3.3. Неокласична та кейнсіанська теорії зайнятості

Щодо трактування проблем ринку праці, особливо зайнятості, неокласики дають такі пояснення.

1. Ринок праці – саморегульована система. Якщо якісь надзвичайні ситуації все-таки зумовлюють порушення рівноваги на ринку праці, що призводить до появи безробіття, то рівновага самостійно відновлюється.

2. Точці рівноваги на ринку праці відповідає повна зайнятість, яка формує потенційний обсяг національного виробництва і передбачає повне і раціональне використання не тільки праці, а й усіх інших ресурсів.

3. Самовідновлення рівноваги на ринку праці відбувається за рахунок гнучкості ставок заробітної плати, властивої конкурентним ринкам.

4. Держава не повинна втручатися в процес функціонування ринку праці (як і інших ринків), оскільки в цьому немає ніякої потреби.

5. Тривале безробіття неможливе. Якщо ж воно існує, то причина у відсутності гнучкої ставки заробітної плати (а також ставки відсотка тощо).

Графічно рівновагу на ринку праці при гнучкій ставці заробітної плати зображено на рис.3.9. Як видно, рівноважний обсяг попиту за працю (L^D) та пропозиції праці (L^S) забезпечує рівноважна ставка заробітної плати W_p0. Будь-яке відхилення реальної заробітної плати від рівноважного рівня зумовить порушення рівноваги, яке виявиться або у формі надлишку робочої сили (безробіття), або у формі дефіциту працюючих.

Так, підвищення реальної ставки заробітної плати від W_p0 до W_p1 зумовить збільшення пропозиції праці від L₀^S до L₁^S і, відповідно, скорочення попиту на працю з L₀^S до L₁^S, внаслідок чого виникне надлишок запропонованих трудових послуг, що проявить себе у безробітті.

А відповідне зменшення реальної заробітної плати від W_p0 до W_p2 зумовить зростання попиту на працю від L₀^S до L₁^S і зменшення пропозиції праці від L₀^S до L₁^S, внаслідок чого утвориться дефіцит робочої сили. У першому випадку порушена рівновага відновиться

Рис.3.9. Рівновага на ринку праці в неокласичній моделі

шляхом зменшення реальної ставки заробітної плати, а в другому – шляхом її зростання до рівноважного значення.

Іншої концепції зайнятості та встановлення рівноваги на ринку праці додержуються представники кейнсіанської теорії. У них характерними рисами ринку праці є такі:

1. Ринкова економіка не є саморегульованою системою.

2. Автоматично (внаслідок саморегулювання) встановлена ринком рівновага не завжди задовольняє суспільство, оскільки вона може існувати за досить високого рівня безробіття.

3. У короткостроковому періоді ставки заробітної плати не еластичні, вони не можуть служити автоматичними регуляторами ринку праці і забезпечувати повну зайнятість.

Жорсткість ставок заробітної плати кейнсіанці пояснюють такими причинами:

• недосконала конкуренція на ринках;

• наявність монополій, що чинять опір падінню цін;

• наявність суттєвого впливу профспілок, які своїми заходами ставлять за мету рівня заробітної плати.

  1. Праця і капітал у короткостроковому періоді – ресурси не взаємозамінні.

1. Держава має регулярно втручатися в економіку з метою забезпечення повної зайнятості та досягнення потенційного обсягу національного виробництва.

Дж.М.Кейнс, як і представники класичної школи, вважав, що попит на працю (L^D) є функцією реальної заробітної плати і що лінія попиту на працю відповідає лінії граничного продукту: тобто

.

Але, на відміну від представників неокласичної школи, Кейнс вважав, що пропозиція праці (L^S) є функцією не реальної, а номінальної заробітної плати (W_Н), тобто .

Свою пропозицію Кейнс аргументував впливом інституційних чинників на заробітну плату домогосподарств. Він був переконаний, що, по-перше, номінальна заробітна плата не може щомісяця змінюватись, адже трудові договори укладають на певний термін (рік, 3-5 років і т.ін.). По-друге, домогосподарства, підписуючи трудові контракти, беруть до уваги саме номінальну заробітну плату, порівнюючи її з номінальною зарплатою інших домогосподарств. Це пояснюється тим, що наймані працівники не можуть одразу усвідомити зростання рівня цін в економіці: воно відбувається лише з часом. І лише згодом вони почнуть вимагати зростання номінальної заробітної плати з тим, щоб реальна заробітна плата залишилась хоча б на попередньому рівні. Домогосподарства, за аргументацією Кейнса, не залишать ринок праці, якщо реальна заробітна плата водночас зменшиться в усіх домогосподарствах. Але якщо одні домогосподарства за аналогічні трудові послуги матимуть меншу номінальну зарплату, ніж їхні сусіди, вони залишать ринок праці.

На відміну від неокласиків, Кейнс відхиляв політику скорочення номінальної заробітної плати найманих працівників для підтримання повної зайнятості. Він відзначав особливу чутливість працівників до такого заходу і вважав, що сильні й активні профспілки можуть чинити належний опір такій політиці. Саме тому, за Кейнсом, ринок праці не може функціонувати в умовах досконалої конкуренції. Цей висновок ще більшою мірою мотивує втручання держави в механізми функціонування ринку праці шляхом законодавчого встановлення мінімального рівня заробітної плати, обмеження кількості робочих годин на тиждень, місяць, рік за різних умов праці і т.ін.

Проте Кейнс вважав, що для стимулювання повної зайнятості можна зменшувати реальну заробітну плату.

Механізм встановлення рівноваги на ринку праці за умови жорстких ставок заробітної плати графічно зображено на рис.3.10. Якщо законодавство країни встановлює мінімальну заробітну плату на рівні W_p0. Тоді пропозицію праці можна зобразити у вигляді ломаної лінії L^S. Вона показує, що заробітна плата не може бути нижчою за W_p0 (горизонтальний відрізок), але може бути вищою (висхідний відрізок). Далі продовжимо пунктирною лінією донизу висхідний відрізок і отримаємо лінію пропозиції праці за умови гнучких ставок заробітної плати L^S L₁^S.

Розглянемо рівновагу на ринку праці за різних ситуацій. Нехай крива попиту на працю L₁^D перетинає криву пропозиції на висхідному відрізку, коли фактична заробітна плата вища мінімального рівня і дорівнює W_Р1. У цьому випадку досягається рівноважний рівень заробітної плати і повна зайнятість (L₁ = L*). Якщо ж лінія попиту на працю L₂^D перетинає криву пропозиції на горизонтальному відрізку, то незалежно від гнучкості зарплати рівновага буде встановлена в точці N₂ і їй відповідає рівень рівноважної заробітної плати W_p2 при рівні зайнятості L₂.

Рис.3.10. Рівновага на ринку праці за умови жорстких ставок заробітної плати

Але за умови жорсткої заробітної плати рівновага буде встановлена при реальній заробітній платі W_p0 та рівні зайнятості . Це означає, що жорсткі ставки заробітної плати спричинять вимушене безробіття у розмірі . Тому Кейнс вважав, що рівновага на ринку праці встановлюється не обов’язково в умовах повної зайнятості.