- •1. Міжнародні економічні стратегії як категорія міжнародної економіки.
- •2. Міжнародні економічні інтереси і економічні стратегії розвитку.
- •3. Види, рівні, суб'єкти та об'єкти формування міжнародних економічних стратегій.
- •4. Економічне середовище, види й суб'єкти міжнародних економічних стратегій.
- •5. Передумови й фактори формування, множення й диверсифікованості міжнародних економічних стратегій.
- •6. Види й суб'єкти світових економічних стратегій.
- •7. Етапи кардинальних змін у міжнародних економічних стратегіях.
- •8. Державна економічна внутрішня та зовнішня політика і міжнародні економічні стратегії.
- •9. Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.
- •10. Внутрішнє та зовнішнє середовище формування і реалізації міжнародних і національних економічних стратегій: мотивації та чинники.
- •11. Етапи еволюції світового господарства і світових економічних стратегій.
- •12. Моделі розвитку національних економік і диверсифікація світових економічних стратегій.
- •13. Основні світові теоретичні моделі економічного розвитку і стратегії міжнародної економічної поведінки країн.
- •14. Основні індикатори економічного потенціалу та рівня розвитку країн (ввп, врп, піі, індикатори економічного добробуту) і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •15. Детермінанти формування міжнародних економічних стратегій розвитку.
- •17. Еволюція світового ринкового господарства і стратегій економічного розвитку.
- •18. Ринкова економіка, економічна демократія і стратегії міжнародного економічного розвитку країн з ринковою економікою.
- •19. Світові економічні ресурси як база формування стратегій соціально-економічного розвитку.
- •20. Міжнародна мобільність факторів виробництва та проблема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.
- •21. Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •22. Класифікація стратегій економічного розвитку за ознаками (домінуючих країн, транзитивних економік, та країн, що розвиваються).
- •23. Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на національні стратегії та стратегії світового економічного розвитку.
- •24. Стратегії тнк і їхній вплив на формування національних економічних стратегій та стратегій світового розвитку.
- •25. Постіндустріальний світовий розвиток і особливості формування сучасних стратегій.
- •26. Зовнішньоторговельна політика як чинник стратегії соціально-економічного розвитку.
- •27. Співвідношення відкритості та протекціонізму: варіанти оптимізації і вплив на стратегії.
- •28. Стратегія відкритості: недоліки і переваги.
- •29. Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.
- •30. Мобілізаційні моделі як форма реалізації наступальних стратегій розвитку.
- •31. Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність.
- •32. Індикативне планування і таргетування як фактор усталеного економічного розвитку.
- •33. Глобалізація і механізми реалізації стратегій розвитку
- •34. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: «геополітичні розломи».
- •35. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •36. Стратегія глобалізації: базові принципи формування.
- •37. Монодетермінізм сучасних глобалізаційних процесів.
- •38. Виміри переваг глобалізації.
- •39. Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні й соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •40. Економічний глобалізм і економічний антиглобалізм у геостратегічному контексті.
- •41. Глобалізм і національна економіка: інтеграція і протистояння.
- •43. Вибір країнами оптимальних стратегій економічного розвитку в умовах глобалізації.
- •44. Економічний націоналізм – стратегія захисту національних економік в умовах глобалізації.
- •45. Варіативність політики автаркії: економічна самодостатність; структурна закритість; економічна закритість; автаркія експансії.
- •47. Національні економіки перехідного типу в глобальному середовищі: основи економічної політики.
- •48. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.
- •49. Глобалізація як стратегія і як основа транснаціоналізації світової економіки.
- •50. Глобалізація як закономірність розвитку світового господарства і як західний проект.
- •51. Геополітичні та геоекономічні інтереси і економічні стратегії.
- •52. Співвідношення національних, регіональних та глобальних стратегій економічного розвитку.
- •53. Країни як суб'єкти світових економічних стратегій в умовах глобалізації. Регіоналізація як реакція на виклики глобалізації.
- •54. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій.
- •55. Стратегії трансформації глобального капіталізму.
- •56. Глобалізація і нове індустріальне суспільство: проблеми і перспективи.
- •57. Глобалізація і постіндустріальне суспільство (теорії та реальність).
- •58. Глобальні проблеми ххі століття (економічний аспект) і трансформація стратегій економічного розвитку.
- •59. Стратегії тнк як складова глобальних економічних стратегій розвитку.
- •60. Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •61. Сучасні світові інноваційні економічні стратегії в умовах глобалізації та регіоналізації.
- •62. Глобалізація і економічне домінування: сучасні реалії.
- •63. Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку.
- •64. Стратегія стійкого розвитку як імператив і виклик.
- •65. Критерії стійкого розвитку країн у глобальному середовищі.
- •67. Макроекономічні регулятори інноваційних процесів як основа стратегії стійкого розвитку.
- •68. Стратегії та механізми впливу на циклічність розвитку національних економік.
- •69. Національні переваги та національні пріоритети як основа міжнародних економічних стратегій стійкого розвитку.
- •70. Інноваційні, фінансово-економічні й соціальні основи забезпечення стійкого економічного розвитку.
- •71. Конкурентне середовище та національні (регіональні) конкурентні переваги як складові стійкого розвитку глобальної економіки.
- •72. Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •73. Взаємозалежність глобальних і національних стратегій стійкого економічного розвитку.
- •74. Ринкова складова забезпечення стійкого розвитку світової економіки.
- •75. Міжнародні економічні стратегії і екологічна рівновага.
- •76. Міжнародні інтеграційні стратегії як основа формування стійкого розвитку.
- •77. Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств.
- •78. Світові макрорегіональні угрупування і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •79. Регіоналізація як наслідок глобалізації: економічні та позаекономічні чинники.
- •80. Міжнародне конкурентне середовище, інтеграція та національні (регіональні) конкурентні переваги.
- •81. Регіональна інтеграція як основа формування регіональних об'єднань.
- •82. Світові фінансово-економічні кризи у контексті глобалізації і антикризові стратегії регіональних співтовариств.
- •83. Європейський Союз: геополітична мета, стратегія, принципи формування і проблеми розвитку.
- •84. Європейський Союз: етапи формування і еволюція стратегій.
- •85. Стратегії та проблеми розвитку європейської спільноти і національних держав.
- •86. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі.
- •87. Інтеграційні стратегічні пріоритети країн цсє: мета і сучасні реалії
- •88. Єеп: геополітична мета, стратегія і принципи формування.
- •89. Стратегії загальноамериканської інтеграції: nafta, ftaa.
- •90. Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-Тихоокеанському регіону: аспекти формування і розвитку.
- •91. Характер ринкових взаємин у світовому економічному просторі: проблема домінування та інтеграції.
- •92. Світові центри тяжіння і інтеграційні процеси: варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •93. Цивілізаційні аспекти формування міжнародних стратегій економічного розвитку
- •94. Цивілізаційний контекст трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •95. Проблема вибору країнами оптимальних стратегій економічного розвитку, адекватних національному менталітету.
- •96. Регіоналізація як цивілізаційне явище.
- •97. Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •99. Економічні аспекти цивілізаційної поведінки: Схід-Захід.
- •100. Регулятори економічного розвитку в рамках окремих цивілізацій.
- •101. Цивілізаційний ренесанс як фактор диверсифікованості світових економічних стратегій.
- •102. Специфіка стратегій по лінії Схід-Захід.
- •103. Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».
- •104. Цивілізаційна специфіка країн «конфуціанського поясу».
- •105. Цивілізаційна специфіка стратегій країн Ісламу.
- •109. Економічні системи країн Ісламу.
- •106. Європейський союз у контексті цивілізаційної взаємодії.
- •107. Моделі та стратегії розвитку «незахідних» країн.
- •108. «Економічне диво» (цивілізаційний досвід країн Південно-Східної Азії).
- •110. Економічні реформи в Китаї: цивілізаційний контекст успіху.
- •111. Класифікація економічних стратегій країн за цивілізаційною приналежністю.
- •112. Основні цивілізаційні розбіжності у принципах економічної організації суспільств і цивілізаційна обумовленість економічних стратегій розвитку країн світу.
- •113. Синтез економічних стратегій у межах окремих цивілізацій: межі диверсифікації.
- •114. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій.
- •116. Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •117. Цивілізаційна специфіка стратегій ринкових трансформацій у країнах Центральної та Східної Європи.
- •118. Комунітаризм і індивідуалізм у цивілізаційному контексті
- •119. Цивілізаційні аспекти стратегій тнк.
- •120. Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •121. Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку країн із перехідною економікою.
- •122. Економічні системи високорозвинутих і перехідних економік: порівняльний аналіз.
- •123. Варіативність стратегій транзитивних країн.
- •124. Ринкові реформи у Центральній та Східній Європі: концепції та стратегії.
- •125. Стратегії економічних трансформацій на пострадянському просторі.
- •126. Проблема синтезу реформаторських моделей у транзитивних країнах.
- •127. Суб'єкти і умови застосування антикризових стратегій щодо перехідних економік.
- •129. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій.
- •130. Економічні системи домінуючих і перехідних економік: порівняльний аналіз.
- •131. Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.
- •132. Економічна політика України в контексті створення єеп.
- •133. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •134. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •135. Проблема формування Україною національної економічної внутрішньої та зовнішньої стратегій розвитку на основі урахування аспектів варіативних світових економічних стратегій.
- •136. Україна і наднаціональні регулюючі світові та регіональні економічні інституції: підсумки стратегічного партнерства.
- •137. Стратегії мвф. Мвф і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •138. Стратегії Світового банку, єбрр і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •139. Гатт/сот і Україна: підсумки переговорних процесів.
- •140. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті.
- •141. Україна і стратегії регіоналізації.
- •142. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні.
- •143. Україні у геостратегічному контексті.
- •144. Світові центри тяжіння: варіативність міжнародних економічних стратегій і вибір України.
- •146. Україна – єс у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •147. Україна – єеп у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •148. Економічна політика України в контексті створення єеп.
- •149. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •150. Україна і гууам: ефективність співробітництва.
- •151. Єс: етапи формування й еволюція стратегій. Україна і єс.
- •152. Україна і очес: мета і наслідки співробітництва.
- •154. Україна і Росія: порівняльний соціоекогенез.
- •155. Еволюція стратегій розвитку економіки України як транзитивної країни.
- •156. Економіки національних держав та регіонів у контексті інтересів України.
- •157. Національні переваги і національні пріоритети України як основа стратегічної моделі розвитку.
- •158. Мета і напрямки координуючого впливу наднаціональних інституцій і Україна.
143. Україні у геостратегічному контексті.
Взаємні торговельні зв'язки в межах СНД домінували на початку 90-х років, нині ж у більшості країн Співдружності вони дорівнюють приблизно половині товарообороту (в 1998 р. частка країн СНД у загальному обсязі зовнішньої торгівлі України становила 44 %, тобто за п'ять років зменшилася майже на третину). Особливо значні зміни відбулися в регіональному перерозподілі торговельних відносин Росії. Виступаючи ініціатором прискореної інтеграції в межах СНД, РФ фактично переорієнтувала свою зовнішню торгівлю на інші регіони світу, на які в 1991 р. припадало лише близько 30 %, а в 1998 р. — вже 79 % російського експорту та імпорту.
Реалізація масштабних проектів розробки природних ресурсів за участю ТНК уже в найближчі роки сприятиме значному збільшенню частки найбільш розвинутих країн у зовнішній торгівлі Казахстану, Азербайджану та Узбекистану. Щодо Туркменистану, то основну частину свого експорту, де переважають енергоносії, він спрямовує до Західної Європи, намагаючись через вихід до Перської затоки утвердитися в інших регіонах світу. Крім того, всі згадані держави різко активізували свої відносини з мусульманськими країнами, особливо з Туреччиною та Пакистаном.
144. Світові центри тяжіння: варіативність міжнародних економічних стратегій і вибір України.
Сьогодні Україна найактивніше використовує потенціал стратегічного економічного партнерства з трьома державами: Росією (торгівельний баланс, спільні виробничі проекти, енергетичне та ресурсне забезпечення), Сполученими Штатами (торгівельний баланс, перспективи науково-технічного співробітництва, створення спільних виробничих проектів, а також партнерство в галузі покращення стану навколишнього середовища), Німеччина (торгівельний баланс, перспективи науково-технічного співробітництва, створення спільних виробничих проектів, а також партнерство в галузі покращення стану навколишнього середовища). Крім того, одночасна присутність на українському ринку таких економічно сильних держав може привести.
145. Україна як об’єкт геополітичних стратегій.=143
146. Україна – єс у контексті міжнародних економічних стратегій.
Європейська політика сусідства відкриває нові перспективи для партнерства, економічної інтеграції та співробітництва:
Перспектива просування за рамки партнерства до значного рівня інтеграції, включаючи участь у внутрішньому ринку ЄС та можливість для України брати зростаючу участь у ключових аспектах політик та програм Європейського Союзу
Розширення рамок та поглиблення політичного співробітництва
Можливість наближення законодавства в економічній сфері, відкриття економік одна одній та подальше зменшення кількості торговельних бар’єрів, що стимулюватиме інвестиції та зростання
Збільшена фінансова підтримка: надання ЄС фінансової допомоги Україні сприятиме виконанню заходів, які визначені у даному документі. Крім того, Європейська Комісія розробляє новий Європейський інструмент сусідства та партнерства (ЄІСП), який надаватиме допомогу Україні, у т.ч. у сфері транскордонного та міжрегіонального співробітництва між Україною та державами-членами ЄС. Також через Європейський інвестиційний банк надаватиметься підтримка проектам, що потребуватимуть інвестицій у інфраструктуру
Можливості поступового відкриття або збільшення участі у певних програмах Співтовариства, що сприятиме розвитку культурних, освітніх, технічних, наукових зв’язків, а також зв’язків у сфері охорони навколишнього природного середовища
Підтримка в адаптації законодавства до норм та стандартів ЄС, включаючи через надання технічної допомоги, обмін досвідом між державними службовцями (twinning) та цільові консультації і підтримку через механізм обміну інформацією про технічну допомогу (TAIEX)
Поглиблення торговельних та економічних відносин, включаючи перегляд передумов створення Зони вільної торгівлі після вступу України до СОТ
Буде розглянута можливість укладення нової посиленої угоди, рамки якої буде визначено за результатами досягнення цілей цього Плану дій та загального розвитку відносин Україна – ЄС. Доцільність нових договірних зобов’язань розглядатиметься у належний час