7.2. Функції споживання та заощаджень
Функція споживання з урахуванням психологічного чинника набуває вигляду:
(7.8)
де C0 – автономне споживання: базовий мінімальний рівень споживання;
МРС – гранична схильність до споживання;
Di – обсяг доходу після сплати податків (Di = Ni – T), який призначено для кінцевого використання.
При низьких рівнях доходів домогосподарств обсяг сукупного споживання може перевищувати доходи і навпаки (рис.7.1).
На графіку будь-яка точка на бісектрисі означає, що весь дохід споживається і зовсім не заощаджується, тобто MPC = 1.
Крива,
що відображає функцію споживання
перетинає бісектрису в точці N.
Нахил функції споживання визначається граничною схильністю до споживання = MPC, яка спричиняє зміни у споживанні, відмінні від зміни обсягу доходу. Лінія споживання має висхідний нахил праворуч. Коефіцієнт означає відношення вертикального зміщення до горизонтального зміщення.
Точка N, що утворюється при перетині функції споживання бісектрисою, фіксує той розмір використовуваного доходу, за якого домогосподарства покривають свої витрати за рахунок свого доходу, не позичаючи і не використовуючи своїх попередніх заощаджень. Точку N називають точкою нульових заощаджень, а величину Dпорог – пороговим доходом.
Праворуч від точки N зображена ситуація, за якої дохід перевищує споживання. Це означає, що частина доходу заощаджується, утворюючи чисті додатні заощадження.
Отже,
ми бачимо, що
доходи або витрачаються (споживаються),
або
заощаджуються.
Тому функція споживання передбачає
функцію
заощаджень.
Остання в найпростішому вигляді
визначається із тотожностей:
і
або
(7.9)
Рис.7.1. Графічне зображення функції споживання
Графічно функціональну залежність обсягу заощаджень від обсягу доходу зображено на рис.7.2. Для цього по осі абсцис відкладено використовуваний дохід, а по осі ординат – заощадження й споживання. Бісектриса координатного кута відображає рівність Di та C. Від точки 0 вниз по осі координат відрізок матиме від’ємний знак – C0, (життя в борг). Точка N1 є точкою нульового заощадження, ліворуч від цієї точки – від’ємні заощадження (запозичення). А додатні – праворуч від точки N1.
Оскільки споживання і заощадження мають одне джерело – дохід за вилученням податків (Dі), то розподіл цього доходу: яку частку домогосподарства вирішать витрати в поточному періоді, а яку – відкладуть на майбутнє, – процес суперечливий: зростання
Рис. 7.2. Графічна побудова функції заощаджень
споживання в поточному періоді автоматично зменшує заощадження, і навпаки. Та з часом цей зв’язок зазнає певних змін, модифікується. Тому інтерес представляють моделі поведінки домогосподарств стосовно розподілу доходу кінцевого використання на споживання та заощадження: Джона Мейнарда Кейнса та Саймона Кузнеця; Ірвінга Фішера; Франко Модильяні та Мільтона Фрідмена.
Звернемо увагу, що окрім доходу діють і інші фактори «споживання ÷ заощадження»: багатство домогосподарств, рівень цін в економіці, очікування домогосподарств відносно зміни рівня майбутніх цін, грошових доходів та наявності товарів на ринку, споживча заборгованість домогосподарств, зміни у системі оподаткування. Розглянемо ці «недоходні фактори».
Чим більше накопичено багатства, тим більшим буде поточне споживання і меншим заощадження сімей при будь-якому рівні майбутнього доходу. Багатство – це нерухоме майно (будинок, земля), автомобіль, телевізор, холодильники; фінансові активи (готівка, рахунки у банках, цінні папери, страхові поліси, пенсійні рахунки) тощо. Домогосподарства, утримуючись від споживання, заощаджують, щоб накопичити багатство. При досягненні бажаного рівня багатства стають слабшими стимули для заощаджень. Наявність великого багатства призведе до більшої схильності до споживання – лінія споживання на графіку зміститься донизу, а лінія заощадження – вверх.
Так само відреагують ці лінії на дефляцію (зменшення рівня цін), очікування підвищення рівня цін (інфляції), різке зменшення споживчої заборгованості. Але зростання податків зсуне донизу обидві лінії, тому що податки сплачуються за рахунок доходу – до споживання.
Важливо розділяти зміну у характері споживання та заощадження – зсув ліній на графіку та зміну у обсязі споживання (заощадження) – пересування від однієї до іншої точки на лінії.