9.3. Крива сукупного попиту ad

Характер змін структурних елементів сукупного попиту та їх складових різний: одні відносно стабільні, наприклад споживчі витрати; інші – динамічніші (інвестиційні витрати).

Крива сукупного попиту (АD – від англ. aggregate demand) показує, яку кількість товарів та послуг всі споживачі готові купити за певного рівня цін. Вона становить геометричне місце точок, які показують різну комбінацію обсягів ВВП, на який пред’явлено попит за даного загального рівня цін (рис. 9.3).

На осі абсцис відкладають значення реального обсягу закупок (ВВП_р), яке на графіку позначено символом Q. На осі ординат – рівень цін (дефлятор, індекс цін). Будь-яка точка кривої АD відображає значення номінального ВВП.

Рис. 9.3. Крива сукупного попиту АD

Рух по кривій АD відображає зміни обсягу сукупного попиту залежно від зміни загального рівня цін. Як видно із рис.9.3, ця залежність зворотна, виходить із рівняння кількісної теорії грошей:

,

де M – кількість грошей в обігу (пропозиція грошей);

V – швидкість обороту грошей;

P – рівень цін в економіці (індекс цін);

Q_ВВП – реальний обсяг виробництва, на який виникає попит.

З наведеної формули

Крива АD будується на основі припущення, що пропозиція грошей (М) та швидкість їх обороту (V) залишаються незмінними, а величина AD залежить від P. Від’ємний нахил кривої AD математично пояснюється тим, що при вищому рівні цін (Р) менші реальні залишки грошових засобів . Це означає, що населення зможе виявити менший попит на товари та послуги (Q).

До цінових чинників, що впливають на сукупний попит, відносять також зміну ціни позики – ефект відсоткової ставки (зворотний зв'язок) та зміну обсягу і структури імпорту – ефект імпортних закупівель. Ефект відсоткової ставки проявляється у зв’зку з тим, що рівень цін зростає при незмінній пропозиції грошей. Відбувається зростання ставки відсотка, яке впливає не тільки на інвестиційний, а й на споживчий попит, оскільки товари споживчого призначення довгострокового користування часто купують в кредит. Подорожчання кредиту зумовлює зменшення сукупного попиту.

Ефект імпортних закупівель проявляється в тому, що зростання цін на товари національного виробництва за незмінних цін на імпортні товари зменшує попит на вітчизняні товари з боку як резидентів, так і нерезидентів, скорочує експорт і збільшує попит на імпорт, що призводить до зменшення чистого експорту (NE) і до зменшення в цілому сукупного попиту в економіці.

Ще два нецінових чинника впливають на обсяг сукупного попиту: пропозиція грошей (М) та швидкість їх обороту (V). Загальний вплив цінових та нецінових чинників на сукупний попит (AD) графічно зображено на рис. 9.4. Зміна цінових чинників відображається рухом по кривій сукупного попиту (від точки А до точки В). А зміна нецінових чинників – змішенням кривої AD ліворуч: якщо сукупний попит зменшується або праворуч: якщо AD зростає.

Найчастіше на сукупний попит впливає не якийсь один чинник, а відразу багато; діють вони інколи в різних напрямках і тому оцінити інтегральний їх вплив нелегко. Так, приміром, зростання державних витрат (G) в цілому діє на користь зростання сукупного попиту. Але залежно від того, за рахунок чого здійснюється бюджетне фінансування, можуть бути виявлені чинники, що діють у зворотному напрямку на сукупний попит. Наприклад, фінансуючи державні витрати з метою стимулювання економіки шляхом продажу облігацій

Рис. 9.4. Вплив цінових та нецінових чинників на сукупний попит

державної позики, держава вилучає частину грошей із грошового ринку, роблячи їх дорожчими (відсоткова ставка зростає), що зменшує обсяг споживчого та інвестиційного попиту, які є складовими сукупного попиту (AD).

Підсумуємо сказане:

1. сукупний попит – категорія складна, в загальному вигляді визначається формулою

1. кожний елемент AD відчуває на собі вплив як цінових, так і нецінових чинників, які можуть впливати на сукупний попит як у бік його зростання, так і у бік зменшення. Цей вплив може бути прямим, і опосередкованим;

   1. зміни в сукупному попиті, спричинені ціновими факторами (ефект багатства, процентної ставки та імпортних закупівель), відображаються рухом точки по кривій AD;

1. зміни в сукупному попиті, спричинені неціновими факторами, зміщують криву AD праворуч, якщо сукупний попит зростає, і ліворуч – у разі його зменшення.