3.5. Наслідки безробіття, закон Оукена
На відміну від інших макроекономічних проблем безробіття відбивається безпосередьньо як на особі, яка не може реалізовувати свою трудову активність, її родині, так і на суспільстві в цілому. Соціологія свідчить, що негативні наслідки цього явища позначаються додатковим соціально-економічним навантаженням як на самому безробітньому, так і на тих членах родини, кто має роботу. Наявність у домогосподарстві хоча б одного безробітного збільшує ймовірність бідності наполовину, двох безробітних – у 2,3 рази, а трьох та більше – у 2,6 рази. Втрата роботи для більшості людей означає не лише втрату головного джерела доходів, а завдає серйозні психологічні травми (розлади в сім’ях, пияцтво, наркоманію, самогубство тощо).
Водночас безробіття має вагомі негативні наслідки і для суспільства в цілому. Оскільки рівень фактичного безробіття перевищує його природний рівень, то економіка працює з недостатнім коефіцієнтом віддачі. Зважимо й на те, що сам собою рівень природного безробіття не залишається незмінним. Зміни законодавчої бази та соціальних приорітетів суспільства суттєво впливають на нього. Так, для США природний рівень безробіття дорівнює 5,5-6%, для Англії, Бельгії, Іспанії – 10%, в Україні 3-4%.
Перевищення фактичним рівнем безробіття природного рівня приносить суспільству значні економічні втрати. Математично зв’язок між втратами ВВП та перевищенням фактичним безробіттям його природного рівня обгрунтував Артур Оукен. Він розрахував, що для США кожний процент перевищення фактичного рівня безробіття над природним зменшує обсяг ВВП порівняно з потенційним його рівнем на 2,5 відсотка. Цей закон прийнятний і для економік постсоціалістичних країн.
Наприклад, якщо рівень безробіття становить 11 %, а природний рівень 6 %, то перевищення фактичного рівня безробіття над природним складає 5%, а втрати реального ВВП відносно потенційного його обсягу (5*2,5) * 12,5%. Це означає, що якби у певному році рівень безробіття дорівнював природному, то реальний ВВП був би на 12,5 % більший від фактичного.
Закон Оукена можна зобразити за допомогою формули
(3.4)
де – коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття;
Iбф – фактичний рівень безробіття, %;
Iб* –природний рівень безробіття, %;
N*– потенційний обсяг національного виробництва в умовах повної зайнятості, млрд. грн.;
N – фактичний обсяг національного виробництва в умовах повної зайнятості, млрд. грн.;
Iбф – Iб* – рівень циклічного (кон’юктурного) безробіття, %;
(N* – N) – кон’юктурний розрив між потенційним і фактичним обсягами національного виробництва, млрд. грн.
Величина коефіцієнта Оукена () залежить від технології виробництва і поведінки економічних суб’єктів на ринку праці. Залежність цього коефіцієнта від названих факторів ілюструється кривою Оукена (рис. 3.13).
Рис. 3.13. Крива Оукена
Розглянувши рис. 3.13, бачимо, що крива Оукена N(Iбф) відображає зв’язок між рівнем фактичного безробіття і величиною відхилення фактичного обсягу національного виробництва (N) від потенційного (N*). Рух по кривій Оукена показує зміну величини втрат ВВП (ΔN), пов’язану зі зміною відхилення фактичного безробіття від природного рівня.
Крива Оукена N(Iбф) може зміщуватись як праворуч вгору, так і ліворуч вниз.На зміщення кривої N(Iбф) впливають:
зміни потенційного обсягу національного виробництва і доходу, які зміщують криву праворуч вгору при зростанні N* та ліворуч вниз при зменшенні N*;
зміни норми природного безробіття (Iб*), які зміщують криву праворуч вгору при збільшенні Iб* та ліворуч вниз – при зменшенні Iб*.
Наведену вище формулу Оукена скорегували фахівці Світового банку, які проаналізували сучасні тенденції ВВП та безробіття і запропонували їх співвідношення у такому вигляді:
(3.5)
де ВВП1 та ВВП0 – обсяги національного виробництва у поточному та базовому періодах, млрд. грн.
Б1 та Б0 – чисельність безробітних відповідно у поточному та базовому періодах, млн. осіб.
Ця формула враховує економічну політику: частину (3%) ВВП необхідно спрямовувати на створення нових робочих місць і компенсацію технологічного безробіття.