124. Ринкові реформи у Центральній та Східній Європі: концепції та стратегії.

125. Стратегії економічних трансформацій на пострадянському просторі.

На формування стартових параметрів економіки пострадянських країн істотно вплинула низка чинників зовнішнього і внутрішнього характеру. Розгляньмо деякі з них.

По-перше, в 1988 р. почалися якісні зміни світового геополітичного і геоекономічного простору. По-друге, в результаті завершення процесу розпаду в 1991 р. з геополітичної карти світу зникли країни, що розвивалися за соціалістичною орієнтацією, а в Європі і Центральній Азії утворилася або відновилася мережа незалежних держав, до яких увійшла Україна. Після відновлення незалежності перед державами виникло чимало проблем, що вимагали невідкладного вирішення.

1. Відновити або створити нові атрибути державності: герб, прапор, гімн, Конституцію, Конституційний Суд, президентську гілку влади, Національний банк, Кабінет Міністрів, армію, Міністерство закордонних справ.

2. Сформувати власний державний механізм, що відповідає державним інституціям розвинутих демократичних країн. Це означає створення Міністерства оборони, національної армії, повноцінного Міністерства закордонних справ із системою посольств і консульств, Міністерства фінансів, митниці тощо.

3. Визначити систему цінностей, що закладаються в основу державного будівництва. Чи це буде космополітична інтернаціональна ідея, орієнтована на формування касти олігархів, для яких самоціль - накопичення індивідуального багатства за будь-яку ціну.

4. Здійснити перехід політичної структури суспільства до плюралістичної полісистеми. Це означає відхід від монопольної, політичної та ідеологічної системи, що нам дісталася від колишнього Радянського Союзу, коли Комуністична партія відігравала роль держави в державі і пронизувала всю систему влади.

5. Сформувати ринкову систему економіки. Сьогодні необхідно вирішувати і таке важливе завдання, як здійснення реституції приватної власності, зокрема на землю, що дасть змогу відновити правонаступництво та законність, сплюндровані комуністичним режимом у період правління більшовицьких орд. Це складне завдання, на жаль, ще не вирішене, оскільки досі не розроблено правового механізму реституції приватної власності.

6. Ліквідувати державну монополію. На зміну їй повинна прийти всеосяжна конкуренція. Директивно-командне державне планування необхідно було замінити індикативним програмуванням, позаекономічні методи примусу - економічними стимулами та інтересами.

7. Створити національну фінансову, банківську і грошову системи.

8. Сформувати зовнішньоекономічні зв'язки. Це завдання ускладнювалося тим, що радянські підприємства ніколи самостійно не виходили на зовнішній ринок, не мали досвіду зовнішньоекономічного співробітництва, не знали законів міжнародного поділу праці і світового господарства.

9. Створити умови для оволодіння населеннм ринковим категоріальним апаратом.

126. Проблема синтезу реформаторських моделей у транзитивних країнах.

Формування ринкових відносин передбачає низку змін, які охоплюють фундаментальні засади функціонування економіки і головних її інституцій, що визначають поведінку наявних у суспільстві структур і спрямовують соціально-економічний розвиток країни.

Відомо, що кінцевий результат функціонування держави як системного утворення розпадається на матеріально-речові, економічні та соціальні досягнення. Природно, що через це не існує єдиного підходу щодо оцінки результатів ринкового реформування і, закономірно, ефективності державного регулювання економіки.

Якщо виходити з уявлення про ринок як універсальний інструментарій забезпечення соціального спрямування економіки, то оцінювати здійснені трансформаційні заходи слід було б не з точки зору узгодження одержаних результатів із структурною побудовою економіки розвинених країн, а в більшій мірі з позицій соціальних змін у суспільстві.

Реалізація реформаторської моделі – справа надзвичайно складна. Але саме модель соціально-ринкової трансформації того типу, який було прийнято, обумовила не будівничий, а руйнівний вектор щодо соціального стану суспільства.