Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
159537_18B3F_shpargalki_mezhdunarodnye_ekonomic....doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
17.07.2019
Размер:
594.94 Кб
Скачать

12. Моделі розвитку національних економік і диверсифікація світових економічних стратегій.

Модель розвитку національної економіки передбачає рівну важливість ролі усіх видів активів як складових національного багатства: фізичного, фінансового, природного та людського капіталу, що впливають на загальну продуктивність факторів виробництва, а отже, потребують інвестицій; акцент на розподільчих аспектах зростання та рівному розподілі можливостей доступу до освіти, охорони здоров’я, культурних заходів тощо; акцент на інститути, які забезпечують ефективне управління, запобігання захопленню інститутів корпоративними інтересами еліт.

Стратегії диверсифікації (стратегії входження в нові сфери; диверсифікація в аналогічні галузі; стратегії диверсифікації в несхожі галузі; стратегії продажу и ліквідації бізнесу; стратегії оновлення, економії та реструктуризації портфеля; транснаціональної диверсифікації; комбіновані стратегії диверсифікації.)

13. Основні світові теоретичні моделі економічного розвитку і стратегії міжнародної економічної поведінки країн.

В сучасній науці виділяють кілька головних моделей еконо­мічного розвитку, які тісно пов'язані з господарським зростан­ням:

• модель лінійних стадій розвитку (зростання);

• теорія структурних трансформацій;

• теорія зовнішньої залежності;

• неокласична модель вільного ринку;

• теорія ендогенного зростання;

• модель сталого розвитку.

14. Основні індикатори економічного потенціалу та рівня розвитку країн (ввп, врп, піі, індикатори економічного добробуту) і варіативність міжнародних економічних стратегій.

Валовий внутрішній продукт на душу населення, валовий національний продукт, прямі іноземні інвестиції, обсяги промислового виробництва, обсяги експорту та імпорту товарами та послугами ( показники зовнішньої торгівлі), індекс споживчих цін,

15. Детермінанти формування міжнародних економічних стратегій розвитку.

Головною детермінантою зближення економічних форм життя народів і держав є новітні ресурси, що модифікують організаційно-господарські способи функціонування економік різних країн.

Процес всебічного зближення у сферах виробництва, науково-технологічної діяльності та послуг зумовлений посиленням дії цивілізаційних законів і закономірностей, що охоплюють також сферу політики, ідеології, культури. Глобальний синтез, який поширюється на всю планету, веде до утворення світової економічної спільності, цілісної міжнародної господарської струк­тури. Серед факторів, що формують економічну єдність світу, треба також відзначити інтернаціоналізацію виробництва й обігу, міжнародну господарську інтеграцію, науково-технічну револю­цію, необхідність спільного вирішення глобальних проблем люд­ства тощо.

Всебічне застосування комп'ютерної техніки, мікропроцесорів, біотехнології, лазерної техніки, порошкової металургії, мембранної технології, виробів з кераміки, матеріалів із заданими властивос­тями, застосування елементів космічного виробництва свідчать про початок нової ери суспільно-економічного розвитку.

16. Класифікація економічних стратегій країн (за рівнем розвитку, цивілізаційною приналежністю, інституціональною та галузевою структурою економіки, рівнем конкурентоспроможності, параметрами середовища розвитку).

За рівнем розвитку: 1) промислово розвинуті країни (Японія, США); 2) країни, що розвиваються (Бразилія, Аргентина); 3) країни з перехідною економікою (Польща, Україна).

Цивілізаційною приналежністю: західноєвропейська, східноєвропейська, північноамериканська, латиноамериканська, африканська, південноазійська, східноазійська.

Параметрами середовища розвитку: стратегія відкритості, автаркії, наступальні стратегії, стратегії „наздоганяючого розвитку ”, стратегія глобалізації тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]