12.4. Вплив експортно-імпортних операцій на економіку країни
Зростання експорту, як видно із тотожності (12.1), зумовлює збільшення обсягів виробництва, відповідно підвищення рівня зайнятості, доходів та валютних резервів всередині національної економіки.
Зростання імпорту зумовлює скорочення внутрішніх витрат, а також зменшення рівня зайнятості, обсягів внутрішнього національного виробництва та запасів іноземноі валюти.
Розглянемо графічно вплив чистого експорту на обсяг національного виробництва в моделі кейнсіанський хрест» (рис. 12.3).
Рис. 12.3. Вплив чистого експорту на обсяг національного виробництва
Якщо внутрішні сукупні витрати дорівнюють С+I+G, то цій ситуації відповідає рівноважний обсяг виробництва та доходу N0. Наявність та зростання чистого експорту (NE1) зумовлює зміщення кривої сукупних витрат вгору, що переміщує рівноважну точку, якій відповідає рівноважний обсяг виробництва N1. Тобто збільшення чистого експорту зумовило зростання зайнятості, доходу та обсягів виробництва N1>N0. І навпаки: якщо чистий експорт буде від'ємний (країна імпортує, а не експортує), це призведе до зменшення сукупних витрат, що змістить криву С+І+G донизу до С+I+G+(-NE2). Рівновага переміститься в точку, якій відповідатиме рівноважний обсяг доходу N2. У цій ситуації обсяг національного виробництва зменшиться (N2<N).
З огляду на те, що розширення експорту сприятливо впливає на економіку, виникає питання: чи можлива ситуація в світовій економіці, за якої спостерігалася б експортна експансія всіх країн водночас? Відповідь: неможлива така ситуація (ні в теоретичній, ні в практичній площині) тому, що:
по-перше, експорт однієї країни утворює імпорт для іншої;
по-друге, імпорт є функцією, яка залежить від власного доходу країни, а експорт – функція, яка залежить не тільки від 1) внутрішніх можливостей країни, а й від 2) динаміки національного доходу інших країн, а також 3) бажання (чи небажання) іноземців купувати товари і послуги тієї чи іншої країни;
по-третє, намагання країн скорочувати обсяги імпорту обов'язково призведе до скорочення обсягу їх експорту.
Причинами скорочення експорту можуть бути:
скорочення іноземцями продажу товарів і послуг на ринку України у зв’язку зі зменшенням їх виробництва;
обмеження Україною імпорту з інших країн змусять їх обмежити обсяги імпорту з України на свої ринки;
в експортному виробництві часто використовуються імпортні ресурси і тому скорочення обсягу їх імпорту буде обмежувати і експорт;
обмеження імпорту зумовить обмеження експорту через дію механізму вирівнювання обмінного курсу валют.
Наприклад, якщо Україна скоротить обсяг імпорту з інших країн світу, то це зумовить зменшення попиту України на іноземну валюту. Наслідком цього стане подорожчання валюти України порівняно з іноземними валютами. Тому експорт України стане дорожчим, що скоротить попит інших країн світу на товари України, яка ініціювала скорочення обсягу імпорту в одноосібному порядку. Як результат, скорочення експорту України буде дорівнювати скороченню нею обсягу імпорту.
Вплив зростання чистого експорту на економіку також залежить від того, чи перебуває вона в умовах повної зайнятості, або спостерігається дефляційний чи інфляційний розрив. Якщо економіка перебуває в умовах дефляційного розриву, то збільшення обсягу чистого експорту (NE) позитивно вплине на її розвитку – зростуть зайнятість і обсяги виробництва і доходу. Якщо ж економіка знаходиться у стані інфляційного розриву, то зростання чистого експорту чинитиме негативний вплив на її динаміку, оскільки спостерігатиметься посилення інфляційних процесів. Якщо економіка досягла повної зайнятості та потенційного обсягу виробництва, то зростання чистого експорту може зумовити виникнення інфляційного розриву. Зазначені ситуації графічно зображені на рис. 12.4.
Рис. 12.4. Вплив зростання чистого експорту на економіку залежно від її стану
На графіку ситуація а) показує, що збільшення обсягу експорту в умовах потенційного обсягу виробництва зумовило інфляційний розрив. Ситуація б) відображає, як збільшення обсягу чистого експорту забезпечило подолання дефляційного розриву економіки. Ситуація в) показує, що зростання обсягу чистого експорту в умовах інфляційного розриву призводить до збільшення цього розриву.