5.7. Сучасні теорії попиту на гроші

Сучасні теорії пояснюють залежність попиту на гроші від альтернативних витрат зберігання готівки. Розглянемо дві найпоширеніші теорії: модель Баумоля – Тобіна та монетаристську модель М. Фрідмена.

Модель Баумоля – Тобіна теоретично пояснює поведінку домогосподарств стосовно оптимізації грошового запасу. Наприклад, 5-го числа кожного місяця домогосподарствам перераховують дохід на депозитний рахунок з відсотковим доходом r_д. Купівлі товарів домогосподарства оплачують готівкою. Кожна операція з конвертування частини депозитного вкладу в готівку вимагає певних витрат для домогосподарства. Ці витрати проявляються двояко:

• оплата послуг з конвертування (h);

• альтернативні втрати у формі відсоткового доходу (r_д).

Перша форма витрат пов’язана з оплатою банківських послуг з конвертації. Друга – з утратою права на отримання відсотка з тієї частини депозитів, яка переводиться в форму готівки.

Якщо гроші знімаються з депозитного рахунка однаковими порціями, то загальна сума витрат (ТС) за період між двома нарахуваннями доходу дорівнюватиме:

(5.7)

де ТС – загальні витрати з конвертації у готівку;

–дохід, перерахований на депозитний рахунок домогосподарству;

х – сума, що вилучається із депозитного рахунку з метою її перетворення в готівку.

Прирівнявши першу похідну цієї функції до нуля:

знайдемо мінімальне значення суми, що вилучається із депозитного рахунку:

. (5.8)

Звідси попит на гроші для угод ( ) буде дорівнювати:

. (5.9)

Тобто за моделлю Баумоля – Тобіна попит на гроші є зростаючою функцією від доходу (N_i) та спадною від ставки відсотка (r_д) при заданій величині послуг з конвертування (h).

Монетаристська концепція попиту на гроші отримала назву «теорії портфеля». Її автором є американський вчений-економіст, лауреат Нобелівської премії Мілтон Фрідмен. За цією концепцією попит на гроші залежить від таких змінних:

, (5.10)

де – номінальний поточний дохід;

– рівень інфляції;

– дохідність акцій;

– дохідність облігацій;

– відсоткова ставка за депозитами;

– нагромаджене багатство, обчислене за концепцією перманентного доходу.

Окрім зазначених факторів, попит на гроші залежить від очікувань. Оптимістичні очікування економічних суб’єктів зумовлюють зростання попиту на активи, відмінні від грошей, а песимістичні стимулюють зростання попиту на готівкові гроші.

Таким чином, різні теорії пояснюють функцію попиту на гроші в залежності від поведінки економічних суб’єктів.

5.8. Пропозиція грошей та чинники, що її визначають

Пропозиція грошей (M^S) – це процес формування грошової маси в країні, що є однією з найважливіших функцій держави. Її здійснює Національний банк України.

Якщо попит на гроші – поведінкова функція, то пропозиція грошей (M^S) визначається насамперед інституціональними факторами.

Первинним створювачем – пропонувальником грошей, як і знищувачем їх (вилучає гроші з обігу) є НБУ. Але у формуванні пропозиції грошей беруть участь три групи суб’єктів – НБУ, комерційні банки та суб'єкти небанківського сектору.

На пропозицію грошей (M^S) впливають 3 чинники: величина грошової бази (H), норма резервування депозитів у центральному банку (R), співвідношення між сумами готівки та депозитів (d);

Грошова база (Н) – це та частина пропозиції грошей, яка створюється НБУ і забезпечується його активами у формах золотовалютних резервів, цінних паперів та кредитів. Збільшуючи зазначені активи, НБУ створює гроші високої ефективності, а скорочуючи активи – зменшує високоефективні гроші. Загальний обсяг грошової бази в будь-який момент можна визначити за балансом НБУ.

Грошова база є сумою готівки (Г), яка перебуває за межами банківської системи (готівка в обігу та в касах), та загальних резервів комерційних банків (R): сума обов’язкових резервів в НБУ та позанормативних резервів готівки у касах.

Баланс НБУ у загальному вигляді представлено в табл. 5.3.

Важливо підкреслити, що баланс повинен бути завжди: ліва частина (активи) повинна дорівнювати правій частині (пасиви).

Таблиця 5.3

Баланс Національного банку України

АКТИВИ	ПАСИВИ
Золотовалютні резерви Цінні папери Кредити комерційним банкам Кредити уряду Інші активи	Готівка в обігу Депозити комерційних банків у центральному банку Депозити уряду в центральному банку Інші пасиви
Всього	Всього

Активи балансу – це джерела формування грошової бази. Збільшуючи активи, НБУ створює гроші, а скорочуючи – знищує їх. Можливості НБУ щодо надання кредитів практично безмежні, оскільки його боргові зобов’язання фактично набувають форми грошей.

У пасивах балансу грошова база розподіляється між готівкою, що перебуває в обігу, та депозитами комерційних банків і уряду. Депозити – кошти та цінні папери, віддані на зберігання банкам або іншим фінансово-кредитним установам. Депозити комерційних банків, які зберігаються в НБУ, набувають форми резервів банківської системи і перестають бути грошима.

Ті банкноти, які вийшли за межі НБУ, розподіляються на дві частини: одна залишається в користуванні домогосподарств, підприємств, установ і організацій, інша – спрямовується на зберігання в комерційні банки, набуває форми депозитів (резервів) комерційних банків, і є головним джерелом банківських кредитних ресурсів.

Комерційними банками застосовуються різні способи залучення депозитних вкладів. Безстрокові безвідсоткові вклади, як правило, дають право їх власникам сплачувати витрати чеками в межах суми, що перебуває на депозитному рахунку. Чеки, як і банкноти, виконують функцію платіжного засобу. Якщо, наприклад, клієнт банку «Актив» переказує 10 тис грн на рахунок клієнта АКБ «Надра», то це означає, що відбулося переміщення депозитів з одного банку в інший. Загальний їх обсяг в банківській системі залишився незмінним.

Прийняття готівки на депозитний рахунок. Нехай власник перукарні свою щоденну виручку на суму 500 грн вкладає в комерційний банк «Капітал» на депозитний рахунок. Це збільшує обсяг депозитів названого банку і водночас збільшує обсяг депозитів всієї банківської системи.

Видача позик теж збільшує депозити банку, який видає позики, і всієї банківської системи. Нехай акціонерне товариство «Стірол» за домовленістю з банком «Актив» отримує від нього кредит обсягом 100 тис грн для виплати заробітної плати своїм працівникам. Це збільшить активи АКБ «Актив» і пасиви (депозити) на цю суму, оскільки кредитування фірми здійснюється з вкладу до запитання. Ця операція не впливає на рівень депозитів інших банків, але сумарна оцінка депозитів всіх банків зросте.

Банкноти (готівка), що зберігаються економічними суб’єктами на депозитних рахунках комерційних банків, надаються у вигляді кредитів іншим суб’єктам. Але на відміну від НБУ можливості розширення кредиту комерційними банками обмежені. Це пояснюється тим, що відкриваючи рахунки до запитання, комерційний банк зобов’язаний в будь-який момент (за вимогою свого клієнта) видати йому готівку у розмірі вкладу. Для реалізації цього зобов’язання комерційний банк повинен мати резерв готівкових грошей.

У банківській діяльності резерви – це сума грошових засобів, що зберігаються на банківських рахунках. Вони набувають форми: обов’язкових, вільних (надлишкових), фактичних. Обов’язкові резерви (R_min) – представляють мінімальний розмір депозитів, який комерційні банки повинні зберігати у НБУ на безвідсотковій основі. Вільні резерви (В) – це касові залишки комерційних банків або сума, яку комерційні банки залишають у себе. Фактичні резерви (TR) – це сума обов’язкових та надлишкових резервів, тобто TR = R + B. Їх сума вказана у балансі кожного комерційного банку.

Обов’язкові резерви диференційовані за видами депозитів. Їх норматив визначається у відсотках до суми депозитів комерційних банків. Депозити до запитання передбачають вищий норматив резервування, ніж строкові вклади. Ці резерви виконують страхову функцію для депозитів (банк може стати банкрутом, але його клієнти не повинні постраждати) і є інструментом грошової політики держави.

Отже, комерційний банк може видавати кредит, що створює депозит, тільки тоді, коли його грошові засоби перевищують резервні вимоги. Саме надлишкові резерви є джерелом створення нових депозитів. Тому комерційний банк бажає мати такий обсяг надлишкових резервів, що відповідає обсягу кредитів, які банк планує надати своїм клієнтам.

Оскільки наданий банком безготівковий кредит зараховується на інший рахунок як депозит, то комерційні банки створюють мультиплікативний ефект банківських кредитів та депозитів.