4.6. Кейнсіанська теорія рівноваги товарного ринку

Макроекономічна теорія пояснює рівновагу на товарному ринку за допомогою різних концепцій. Серед них самими поширеними є кейнсіанська, класична, модель Хікса. Кейнсіанська модель виходить з того, що сукупний попит є визначальним чинником на ринку. Ця модель отримала назву «кейнсіанського хреста». Вона є базовою для моделі IS-LM. Тому саме з неї розпочинаємо розгляд рівноваги на ринку товарів.

Модель «кейнсіанський хрест» ґрунтується на таких припущеннях:

• закритість економіки;

• в економіці існує незмінний рівень цін;

• стабільна відсоткова ставка;

• сукупний попит має вирішальний вплив на кінцевий результат виробництва;

• рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції не гарантує повної зайнятості;

• розмежування запланованих та фактичних витрат.

Нагадаємо, що заплановані витрати на купівлю товарів та послуг (Е_запл) визначаються грошовою сумою, яку домогосподарства, фірми та держава планували затратити на ринку.

Фактичні витрати (Е_факт) – це ті, що названі вище економічні суб’єкти фактично витратили на придбання товарів і послуг, вони дорівнюють фактично отриманим доходам або сукупному випуску:

.

Фактичні витрати можуть відхилятись від запланованих, що обумовлюється такими ситуаціями:

1. фірми пропонують на ринок більше товарів і послуг, ніж їх готові купити суб’єкти господарювання. Тоді частина цих товарів та інвестиційних ресурсів спрямовується в запаси:

2. готовність покупців придбати більше товарів і послуг не забезпечується реальним обсягом виробництва. Тоді фірми зменшують запаси і збільшують обсяг продажу.

Згідно з цією моделлю економіка перебуває у стані рівноваги, коли фактичні витрати (Е_факт) будуть дорівнювати запланованим витратам (Е_зап) і сукупним фактичним доходам (N_i), тобто:

(4.1)

Кейнсіанська модель має два рівні абстракції. Перший передбачає, що закрита економіка функціонує без втручання держави. Другий відображає вплив держави на ситуацію в економіці.

Розглянемо першу ситуацію – рівновагу на товарному ринку без впливу держави.

Умови рівноваги для кейнсіанської моделі «доходи-витрати» за наявності двох суб’єктів макроекономіки (домогосподарств та підприємств) відображають рівностями:

1. сукупні доходи дорівнюють сукупним витратам, тобто N_i= E;

2. сукупні витрати дорівнюють витратам домогосподарств та витратам підприємницького сектору (фірм), тобто E=C+I;

3. функція споживання має вигляд: ,

де С – обсяг споживання (споживчі витрати домогосподарств);

C₀ – автономне споживання, обсяг якого не залежить від обсягу доходу;

– гранична схильність до споживання за доходом

N_i – обсяг доходу.

1. фунція інвестицій виражена рівнянням I=I₀,

де I – обсяг інвестицій;

I₀ – автономні інвестиції, обсяг яких не залежить від обсягу доходу;

1. підставивши в рівняння Е=С+І значення функцій споживання та інвестицій матимемо: Це означає, що обсяг фактичних витрат (Е_факт) залежить від автономного споживання (C_o), автономних інвестицій (I₀), граничної схильності до споживання за доходом та обсягу фактичного доходу (N_i);

1. підставивши значення сукупних витрат у першу умову, отримаємо:

(4.2)

Зобразимо графічно модель «доходи-витрати» за допомогою «кейнсіанського хреста», – перетину двох ліній (рис. 4.4). Перша – бісектриса кута, яка відображає таку ситуацію в економіці, коли заплановані витрати дорівнюють фактичним і обсягу національного виробництва (доходу), тобто .

Друга лінія відображає рівень запланованих витрат на купівлю товарів і послуг

На графіку точка N – точка рівноваги сукупних витрат і національного доходу. В цій точці обсяг фактичних і запланованих витрат збігається. Їй відповідає рівноважний обсяг виробництва В ситуації обсяг виробництва перевищує заплановані витрати. В такій ситуації частину товарів реалізувати неможливо. Ця частина (надлишок) вироблених і нереалізованих товарів спрямовується в запаси. Після цього обсяг виробництва зменшується, досягаючи рівня : система повертається до первинного рівноважного рівня.

Рис. 4.4. Модель рівноваги «кейнсіанський хрест»

У ситуації N₂ заплановані витрати більші за обсяг національного виробництва. У такій ситуації фірми зменшують запаси і збільшують обсяг виробництва, потім у ситуації система урівноважується.

На відновлення порушеної рівноваги на товарному ринку може впливати держава. За цих умов модель «витрати – доходи» ускладнюється у зв’зку з включенням ще одного суб’кта – уряду. Умовами кейнсіанської моделі рівноваги за участю держави є:

1. N_i=E;

2. E=C+I+G, де G – витрати держави;

3. I=I₀;

4. G=G₀;

5. 

де D_i – бсяг доходу після вилучення податків;

– гранична схильність до споживання за доходом після оподаткування: .

Підставляючи значення правої частини рівнянь 3), 4) і 5) в перше рівняння, матимемо модель рівноваги:

Вплив держави на відновлення порушеної рівноваги може здійснюватись шляхом а) зміни обсягу податків, що вилучаються до державної казни; б) зміни обсягу витрат держави.

Розглянемо спочатку вплив держави на умови рівноваги товарного ринку через зміну обсягу державних витрат (закупівель). Припустимо, що державні закупівлі зростають на . Тоді крива запланованих витрат зміститься вгору (рис. 4.5). Зміщення цієї кривої від точки Е₁ до Е₂ зсунуло точку рівноваги з точки N до точки M. Наслідком цього є збільшення обсягу доходів від N₁ до N₂, що є більшим від зростання державних закупівель, і пояснюється мультиплікатором державних витрат. Мультиплікативний ефект у такій ситуації пояснюється тим, що функція споживання залежить від доходу прямо пропорційно, тобто зростання доходу зумовлює зростання споживання. Оскільки збільшення державних закупівель збільшує дохід, а останній зумовлює збільшення споживання і т.д., то приріст доходу перевищує первинний приріст державних витрат. Величина мультиплікатора державних витрат визначається так:

(4.4)

Ускладнимо функцію споживання, врахувавши вплив на неї податків:

де – гранична схильність до споживання за доходом після його оподаткування;

t – частка податків у сукупних доходах.

Тоді рівняння сукупних витрат і доходу матиме вигляд:

(4.5)

Продиференціювавши його за G, матимемо величину мультиплікатора державних витрат з урахуванням оподаткування:

.

Цей мультиплікатор показує, як зміниться обсяг національного виробництва (доходу), якщо державні витрати зміняться на одну одиницю.

Рис. 4.5. Вплив зміни державних закупівель на обсяг доходу

та рівновагу товарного ринку

Якщо, наприклад, , то це означає, що зміна державних витрат на 1 млрд грн зумовить зміну доходу на 2,5 млрд грн.

Тепер розглянемо вплив зменшення податків на зміну доходу. Звернемо увагу, що збільшення запланованих витрат, яке б змістило рівновагу від точки N до точки М, вимагає зменшення податків (рис. 4.6).

Як видно із рис. 4.6, зменшення податків на ∆T збільшує дохід після оподаткування (D_i) на цю величину, що, в свою чергу, збільшує споживання і заплановані витрати (Е_запл). Це також зміщує криву

Рис. 4.6. Вплив зміни обсягу податків на обсяги доходу та рівновагу економічної системи

сукупних витрат вгору з положення Е₁ до Е₂. Рівновага переміщується з точки N в точку М, а обсяг доходу після оподаткування – від точки N_d1 до N_d2. Звернемо ще раз увагу, що приріст доходу перевищує обсяг зменшення податків. Тут наявний мультиплікативний ефект зменшення податків.

Мультиплікатор податків показує вплив зміни обсягу податків на обсяг ВВП. Він виводиться із тотожності:

N_і=C+I+G.

Функція споживання матиме вигляд: або .

де N_d = (N – T) – дохід після оподаткування;

Підставивши значення функції споживання в рівняння (4.3), матимемо:

(4.6)

Продиференціюємо це рівняння за Т. Отримаємо:

.

Цей мультиплікатор податків має від’ємне значення, оскільки рівень податків має зворотний вплив на економіку. Якщо мультиплікатор m_т= –2, то це означає, що зменшення податків (ΔТ) на одну одиницю зумовить зростання обсягу доходу після оподаткування (ΔD_i) на дві одиниці.

ІІідсумовуючи, зазначимо, що модель «кейнсіанський хрест» показує зміни обсягу національного доходу для будь-якого рівня запланованих витрат. Ця модель ґрунтується на припущенні, що рівень запланованих інвестицій фіксований. Насправді заплановані інвестиції залежать від рівня позичкового відсотка.