3. Рівень.

А) Попередні умови. Знання предмета „Філософія”.

Б) Цілі та завдання:

Цілі: дати студентам розуміння суті науки як форми суспільної свідомості в Ії історичному розвитку, місця і ролей наукового пізнання в розвитку загальнолюдської культури, суті і розвитку наукової думки в Україні, її місця в загальному розвитку історії науки і сучасного процесу пізнання.

Завдання: вивчення основ науково-методичної культури, формування необхідних методологічних принципів і навичок аналізу предметів і явищ реального світу.

В) Бібліографія.

1. Алексеева Л.А., Додонов Р.А., Муза Д.Е. Философия науки и техники. –

Донецк, 2004.

2. Введение в философию. – К., 2003.

3. Ильин В.В. Философия науки. – М., 2003.

4. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень. – К., 2003.

5. Никитин Л.Н., Гребеньков Г.В. Научное познание и философия экономики. Донецк, 2004, разд. 1.

6. Новая философская энциклопедия. В 4-х т. М., 2001.

7. Філософський енциклопедичний словник. К., 2002.

4.Вибірковий.

5. Викладацький склад:

Нікітін Л.М., док.філос.наук, професор.

6.Тривалість:

36 год. Кредити ECTS – 1. Семестр – 10.

1,5 год. на тиждень, 10 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції.

8. Оцінювання. Контроль знань:

- підсумковий (екзамен).

9. Мова. Російська, українська.

1. Ідентифікація.

Вища освіта і Болонський процес в Україні

2. Опис. Змістові модулі.

Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція. Євроінтеграція України чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Європейський вибір України – невід'ємна складова її подальшого розвитку. Науково-технічне співробітництво України та ЄС. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти.

Змістовий модуль 2. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ECTS. Характерні особливості ECTS. Кредити ECTS: структура, призначення, зв'язок з академічним навантаженням студента (години занять).

Змістовий модуль 3. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України.

3. Рівень.

А) Попередні умови. Знання та навички з дисциплін «Економіка підприємства (перша частина)», «Інноваційний менеджмент».

Б) Цілі та завдання:

Цілі: ознайомлення з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, оволодіння методами та засобами їх запровадження у вищу освіту України.

Завдання: оволодіння знаннями суті створення зони Європейської вищої освіти, розуміння її ролі у підвищенні конкурентоспроможності вищої освіти України, засвоєння принципів введення дворівневого навчання, запровадження кредитної системи, формування системи контролю якості освіти, розширення мобільності студентів і викладачів, забезпечення працевлаштування випускників та привабливості Європейських систем освіти, вимог галузевих стандартів вищої освіти нового покоління.

В) Бібліографія

1. Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І.. Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – 52 с. (www.tspu.edu.ua).

2. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин 1.1.. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. –147 с. (www.tspu.edu.ua).

3. Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. – 2000. – Том ХХV. - № 3.

4. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению... // Вестник высшей школы: Alma mater. – 2000. -№ 6.

5. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ «Видавництво "Політехніка", 2003. – 200 с.

6. Кремень В.Г.Вища освіта України і Болонский процес: Навчальній посібник/За редакцією В.Г Кременя. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. – 384с.

7. Дмитриченко М.Ф.Вища освіта і Болонський процес: навчальний посібник для студ. Вищ. закл. освіти - К.: Знання Укр.., 2006р., - 440с

8. Матеріали науково-практичного семінару "Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації". Львів, 21-23 листопада 2003. – Львів: "Львівська політехніка". – 111с.

9 Оліфіров В.П., Шаруга Л.В., Онопрієнко Р.В. Методичні рекомендації по розробці кредитно-модульної документації. – Донецьк, 2001р.

10. Реформа высшего образования в Нидерландах // Голландский институт в Санкт-Петербурге: http://www.holinst.spb.ru.

11. Barblan A. The Sorbonne Declaration – Follow-Up and Implications: A Personal View. – Geneva: AEU/CRE, 1999. {Сорбонська декларація – реалізація і значення: особистий погляд}.

12. From Bologna to Prague – Reform of Study Programmes and Structures in Germany. – Bonn, HRK, 2000. – 63 рр. {від Болоньї до Праги – реформа програм навчання і освітніх структур в Німеччині}.

13. Harris Christopher. In the Shadow of Bologna / EAIE Forum, 2000. – Special Edition. – Р.22-24. {Під знаком Болоньї}.

14. Haug Guy. The Follow-up Process to the Bologna Declaration / "From Bologna to Prague" – Reform of Study Programmes and Structures in Germany. – Bonn, HRK, 2000. – Р.47-56 {Процес виконання Болонської декларації}.

15. Haug Guy. Trends and Issues in Learning Structures in Higher Education in Europe. – Bonn, HRK, 2000. – 77 р. {Перспективи і проблеми навчальних закладів вищої освіти Європи}.

4. Вибірковий.

5. Викладацький склад:

Лектор, керівник потоків : ст. викладач Шаруга Лариса Василівна.

6. Тривалість:

36 год., кредити ECTS – 1.Семестр – 9.

1,5 год. на тиждень, 10 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

• поточний (опитування, тестування);

• підсумковий (залік).

9. Мова. Українська, російська.

Ідентифікація.

Промислова екологія.

2. Опис. Змістові модулі.

Змістовий модуль 1. Законодавча та нормативно-правова основа охорони навколишнього середовища в Україні

Вступ. Загальні поняття про екологію та екологічну безпеку. Специфічні особливості, мета і задачі навчальної дисципліни «Промислова екологія харчових виробництв».

Законодавча основа охорони навколишнього природного середовища в Україні.

Стандартизація і нормування в області охорони навколишнього природного середовища.

Система екологічних нормативів.

Державна реєстрація екологічно небезпечних факторів, паспортизація потенційно небезпечних об'єктів.

Облік вимог екологічної безпеки при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в лад нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконалюванні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та обладнання, а також у процесі їх експлуатації.

Вимоги щодо оснащення підприємств (установ, організацій), діяльність яких пов'язана зі шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, спорудженнями, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидань або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за якістю і складом забруднюючих речовин і за характеристиками шкідливих факторів.

Вимоги щодо обмеження об'ємів утворення, знешкодження, переробки, безпечного складування або заховування виробничих, побутових та інших відходів.

Ліміти на викиди і скидання шкідливих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та спеціальне використання природних ресурсів.

Економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

Фінансування природних заходів.

Надання підприємствам, установам та організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при здійсненні ефективних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Нормативи зборів за забруднення навколишнього природного середовища (за викиди і скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів), за спеціальне використання природних ресурсів, погіршення якості природних ресурсів.

Нагляд і контроль в області охорони навколишнього природного середовища.

Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства.

Змістовий модуль 2. Проблеми екології на сучасному етапі розвитку світового суспільства. Аналіз і шляхи рішення екологічних проблем

Поняття про біо- і ноосферу.

Природні фактори, що визначають сприятливий для життєдіяльності людини стан навколишнього природного середовища.

Енергія небезпек життя. Причини та умови порушення природних процесів і зв'язків у навколишньому природному середовищі. Стійкість навколишнього природного середовища та екосистем, здатність їх до самовідновлення.

Небезпека необоротності деградації навколишнього природного середовища.

Локальні і глобальні проблеми охорони навколишнього природного середовища.

Екологічно небезпечні фактори: фізичні, хімічні, біологічні. Поняття про гранично допустимі концентрації, викиди і скидання шкідливих речовин, гранично допустимі рівні шкідливого впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів.

Ранжирування видів діяльності галузей і виробництв за збитком, що наноситься навколишньому природному середовищу.

Спільні рішення екологічних проблем світовим співтовариством. Сутність Монреальского Протоколу і Кіотської Угоди. Використання екологічно чистих речовин, поновлюваних джерел енергії, маловідходних технологій.

Енергоресурсозбереження.

Аналіз екологічно шкідливих факторів на підприємствах харчових виробництв.

Основні напрямки забезпечення екологічної безпеки при їхньому функціонуванні.

Змістовий модуль 3. Методи і засоби захисту атмосферного повітря, очищення стічних вод на підприємствах харчової галузі

Загальні відомості про очищення технологічних і вентиляційних викидів від шкідливих компонентів з використанням способів: механічного, фізико-хімічного, хімічного або термічного

Методи абсорбції та адсорбції шкідливих газо- і пароподібних речовин.

Використання в апаратах адсорбційного очищення повітря поглиначів – адсорбентів: активованого вугілля, силікагелю, цеоліту.

Розчинення шкідливих газоподібних компонентів повітря у воді, нейтралізація їх гідроксидами і карбонатами Na, K, Ca.

Особливості нейтралізації характерних для харчової галузі шкідливих газових компонентів: СО₂, SO₂, Cl, NH₃ тощо.

Використання в холодильній техніці галузі екологічно безпечних робочих тіл.

Мінімізація пилоутворення при виконанні технологічних процесів, герметизація обладнання.

Очищення промислових газів, що відходять, від пилу і туману сухим або мокрим способом з використанням гравітаційних та інерційних пиловловлювачів, механічних, електричних і ультразвукових фільтрів, промивних пристроїв і мокрих пиловловлювачів.

Вимоги до систем вентиляції приміщень і робочих місць, аспірації технологічного обладнання.

Розрахунок загальнообмінної вентиляції.

Розміщення очисних пристроїв у вентиляційних і аспіраційних установках.

Мінімізація теплонадлишку при виконанні технологічних процесів.

Утилізація теплоти низькопотенційних джерел (відпрацьованої пари, вентиляційних викидів, скидань води), працюючого холодильного обладнання.

Будова і принцип дії теплового насоса, область ефективного застосування його.

Поняття про шум як екологічно шкідливий фактор.

Розрахунок рівня шуму, що створюється працюючим обладнанням, за його паспортними даними.

Методи і засоби захисту від шуму. Розрахунок послаблення шуму екранами.

Методи очищення стічних вод: механічний (відстоювання, проціджування, фільтрація, флотація), хімічний і фізико-хімічний (адсорбція забруднень активованими вугіллями або синтетичними смолами, перехід їх у нерозчинний стан), біохімічний (у біофільтрах, аеротанках, біологічних ставках за участю мікроорганізмів).

Нейтралізація шкідливих компонентів, що містяться у воді, гідроксидами і карбонатами Na, K, Ca.

Очищення стічних і продуктових вод від олій і жирів.

Аналіз конструкції призначених для цього апаратів.

Змістовий модуль 4. Мінімізація відходів харчових виробництв

Класифікація відходів за ступенем небезпеки (I-надзвичайно небезпечні, II-високонебезпечні, III-помірковано небезпечні, IV-малонебезпечні)

Вимоги до складування, збереження або розміщення виробничих, побутових та інших відходів, що є джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами і речовинами з неприємними запахами або іншим шкідливим впливом

Повернення промислових відходів у виробництво з метою витягу цінних компонентів і використання їх як вторинних ресурсів. Створення територіально-виробничих комплексів, де відходи одних виробництв цілком або частково використовуються як сировина для інших

Вимоги до використання небезпечних відходів.

Утилізація люмінесцентних ламп, що відпрацювали свій термін

Можливості використання в харчовій галузі як вторинних ресурсів кісткового залишку, плодово-ягідних вичавок, шкірки овочів, флотаційного матеріалу – продукту очищення води від олій і жирів, уловленого пилу вентиляційних викидів тощо

Індустріалізація громадського харчування на основі виробництва і використання напівфабрикатів високого ступеня готовності – основний шлях створення екологічно чистих підприємств у ланцюзі від виробника (фабрики-заготовочної) до споживача харчової продукції