45. Варіативність політики автаркії: економічна самодостатність; структурна закритість; економічна закритість; автаркія експансії.

Економічна самодостатність - сподівання на власні сили й засоби. Прикладом можуть бути країни Західної Європи, які не залежать від сировинної бази та світової економічної політики. Автаркія експансії – економічна політика фашистських режимів у Німеччині та Італії, де в процесі підготовки до війни ставилося завдання досягти самозабезпечення стратегічними ресурсами. Політика автаркії проводилась і в СРСР сталінським керівництвом. Структурна закритість спостерігається в Росії і до нещодавна -Білорусії.

47. Національні економіки перехідного типу в глобальному середовищі: основи економічної політики.

В другій половині ХХ століття ринкова економіка перейшла в нову, більш високу, ніж світове господарство, якість, свала міжнародною. Ознаки міжнародної економіки:

1) розвинена сфера міжнородношго обміну товарами на базі міжнародної торгівлі;

2) розвинена сфера міжнародного руху факторів виробництва, передусім у формі увозу-вивозу капіталу, робочої сили і технологій;

3) міжнародні форми виробництва на підприємствах, разміщених в декількох країнах, насамперед в рамках транснаціональних корпорацій;

4) самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов’язана з обслуговуванням ні міжнародного руху товарів, ні руху факторів виробництва;

5) система міжнаціональних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання в цілях забезпечення збалансоавності та стабільності економічного розвитку;

6) економічна політика держав, яка виходить з принципів відкритої економіки.

48. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.

Зупинимося коротко на позитивах і негативах глобалізму. До перших можна зарахувати можливість глобального регулювання екологічної ситуції на планеті, убезпечення людства від глобальних загроз різного характеру, які непереборні для кожної окремо взятої держави і навіть наддержави (скажімо, планетарні катастрофи), можливість “підтягнути” в економічному плані відсталі країни до рівня просунутих, світова координація боротьби зі СНІД, наркоманією, тероризмом тощо. Щоправда вирівнювання економічного розвитку - це тільки задекларований “позитив”, у дійсності спостерігається збільшення економічної прірви між країнами внаслідок глобалізації.

Які ж негативи глобалізму, його загрози? По-перше, це вже згадане збільшення розриву в рівнях економічного і соціального розвитку між країнами “золотого мільярду” та всіма іншими – за оцінками ООН різниця між ВВП багатих і бідних країн становила у 1960 р 1:30, у 1990 – 1:60, у 1999 – 1:90. Як бачимо цей процес прискорюється. По-друге, зростання безробіття, бідності, безпритульності, а також техногенне перевантаження і деґрадація довкілля в бідних країнах. По-третє, економічне і політичне послаблення національних держав, пригнічення внутрішніх національних ринків, національних економік, що веде до практичного усунення націй-держав з конкурентного середовища. По-четверте, зростання рівня тіньової економіки, її розростання до рівня глобально-світової і вихід з-під контролю націй-держав. Загальна криміналізація економічної діяльності, зростання корупції. По-п’яте, конфлікт між вимогами глобалізації та соціально-культурними і економічними традиціями націй-держав (наприклад, глобальна еліта вимагає від України вільного продажу землі іноземцям, що протиприродно для господаря-українця).