2.4. Структура валового випуску за секторами економіки

1. Валовий випуск нефінансового сектору включає:

   • реалізовані товари та послуги;

   • вироблену продукцію на підприємствах цього сектору і використану ними для основного і допоміжного виробництва;

   • продукцію власного виробництва, що надійшла в індивідуальне чи колективне споживання працівниками сектору та членами їх сімей;

   • продукцію, обмінену за бартерними умовами;

   • вартісну оцінку змін у запасах товарів, вироблених цим сектором.

2. Валовий випуск сектору фінансових корпорацій включає:

• вартість наданих фінансових послуг (комісійні, касове обслуговування, інкасаційні витрати тощо);

• різницю між одержаними та сплаченими відсотками щодо позик і депозитів кредитних установ;

• різницю між страховими платежами та страховим відшкодуванням, включаючи відрахування у резерви страхування життя страховими компаніями.

1. Валовий випуск сектору загальнодержавного управління включає:

• продукцію, переважно неринкового характеру, призначену для індивідуального та сумісного споживання домогосподарствами та суспільством у цілому;

• ринкову продукцію державних підприємств у сфері послуг та сфері виробництва товарів.

  1. Валовий випуск сектору домогосподарств включає:

• продукцію домогосподарств, вироблену для продажу;

• продукцію домогосподарств, вироблену для власного споживання;

• умовно обчислені доходи населення від проживання у власних будинках;

• послуги, надані домогосподарствам найманими робітниками.

  1. Валовий випуск сектору некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства, включає:

• послуги соціально-культурних підприємств і організацій;

• послуги житлових підприємств, які надаються своїм працівникам за пільговими цінами;

• послуги та товари, призначені для продажу за ринковими цінами.

Недоліком показника валового випуску є те, що вміщуючи в собі проміжне споживання, він збільшує річний обсяг виробництва на величину повторного рахунка (проміжного споживання).

Показниками, що усувають недолік показника «валовий випуск», є валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний дохід (ВНД). Ці два показника близькі за змістом і за кількісним визначенням, але відрізняються тим, що ВНД (gross national income GNI) – показник річного обсягу національної економіки, а ВВП (gross domestic product GDP) – внутрішньої. Іншими словами, ВНД – вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених національними факторами виробництва як у межах своєї країни, так і за кордоном протягом певного часу (наприклад, за рік).

ВВП – вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в межах національної території країни за певний період (за рік) як національними, так і іноземними ресурсами, резидентами та нерезидентами. Резиденти – юридичні та фізичні особи, які постійно зареєстровані або постійно проживають в певній країні, незалежно від громадянства. Нерезиденти – фізичні та юридичні особи, які працюють поза територіальними межами певної країни (за кордоном). До них належать іноземні дипломатичні, консульські, зовнішньоторговельні представництва тощо.

Якщо від ВВП відняти суми доданих вартостей, створених на території певної країни іноземними факторами виробництва, і додати суму доданих вартостей, створених національними ресурсами за кордоном, то отримаємо ВНД, тобто ВВП – ДВ_ін + ДВ_нр = ВНД.

Система національних рахунків дає змогу використовувати обидва показники (ВВП і ВНД), але перевагу віддає показнику внутрішнього валового продукту.