9.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, ефект храповика

Рівновага економічної системи передбачає урівноваження обсягів сукупного попиту (витрат) та сукупної пропозиції (виробництва). Така ситуація властива точці перетину кривих сукупного попиту (AD) та сукупної пропозиції (AS). Їй відповідає рівноважний рівень цін (P₀) та рівноважний рівень виробництва ВВП (Q₀). Оскільки крива сукупної пропозиції має складну конфігурацію, то в економіці виникають різні ситуації. Розглянемо різні варіанти перетину кривою сукупного попиту (AD) різних відрізків кривої сукупної пропозиції (AS).

Нехай крива AD перетинає криву AS на горизонтальному відрізку (рис. 9.10). Таке положення AS властиве депресивному стану економіки. Як видно із графіка, у цій ситуації рівновага не залежить від рівня цін. Якби обсяг виробництва зріс до Q₂ то спостерігалося б перевиробництво товарів та послуг, обсяг запасів зріс би, згодом виробники зменшили б поточний випуск і система змушена б повернутись у точку Q₀. Якби обсяг виробництва відповідав точці Q₁ це означало б, появу дефіциту товарів, виробники б наростили випуск і система прямувала знову ж таки до точки Q₀. Отже, рівноважний обсяг виробництва завжди виявляється через перетин кривих AD і AS , який урівноважує інтереси виробників та споживачів.

Інші наслідки будуть за умов зміщення кривої сукупного попиту (рис.9.11).

Фактори, що зумовлюють зміщення кривої описані в параграфі 9.2. Припустимо, що крива AD₀ зміститься ліворуч. Рівновага

Error: Reference source not found

Рис. 9.10. Рівновага AD і AS на горизонтальному

відрізку кривої AS

переміщується із точки Е₀ у точку Е₁. Рівень цін залишається незмінним, а обсяг виробництва зменшується до Q₁, а рівень безробіття зростає. І навпаки, зміщення кривої AD₀ праворуч до AD₂ означає зростання сукупного попиту і призводить до зростання обсягу виробництва від Q₀ до Q₂ при незмінному рівні цін та зростанні рівня зайнятості. Це свідчить про те, в умовах депресії (горизонтальний відрізок) будь-яке стимулювання сукупного попиту є бажаним, оскільки воно веде до збільшення обсягу виробництва за

Error: Reference source not found

Рис.9.11. Вплив на макроекономічну ситуацію зміщення кривої AD по горизонтальному відрізку кривої AS

незмінного рівня, що проявляється також у зменшенні товарних запасів та зростанні рівня зайнятості.

Якщо економіка пройшла стан депресії і має зростання при використанні 90-95% потужностей підприємств, то крива сукупного попиту (АD) перетинає криву сукупної пропозиції (АS) уже на висхідному відрізку (рис. 9.12). За такої ситуації рівноважний рівень цін відповідає точці Р₀, а рівноважний обсяг виробництва – точці Q₀.

Error: Reference source not found

Рис. 9.12. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції

на висхідному відрізку AS

Щоб зрозуміти, чому саме в точці Е формується макроекономічна рівновага, припустимо, що рівень цін визначається величиною Р₁,. Крива сукупної пропозиції AS показує, що за рівня цін Р₁, підприємства не перевищать обсяг виробництва Q₁.А споживачі готові за рівня цін Р₁ виявити сукупний попит в обсязі Q₂. Але оскільки за такої ситуації пропозиція буде менша за попит, конкуренція серед покупців підвищить рівень цін до Р₀. Це стимулює виробників збільшити обсяг виробництва з Q₁ до Q₂ а споживачів – зменшити обсяги закупівель з Q₂ до Q_0.. Обсяг випуску і закупівель урівноважиться в точці Е. Це означає, що на проміжному відрізку зміна рівня цін виключає перевиробництво або недовиробництво товарів.

Вплив зміщення кривої сукупного попиту (АD) на стан макроекономічної рівноваги на висхідному (проміжному) відрізку кривої AS зображено на рис. 9.13. Як видно із графіка, збільшення сукупного попиту, проілюстроване зміщенням кривої (АD) праворуч до AD₁, зміщує точку рівноваги з Е₀ до Е₁. Новій точці рівноваги відповідає високий рівень цін Р₁, та більший обсяг виробництва Q_1.

Рис. 9.13. Вплив збурення попиту на висхідному відрізку кривої AS на макроекономічну ситуацію

Це означає, що зростання сукупного попиту на проміжному відрізку зумовлює зростання реальних обсягів національного виробництва, яке супроводжується зростанням рівня цін – інфляцією попиту.

Ще більш складною буде ситуація в макроекономіці, якщо крива сукупного попиту (AD) перетинає криву сукупної пропозиції на класичному відрізку (рис. 9.14).

Рис. 9.14. Вплив збурення сукупного попиту на вертикальній кривій AS на макроекономічну ситуацію

Збурення сукупного попиту (кривої AS) на класичному (вертикальному) відрізку зумовлює інфляційне зростання цін – інфляцію попиту, тому що економіка не може вийти за межі потенційного обсягу національного виробництва, якому властивий природний рівень безробіття та повне і раціональне використання усіх видів ресурсів. Тому будь-яке зростання сукупного попиту в такій ситуації є вразливим для економіки, оскільки спричиняє інфляцію.

Звернемо увагу, що зміщення кривої AD ліворуч на класичному та висхідному відрізах по-особливому впливає на макроекономічну рівновагу. Ця особливість пояснюється тим, що рівень цін раз піднявшись, не може просто знизитись, оскільки продавцям непросто відмовитись від більшого доходу (рис. 9.15). Наприклад, при зміщенні кривої сукупного попиту праворуч від АD до АD₁, рівновага зміститься з точки E і встановиться в точці E₁. Обсяг випуску збільшиться від Q₀ до (потенційного обсягу виробництва), а рівень цін зросте з Р₁ до Р₂.

Error: Reference source not found

Рис.9.15. Ефект храповика

При зміщенні кривої сукупного попиту AD₁ ліворуч до АD ціни знижуватись не будуть. Тому рівновага встановиться не в точці Е, а в точці Е₂. при обсязі виробництва Q₂ .Це явище отримало назву «ефекта храповика». Термін «храповик» запозичений із механіки: означає наявність такого механізму, який дає змогу рухатись колесу за стрілкою годинника, але не дає йому можливості крутитися у зворотному напрямку.

Тепер розглянемо, як зміщення кривої сукупної пропозиції впливає на макроекономічну рівновагу (рис. 9.16).

Нехай первинно сукупний попит зображено кривою АD,а сукупна пропозиція – кривою AS₁. Рівновага економічної системи встановлена в точці Е₁, якій відповідає обсяг національного виробництва Q₁ та рівень цін Р₁. Припустимо, що ціни на енергоносії зросли, це зумовило зростання витрат на виробництво і рівня цін в цілому. Крива сукупної пропозиції змістилась ліворуч.

Точка рівноваги перемістилась з точки E₁ в точку E₂. Рівень цін підвищився з Р₁ до Р₂, а обсяг виробництва зменшився з Q₁ до Q₂. Нова ситуація характеризується інфляцією витрат. Вразливість такої ситуації для економіки полягає в тому, що зростання цін супроводжується зростанням рівня безробіття: має місце стагфляція.

Error: Reference source not found

Error: Reference source not found

Рис. 9.16. Вплив зміщення кривої AS на макроекономічну рівновагу

Протилежна ситуація буде, якщо внаслідок технологічних змін відбудеться зростання продуктивності суспільної праці. Це зменшить витрати на виробництво і змістить криву сукупної пропозиції праворуч- у бік зростання з положення AS₁ до AS₃. Рівновага на макроекономічному рівні переміститься з точки Е₁ в точку Е₃: рівень цін зменшиться з Р₁ до Р₃, а обсяг сукупного виробництва зросте з Q₁ до Q₂.

Із сказаного вище можна зробити такі висновки:

1. рівноважне співвідношення сукупного попиту (AD) та сукупної пропозиції (AS) на графіку дає точка їх перетину;

2. залежно від того, на якому відрізку криву сукупної пропозиції перетинає крива сукупного попиту, будуть різні результати (ефекти);

3. за незмінної сукупної пропозиції зміщення праворуч кривої сукупного попиту на кейнсіанському відрізку зумовлює зростання обсягу виробництва і зайнятості, не зачіпаючи рівня цін; на проміжному – зумовлює зростання обсягів виробництва при зростанні рівня цін; на класичному – збільшує рівень цін за незмінного обсягу національного виробництва;

4. за незмінної сукупної пропозиції зміщення кривої сукупного попиту ліворуч зумовлює зростання рівня цін і зменшення обсягів виробництва, що пояснюється ефектом храповика;

5. за незмінного сукупного попиту зміщення кривої сукупної пропозиції праворуч приводить до зниження рівня цін та збільшення обсягів національного виробництва, і навпаки, зміщення AS ліворуч – до стагфляції: зменшення обсягів виробництва, зростання рівня цін та безробіття;

6. описана модель АD–AS є основою для більш детального і ретельного аналізу цілої низки макроекономічних проблем.