121. Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку країн із перехідною економікою.

Чинники, які гальмують швидкий розвиток країн із перехідною економікою, зокрема їхньої зовнішньої торгівлі.1) Політика неопротекціонізму розвинутих країн. (РК) яка спрямована на послаблення позицій нових конкурентів з числа країн із перехідною економікою, оскільки на ці припадає 40% експорту. Тиск РК на країни з перехідною економікою змушує їх «добровільно» обмежувати експорт у РК. Але переведення виробництва до країн із перехідною економікою другого ешелону дає змогу ТНК та національним компаніям обминати бар’єри на шляху експорту до РК. 2) Різке поширення використання інформаційних технологій, електронізація та роботизація виробництва знижують відносні переваги цих крахн у дешевій робочій силі, відтак знижується і конкурентоспроможність промислового експорту. 3)Політика так званого “технологічного неомеркантилізму”, яка виявляється у прагненні Заходу запобігти або обмежити отримання конкурентами з числа країн з перехідною економікою перспективних технологій, новітнього обладнання. Тому країнам з перехідною економікою важко зберігати а тим більше нарощувати свої позиції у МПП і вони не відмовляються повністю працемісткого промислового виробництва. Країни з перехідною економікою перетворились на відчутний центр впливу на структуру світових продуктивних сил, міжнародні потоки товарів і фінансових ресурсів.

122. Економічні системи високорозвинутих і перехідних економік: порівняльний аналіз.

Ефективність функціонування національної економіки - задоволення поточних потреб суспільства, нагромадження національного ба­гатства і стан довкілля - вирішальною мірою залежить від типу економічної системи.

Економічна система - спосіб організації національної економіки. Основними елементами економічної системи є, по-перше, спосіб узгодження діяльності суб'єктів господарського життя, або спосіб розв'язання основних проблем організації економіки; по-друге, власність на виробничі ресурси та виготовлені життєві блага.

В економіці, яка грунтується на приватній власності, економіч­ними ресурсами та виробленими продуктами володіють здебільшого приватні особи та фірми, які їм належать. Проте в усіх країнах з приватною власністю держава володіє значними активами, що вклю­чають землю, ліси, транспортну мережу, житлові об'єкти тощо.

В економіці з державною власністю економічні ресурси належать державі. Прикладом такої економіки був СРСР. Кожній національній економіці притаманні свої особливі риси, проте загалом розрізняють два типи економічних систем. Це -традиційне, або натуральне, господарство й товарне господарство. Товарне господарство, у свою чергу, може бути ринковим або адміні­стративно-командним. Економіки багатьох країн є перехідними, тобто одну економічну систему змінює інша. Так, українська еконо­міка нині переходить від командних до ринкових відносин.

123. Варіативність стратегій транзитивних країн.

Подолання кризових явищ швидко відбувається в антиінфляційно-створювальній моделі перехідного періоду. Виконуючи ринкові функції, вона виключає економічний хаос і авантюристичний розвал діючих господарських структур без створення нових. Під впливом ринкової конкуренції застарілі виробництва вимушені або поступово модернізуватися, або на їх зміну виникнуть нові, більш продуктивні і конкурентоспроможні, що не лише компенсують втрати товарного продукту і доходу, а й забезпечать приріст додаткового ефекту. Власне так і долається криза дефіцитності з одночасним нарощуванням товаровиробництва, ВВП і НД. Дезорганізація виробництва, національної грошової, валютно-фінансової і кредитної системи, відсутність жорсткого менеджменту неминуче ведуть до економічного занепаду. Наслідки вивчення сучасного світового досвіду однозначно свідчать, що жодна економічно розвинена країна світу кінця XX століття не має моделі стихійної ринкової економіки і навіть так званого "вільного ринку". І це цілком закономірний прогресивний розвиток. Система ринкових відносин знаходиться під безпосереднім впливом державної економічної політики і механізму чутливих регуляторів дії макро- і