84 Історія вчень менеджменту. А. І. Кредісов

" Економіст". З 1867 по 1876 р.— управляючий конторою державного банку в Харкові. ;

Вернадський одним із перших у світовій літературі розробив класифікацію напрямів економічної думки. Ще в 1849 р. він виділив в економічній науці два великих напрями — позитивний і негативний. До першого він відніс теорії і школи, представники яких вважали, що економічний розвиток вирішальною мірою залежить від активної діяльності держави. Другий напрям представляли ті теорії і школи, що спиралися на "природні закони" розвитку і заперечували необхідність втручання держави в економіку. У меркантилістів панував позитивний підхід, у фізіократів і класиків — негативний, а в так званих протекціоністів — компроміс між обома підходами. Оскільки макроекономічні монетаристські й кейнсіанські моделі і сьогодні визначають економічну політику різних країн світу, відповідно впливаючи на управлінські теорії, класифікація Вернадським основних напрямів економічної теорії свого принципового значення не втратила і сьогодні, у тому числі для України.

Історичний досвід свідчить, що традиційно для України (у складі Російської імперії) роль держави в економіці була вирішальною. Держава брала активну участь у створенні фінансово-кредитної і грошової систем, сприяла їхньому нормальному функціонуванню. Становлення і розвиток ринкових відносин супроводжувалися державним регулюванням останніх. Держава завжди активно втручалася в діяльність підприємця, використовуючи для цих цілей різноманітні економічні й адміністративні інструменти. Особливо яскраво це стало виявлятися з початку XVIII ст., у зв'язку зі становленням протекціоністської ("заступницької") системи. У першій чверті XIX ст. близько половини всіх мануфактур було побудовано державою. Водночас держава сприяла створенню приватних підприємств, тісно пов'язаних із державним господарством. Промислове підприємництво в Росії й Україні на відміну від Західної Європи зароджувалося як державне підприємництво.

У другій половині XIX ст. держава продовжувала сприяти розвитку підприємництва, приватної ініціативи. Вона підтримувала розвиток промисловості, будівництво залізниць

Розділ 3. Управлінська думка в Україні з часів Київської Русі до кінця XIX cm. 8 5

акціонерними товариствами, а з 80-х років — за рахунок скарбниці і викупу багатьох приватних доріг. Серед інших методів підтримки державою приватної ініціативи і підприємництва — різноманітні податкові пільги, зокрема звільнення від усіх видів податків і мита на досить тривалий період, звільнення від оподатковування прибутків працівників окремих підприємств, кредитні пільги у формі безпроцентного або пільгового кредитування, державні замовлення. Засновникам нових підприємств практично безплатно передавалися землі, будівлі, помешкання виробничого призначення. ; ,. , _; -

Держава сприяла розвитку підприємництва і шляхом протекціоністської митної політики. Заінтересовані в посиленні протекціонізму промислові підприємці вимагали високих митних тарифів, вважаючи їх головним засобом успішного розвитку національної промисловості. Окремі економісти України (П. Мігулін, М. Соболєв та ін.) також були прихильниками протекціонізму за активного втручання держави в економічне життя. Водночас інші вчені і громадські діячі, до яких належав і Вернадський, заявляли про свою прихильність до політики вільної торгівлі, вільного підприємництва.

І. Вернадський критикував протекціоністські погляди відомого німецького економіста і державного діяча Фрідріха Ліста (1789—1846), а також його послідовників і виступав проти встановлення протекціоністських тарифів у Російській імперії. Про розбіжність своїх поглядів з політикою протекціонізму у сфері зовнішньої торгівлі Вернадський писав у статтях "Про зовнішню торгівлю" і "Ще про зовнішню торгівлю", що мали значний вплив на суспільну думку того часу. Вчений вважав, що, незважаючи на меншу розвиненість Російської імперії порівняно з Великобританією, молода російська промисловість усе-таки зможе витримати конкуренцію з боку англійської промисловості, насамперед завдяки своїм структурним перевагам. Крім того, лише в умовах конкуренції можливе зростання продуктивності вітчизняної промисловості. На думку Вернадського, протекціоністські тарифи звільняють промисловця від "тривожного суперництва", що тримає в напруженні його