16. Економічні погляди філософа-просвітника я.П.Козельського (к)( з Корнійчук)

Яків Павлович Козельський – видатний мислитель, філософ-просвітник, учений енциклопедист. Також К. аналізує й економічні категорії. Так, зокрема він розглядав, проблеми простого й розширеного відтворення, теорії вартості, грошей, прибутку, капіталу, кредиту, праці тощо. Аналіз багатьох економічних категорій у нього є досить оригінальним. Єдиним джерелом багатства він називає працю. Це питання він досить докладно аналізує у передмові до перекладу книги Мозера «Государь и министр». Як прихильник працелюбста К. проте,засуджує хижацьке використання праці. Він пише, що праця надмірна, виснажлива є шкідливою для здоров'я і менш продуктивної ніж поміркована. Він фактично перший в історії вітчизняної суспільної думки проголосив вимогу 8 годинного робочого дня. Заслуговує на увагу здійснений К. поділ праці у процесі виробництва. Він поділяє її на необхідну або «уравненную» і додаткову або «подарунок». Джерелом багатства К. вважає працю, а не обіг як меркантелісти., причому працю, на відміну від фізіократів у всіх сферах виробництва. Ідеалом К. є суспільство дрібних товаровиробників в основі господарської діяльності яких лежить прагнення вигоди, проте воно не повинно йти на шкоду іншій людині. Соціальний ідеал К.- це суспільство вільних. Рівних трудівників, в якому праця є обов’язком кожного громадянина. Побудова акого суспільства здійснюється мирним шляхом, через укладення суспільного договору. Аналізує К. і такі форми економічних відносин як віддача в заставу, кредит тощо. Торкається він і питань податкової політики. К- захисник рівності й свободи простого народу, свободи його господарської діяльності.

16. Реформи Йосипа іі та їх економічна суть.( з великої зеленої книги)

Унаслідок 3-х поділів Польщі ( 1772,1793,1795 рр) Правобережна Україна увійшла до складу Російської імперії, а більшість Зах.Укр. земель- Галичина, Північна Буковина, Закарпаття- опинились під владою Австрії. В останній третині 18ст. в Австрії було проведено ряд реформ якими передбачалося внести зміни у феодально-кріпосницьку систему відповідно до тих зрушень що відбувалися в житті і цим сприяти розвитку сільського господарства. Ці реформи були пов’язані з іменами імператриці Марії-Терезії та її сина імператора Йосипа 2.

У Галичині реформи розпочинаються у 1775р. коли відповідний указ цісаря заборонив притягати селян до виконання повинностей непередбачених інвентарями, до панщини в неділю та святкові дні; заборонявся примусовий продаж панові зерна та інших продуктів, обмежувалось право панів карати селян. У 80-х роках приймається ряд законів які істотно вплинули на становище галицьких селян( розширено цивільні права селян, обмежена їх кріпосна залежність: право одружуватись без відома пана. Віддавати дітей на навчання до міста, безземельним селянам вільно залишати село). Указ 1786 обмежував панщину до 3-х днів на тиждень для селян з наділом, а для безземельних вона не повинна була становити більше 12 днів на рік. Указом 1787 рустикальні землі були відділені від домініальних. Селянин отримував право на передавання наділу у спадщину, але не мав права продати або розподілити його. Однак усі ці реформи залишили незмінним велике землеволодіння, лише 4% усіх земель належало державі. Церкві, міським громадам і вільним селянам.Рівень с/г виробництва особливо селянського залишався надзвичайно низьким, головними його напрямами були хліборобство та вирощування технічних культур. Отже, землі було поділено на домініальні і рустикальні.У користуванні селян були також пасовища і луки незначна частина лісів, за все вони повинні були нести повинності,відпрацьовувати панщину, а також сплачувати частину свого доходу державі та духовенству.Закарпаття під владою Австро-Угорщини було відсталим аграрним краєм. У першій.пол.19ст і тут розвиваються тов..-грош.відносини. більше уваги стали звертати на переробку с/г прод-ї.Відбувалося скорочення с.наділів, зумовлене зростанням к-ті нас-ння.