Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Макроекономіка підручник.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
12.62 Mб
Скачать

Додаткові задачі та питання для самоконтролю

1. Назвіть основні принципи функціонування ефективної моделі чистого капіталу і поясніть, як вони дають змогу розв’язати основні економічні проблеми суспільства: Що? Як? Для кого виробляти? Які найважливіші критичні зауваження щодо ринкової системи?

2. У чому полягають основні особливості наведених типів систем економіки:

  1. традиційна; б) командна;

  1. чистий капітал (ринкова); г) змішана.

3. Чи правильними є твердження?

  1. в адміністративно-командній системі спонукальним мотивом діяльності підприємств є максимізація прибутку;

  1. мікроекономіка – це галузь економічної науки, яка вивчає ефективність функціонування національної економіки;

  1. змістом світоглядно-виховної функції макроекономіки є фо-мування економічного мислення, економічної психології та еконо-мічної культури людей;

  1. домогосподарства через видатки свого грошового доходу виявляють свій попит на товари і послуги;

  1. у схемі кругообороту домогосподарства виявляють попит на ресурси.

  1. Встановіть відповідність визначення кожному терміну, кори-стуючись наведеними даними.

Термін

Визначення

а) макроекономіка

б) макроекономічна модель

в) мікроекономіка

г) модель круго-

обороту

1. Частина аналітичної економії, яка вивчає окремі складові національної економіки

2. Схема, яка відбиває взаємопов’язаний і безперервний рух ресурсів, виготовлених продуктів і доходів між економічними суб’єктами

3. Частина аналітичної економії, що досліджує національну економіку як ціле

4. Спрощене відбиття економічної системи та її складових

Рекомендована література

[1, с. 13-56; 3, с. 7-23; 4, с. 7-21; 6, с. 9-26; 11, с. 43-86, 231-37; 13, с. 11-20]

Змістовий модуль 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків

2.1. Концептуальні принципи системи національних рахунків

За радянських часів оцінка економіки ґрунтувалася на системі БНГ (баланс народного господарства), що передбачала сукупність показників макроекономіки і характеризувала розширене відтворення, виробництво, розділ та нагромадження суспільного продукту в їх взаємозв`язках. На цьому ж принципі було побудовано облік в усіх підприємствах.

Перший баланс в 1923/24 р. було розроблено Комісією ЦСУ. Він ґрунтувався на марксистській ідеології для планової економіки: в основі були дані про вартість виробничих фондів та землі – «Капітал». Це був 1-й у світі досвід детального аналізу національного продукту, його галузевої структури та систем міжгалузевих зв`язків. Значення балансу велике – він стимулював розвиток економічної науки (зокрема статистики) та практики господарювання. Але БНГ мали обмежену сферу дослідження та інформаційного забезпечення.

У подальшому БНГ розгорнули у систему міжгалузевих балансів, які й досі є дуже цінним інструментом економічного аналізу. Та згодом переваги балансу вичерпались – він виходив з версії матеріального виробництва як єдиної бази національного доходу, недооцінювались кількісні обсяги національного продукту, стримувалась роль сфери послуг.

Система національного рахівництва (СНР) зародилась у Великій Британії в 30-х роках, зараз вона стала загальноприйнятою у світі. В основу СНР покладено вчення Дж. Кейнса, а засновником СНР був його учень – Р. Стоун. Виділяють два етапи розвитку СНР: до і після 2-й світової війни.

Після другої світової війни ООН створила міжнародну стандартизовану СНР, 1-й варіант з`явився у 1953 р. Після він уточнювався у 1960, 1964, 1968 і 1993 рр. Сучасна СНР втілює принципи ринкової економіки.

В Україні перехід на цю систему розпочався у 90-і роки і не завершився досі. Спочатку СНР збудовано на основі ВВП, хоча ще зберігалася частина системи БНГ (валової продукції). Бухгалтерський облік по системі СНР розпочався у банках, потім в інших галузях.

Впровадження СНР в Україні супроводжується труднощами об`єктивного характеру – ще не сформувалося розвинуте ринкове господарство, має місце неузгодженість базисних принципів СНР з фактичним станом господарства. Тому деякі категорії СНР у нас ще не знайшли використання. Але ця система весь час вдосконалюється, інтегрується у світовому процесі.

СНР – це сучасна інформаційна система показників і класифікацій, що використовуються для дослідження та аналізу ринкової економіки на макрорівні. Вона містить повні дані про економічні операції та суб`єкти господарювання, про національне багатство. Побудована СНР на певній політико-економічній концепції, яка окреслює межі економічного виробництва товарів та послуг. В основі СНР версія того, що продукт створюється в усіх галузях (в т.ч. культурі, освіті, охороні здоров`я). Але непродуктивною в економічному значенні вважають працю в домогосподарстві (приготування їжі, прибирання приміщень, виховання дітей). Все інше (в т.ч. фінансове посередництво, послуги органів державного управління, приватні послуги нотаріуса тощо) створює ВВП.

Перехід України на СНР вплинув на структуру суспільного продукту – зросла частка послуг (за 1991-2000 р. з 28 до 48%), змінилось трактування доходу – раніше його одержання пов`язували лише з працею, а зараз – з капіталом, землею, працею. В СНР дохід – це будь-які грошові надходження; але в нього не входять суми, отримані внаслідок інфляції (холдинговий прибуток), різниці в цінах.

СНР пов`язує утворення доходів з процесом виробництва товарів і послуг, зміною на цій основі фінансових активів і пасивів, з капіталоутворенням і нагромадженням національного багатства. Але не є доходом перепродаж речей, послуги фінансових посередників, біржових операцій з цінними паперами – тут відбувається зміна форми власності, а не збільшення національного багатства. Саме виробники формують і здійснюють первинний розподіл доходів, які містять:

  • заробітну плату та дивіденди домогосподарств;

  • прибуток плюс чисте сальдо дивідендів нефінансових корпорацій;

  • податки на виробництво та імпорт.

В системі СНР облік доходів здійснюється на підставі нарахованих сум. Тому несплата (несвоєчасна виплата) заробітної плати та податків впливає на реальну структуру доходів економіки. Вторинний розподіл здійснює держава: збирає податки, виплачує субсидії, допомогу.

Додана вартість за складовими вторинного розподілу містить:

  • оплату праці;

  • податки, пов’язані з виробництвом за мінусом субсидій на виробництво;

  • прибуток від виробництва.

Дохід вторинного розподілу – це наявний дохід, що використовується на: споживання та заощадження. Наявний дохід відображає споживацьку діяльність населення та субєктів господарювання.

Розподіл доходів завершується перерозподілом соціальних трансфертів у натуральному вираженні, що формує категорію «скоригованого валового наявного доходу».

Таким чином, на етапі розподілу первинних доходів їх складовими є: прибуток від виробництва та змішаний дохід, оплата праці найманих працівників, податки (за вирахуванням субсидій) на виробництво та імпорт, відсотки, дивіденди та інші аналогічні доходи, доходи від оренди.

На етапі вторинного розподілу доходів враховуються: поточні податки на дохід і майно, соціальні виплати (допомога) і внески на соціальне страхування, інші поточні трансферти.

Особливостями розподілу доходу у ринковій економіці є те, що основний потік його припадає на домашні господарства. Але в Україні ще завищена частка держави, занижена частка нефінансових корпорацій, деформована структура доходів від власності.

СНР побудовано за принципом розмежування кінцевого та проміжного продукту. Кінцева продукція – та, що використовується для кінцевого споживання населення і держави, для інвестицій та експорту. Обсяг кінцевої продукції формує показник ВВП.

Проміжна продукція – це вартість засобів, використаних для виробництва сировини, палива, енергії, матеріалів, транспорту, оптової торгівлі та виробничих послуг. Вона не входить до ВВП.

ВВП – це валовий внутрішній продукт, вироблений резидентами (підприємствами та підприємцями), незалежно від національності та громадянства, що мають економічні інтереси на території цієї країни і займаються виробничою діяльністю та мешкають на її економічній території не менше 1-го року.

Усі національні рахунки поділяють на три класи:

1 – консолідовані (ВВП, національного доходу, зовнішніх операцій);

2 – виробництва, споживання, капіталоутворення;

3 – доходів, витрат і фінансування капіталовкладень.

Національні рахунки формуються за двосторонньою формою обліку:

  • одержана вартість записується як ресурси;

  • сплачена – враховується як використання цих ресурсів.

Різниця між вартістю одержаних (доданих) і сплачених (відємних) операцій утворює в поточних рахунках «сальдо» – «балансуючі статті», які беруть участь у фінансуванні іншої групи витрат (іншого рахунку), що утворює ланцюговий зв’язок показників. Деякі рахунки не мають балансуючих статей, оскільки вже є балансами (наприклад: «рахунок товарів й послуг»).

Отже, СНР висвітлює рівень макроекономічних показників по усьому циклу виробництва, розподілу та перерозподілу суспільного продукту. Всі рахунки представлені схемою: «ресурси», «використання», «балансуюча стаття».