89. Стратегії загальноамериканської інтеграції: nafta, ftaa.

Кроком до об'єднання континентальних масштабів була американсько-канадська угода про вільну торгівлю між двома державами, укладена в 1988 р. Пізніше починається переговорний процес між США і Мексикою з приводу подібної ж угоди, до якого згодом підключається і Канада. В результаті тривалого переговорного процесу у грудні 1992 р. була підписана тристороння угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі, НАФТА, згідно з якою із січня 1994 р. розпочато формування найбільшого у світі ринку на території в понад 21млн.кв.км, з населенням більше 370 млн.чол. - потенціальних споживачів і сумарним обсягом ВВП в 6,8 трлн.дол. Створення такого ринку передбачено завершити в 2009 р.

Мета NAFTA: створення не спільного ринку західноєвропейського зразка, а зони вільної торгівлі, що дала б можливість кожному з її учасників без перешкод і обмежень розвивати ек. стосунки з іншими державами і регіонами. Мова не йде про погодження торгово-ек. політики кожного із членів з будь-якими наднац. структурами. Більше того, створення подібних структур просто не передбачено. Згідно з угодою передбачено: поетапне (протягом 15 років) скасування мита, а також нетарифних обмежень у взаємній торгівлі; лібералізація інвестиційного режиму, включаючи надання фінансових послуг; забезпечення високого рівня захисту інтелектуальної власності, розробка спільної програми боротьби із забрудненням довкілля.

Цілі країн: США: -посилити могутність північноамериканського економічного «центру» і його вплив на світове господарство; -розширити безмитний ринок реалізації продукції власних товаровиробників; -закріпити позиції національного капіталу, ТНК в економіці Мексики і Канади, - збільшити доступ до мексиканських і канадських ек ресурсів; - через Мексику посилити вплив на всю Латинську Америку.

Канада: -позбавитися протекціоністських обмежень з боку законодавства США і підвищити конкурентоспроможність товарів своїх виробників на ринках США, -суттєво збільшити товарооборот з Мексикою; - через США і Мексику вийти на ринки країн латиноамериканського регіону, -через активізацію зв'язків в межах інтеграційного об'єднання пожвавити ек. в країні.

Мексика: -одержати доступ до досягнень науково-техн. прогресу для модернізації національної економіки; -вигідні умови експорту продукції національних виробників до США і Канади; -залученням додаткових інвестицій і новітніх технологій в національне виробництво, що має забезпечити значне збільшення кількості робочих місць, підвищення конкурентоспроможності національних товарів.

90. Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-Тихоокеанському регіону: аспекти формування і розвитку.

Специфіка інтеграції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні:

1. У Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відбувається процес поглиблення господарської інтернаціоналізації на базі інтенсифікації внутрирегиональных потоків товарів і капіталів.

2. Розходження, що зберігаються, в економічному розвитку країн дають можливість поглибленню субрегиональных інтеграційних процесів у рамках країн, що мають приблизно однакові рівні економічного розвитку.

3. Субрегіональна інтеграція має специфіку, що пов'язана з можливістю надання організаційно-політичних форм прцессам, що відбуваються; останні можуть відбуватися і поза інституціональними рамками, завдяки інтенсифікації взаємних зв'язків на мікроекономічному рівні.

4. Сильні позиції займають у регіоні США, Японія, Китай. Вони можуть бути ініціаторами створення економічного угруповання, у тому числі і на загальнорегіональному рівні.

5. У найближчому майбутньому важко очікувати створення регіонального економічного угруповання в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні із механізмом наднаціонального регулювання, з огляду на географічні умови та економіко-політичні чинники.

6. Можливість створення широкого економічного простору з вільним прямуванням товарів і капіталів.