27. Співвідношення відкритості та протекціонізму: варіанти оптимізації і вплив на стратегії.

Окремі національно організовані господарства країн розвиненої ринкової економіки, країн ринкової економіки, що розвиваються, та держав перехідної від централізовано керованої до ринкової економіки у своїй суперечливій єдності становлять матеріальну основу, речовий зміст світового господарства і одночасно є його основними соціально-економічними підсистемами.

Міжнародні економічні відносини пов'язують ці господарства у цілісну систему.

Отже, основними ешалонами світової економіки є:

o центри, або ядра;

o перехідні, транзитивні економіки;

o традиційні (переферійні) економічні системи.

Кожна з перелічених мегасистем, розвиваючись у загальноцивілізаційному колі, характеризується власною траєкторією руху, натрапляє на свою систему відкритості і протекціонізму.

28. Стратегія відкритості: недоліки і переваги.

Наслідки й ефективність стратегії відкритості для економічного розвитку країн-учасниць. Переваги виходу на зовнішньоекономічні ринки:

• Збільшення розмірів ринку - ефект від масштабів виробництва (для країн з малою ємністю національного ринку), на цій основі необхідність визначення оптимального розміру підприємства.

• Зростає конкуренція між країнами.

• Забезпечення кращих умов торгівлі.

• Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури.

• Поширення передової технології.

Негативні наслідки:

• Для більш відсталих країн це приводить до відтоку ресурсів (факторів виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.

• Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що приводить до підвищення цін.

• Ефект утрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильної концентрації.

Процеси економічної інтеграції неоднозначні. Спостерігається підвищення ефективності виробництва за рахунок поглиблення спеціалізації. Завдяки зростанню торгівлі посилюється економічна активність у багатьох країнах.

29. Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.

Автаркія (від грец. autarkeia - самозабезпечення). Політика господарського відокремлення країни, добровільна чи вимушена ізоляція від світового ринку. Приклад прямування до автаркії – економічна політика фашистських режимів у Німеччині та Італії, де в процесі підготовки до війни ставилося завдання досягти самозабезпечення стратегічними ресурсами. Політика автаркії проводилась і в СРСР сталінським керівництвом.

Перевагами є максимально можливе самозабезпечення й самоізоляції від небезпечних впливів процесів глобалізму, сподівання на власні сили й засоби.

Недоліками є можливе невиправдане сподівання на надмірну самостійність, порушення стійких зв’язків.

30. Мобілізаційні моделі як форма реалізації наступальних стратегій розвитку.

Успіхи застосування мобілізаційних моделей у різних країнах, зокрема: у Німеччині в ХVIII ст. – індустріально-мобілізаційна модель Ліста, в ХІХ ст. - мобілізаційна модель Бісмарка; у ХХ ст. – американський „Новий курс” Рузвельта; мобілізаційна модель економічної модернізації Де Голля у Франції; німецька повоєнна мобілізаційна модель експортної експансії Ерхарда; японська повоєнна інноваційна модель; з більш сучасних – китайська мобілізаційна модель індустріального прориву, тощо.