьому Емерсон підкреслював неприпустимість розірвання загального ланцюга команд (управління) за аналогією з високоефективною лінійною формою організації прусської армії середини XIX ст.

У 1912 р. Емерсон видав головну працю свого життя — книгу "Дванадцять принципів продуктивності", що стала одним із наріжних каменів в історії учень менеджменту. Перші п'ять із цих принципів стосуються відносин з людьми, а інші — конкретних методів і інститутів управління. Кожному з принципів у книзі присвячена окрема глава, що, проте, не робить їх ізольованими. Розглядаючи їх взаємозалежними і взаємозв'язаними, автор формує структуру для побудови власної системи менеджменту, багато елементів якої не втратили значення донині.

Нижче ми назвемо ці принципи. Але попередньо з' ясуємо, чим керувався автор, приступаючи до їх розгляду. На його думку, викладеній у Передмові, добробут створюють ідеї, і чим їх більше, тим менше потрібно праці, капіталу і землі на одиницю вироблюваного продукту. У цьому полягала ефективність виробництва, і його "принципи", очевидно, були саме тими ідеями, що забезпечували її досягнення.

Перший принцип — "чітко визначені ідеали' як вихідний пункт управління. Цей принцип загострював увагу на необхідності досягнення згоди між усіма учасниками організації. Ототожнюючи, по суті, ідеали з цілями, Емерсон вважав, що якщо люди не розуміють або не мають загальної

Розділ 4. Виникнення і розвиток школи наукового управління 113

цілі, то неминуче виникають внутрішньорганізаційні конфлікти, невизначеності, відсутня цілеспрямованість.

Другий — "здоровий глузд", що закликав менеджерів глибоко вивчати проблему, використовувати спеціальні знання і поради скрізь, де це можливо. Автор не виключав можливості помилок, необхідності їх визнання й усунення.

Третій — "компетентна порада". Від другого принципу його відрізняло визнання необхідності створення консультаційного штату професіоналів і удосконалення процесу управління на основі їхніх рекомендацій.

Четвертий—"дисципліна". Основою її є забезпечення підпорядкування людей прийнятим організаційним правилам і контролю за їх дотриманням. Лише за такої умови організація перетворювалася в систему, а не в анархію.

П'ятий, останній, принцип, що має відношення до людей, — "справедлива угода". Цей принцип виключав будь-які заступницькі або альтруїстичні відносини, а базувався на справедливій і чесній системі взаємовідносин із персоналом.

Наступні сім принципів мали скоріше характер методично-механічний, де описовість переважала над необхідністю аналітичного підходу до управління. Цими принципами, зокрема, були: швидкий, надійний, точний, повний і постійний облік; планування і визначення шляхів виконання роботи; норми і графік виконання роботи, що сприяють пошуку і реалізації резервів; стандартизація умов праці; нормування операцій, що полягає в стандартизації засобів їх виконання і регламентації часу; письмові стандартні практичні інструкції; винагорода за ефективність праці (план заохочення).

Кожний із принципів (глава книги) підкріплювався численними прикладами з досвіду консультаційної роботи Емерсона, глибоко обґрунтовуючи його систему організації управління.

Емерсон домігся популярності як експерт і як консультант з менеджменту. В історію учень менеджменту він увійшов як піонер поширення знань про ефективність.

114 і. • Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісов

К лючові слова

Спеціалізація. Технічні стандарти. Розміщення підприємств. Організація праці. Фабрична система. Механізація праці. Американська система виробництва. Систематичний менеджмент. Школа Вартона. Диференційована оплата. Принципи менеджменту. Науковий менеджмент. Участь у прибутках. Хронометраж. Фотографія робочого дня. Національна ефективність виробництва. Цілі управління. "Здоровий глузд" в управлінні. Виробничі резерви. Нормування операцій.

К онтрольні запитання

1. У чому полягає внесок Чарльза Беббіджа в обгрунтування наукового підходу до вивчення проблем управління?

2. Чому Беббідж центральне місце в організації управління приділяє спеціалізації?

3. У чому Енрі Юр бачив основну причину важкої праці і злиденного існування робітників?

4. Чому спеціалізація праці, заснована на його механізації, може забезпечити високопродуктивну працю робітника?

5. Які нові поняття з'явилися у зв'язку з перенесенням ■'■■"'- Джевонсом центру досліджень на відносини між людиною і

товаром?

6. З якої залежності виводить Джевонс зв'язок між позитивною і негативною корисностями?

7. У чому Джевонс бачив сутність партнерства між підприємцями і робітниками?

8. Які характерні риси мала індустріалізація США?

9. У чому полягали переваги американської системи виробництва в XIX ст.?

^: 10. Чому управлінська думка найбільш інтенсивно

розвивалася в системі транспорту і зв'язку в США?

11. Чи була система управління Маккаллума підтверджена практикою як ефективна?

12. У чому сутність концепції систематичного менеджменту Пурра?

Розділ 4. Виникнення і розвиток школи наукового управління 115

13. Де і з чиєї ініціативи була відкрита перша "школа бізнесу" у США?

14. У чому сутність основних принципів менеджменту за Ф. Тейлором?

15. Які елементи механізму впровадження філософії менеджменту в практику господарювання виділяє Ф. Тейлор?

13. Які "навички виробництва" виділяє Гантт?

13. Що має стати результатом упровадження "навичок" у практику господарювання?

14. У чому сутність "графічної інтерпретації менеджменту" Гантта?

15. Яку роль у практиці управління відіграють діаграми планування часу і управління роботою Гантта?

20. У чому сутність «принципів продуктивності» Емерсона?

П роблемні завдання

1. Назвіть питання, поставлені Ч. Беббіджем, які передбачили основні напрями наукового менеджменту.

2. Назвіть умови, в яких розвивалося підприємництво в США наприкінці XVIII — на початку XIX ст.

3. Охарактеризуйте внесок Г. Тауна в становлення теорії менеджменту.

4. Назвіть причини, через які управлінські ідеї Ф. Тейлора не сприймалися багатьма менеджерами-сучасниками.

5. Визначите головний результат упровадження наукового менеджменту в господарське життя.

6. Назвіть нові ідеї в удосконаленні управління, сформульовані подружжям Гілбрет.

7. Оцініть значення для сучасного українського суспільства думки Емерсона про те, що "добробут створюється ідеями" в управлінні.