Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пособие Кацман.doc
Скачиваний:
141
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
18.54 Mб
Скачать

12.5 Утримання джерел водопостачання, відбудовних та пожежних поїздів

Розміщення пунктів водопостачання та їх потужності повинні забезпечувати безперебійне постачання водою локомотивів, поїздів при найбільших розмірах руху, а також задовольняти виробничі, протипожежні і господарчо-питні потреби водою.

При виборі джерел водопостачання виходять з того, щоб кількість води була достатньою для задоволення усіх споживачів станції. При водопостачанні артезіанських свердловин передбачаються запасні свердловини, що обладнані водопідйомними засобами.

Пристрої водопостачання складаються із джерел, гідротехнічних, водозабірних, фільтрувальних пристроїв, насосної станції, водоочисних пристроїв, напірної мережі, водоємної споруди, розвідної мережі водорозбірних кранів, інші пунктів водопостачання.

Джерелами водопостачання можуть бути річки, струмки, озера та ставки, а також підземні води - ґрунтові, міжпластові (артезіанські води).

Основна вимога, якій повинне задовольняти кожне джерело водопостачан­ня, полягає у тому, щоб воно мало достатній запас води, який надійно поповню­ється, при найбільшій її витраті.

До гідротехнічних споруд залізничного водопостачання належать греблі, що споруджуються поперек водяного потоку із землі, дерева, каміння, залізобето­ну для утворення водосховища або підняття рівня води в цьому потоці.

Водозабірні споруди при забиранні води із відкритого джерела складають­ся із водоприймальника, самопливної лінії (або галереї) і водовсмоктувального (берегового) колодязя. Забір води із підземних джерел здійснюється через водо­збірні галереї, шахтні й трубчасті бурові колодязі (артезіанські свердловини).

Насосна станція (водокачка) - це споруда, в якій установлений насосно-силовий агрегат, що складається з двигуна і насосів. На насосних станціях засто­совуються електродвигуни і двигуни внутрішнього згорання. При наявності елек­троенергії, обладнання насосної станції проектується, як правило, з електричним приводом і автоматичним управлінням. На насосній станції основного пункту во­допостачання повинно бути не менше двох агрегатів, із яких один резервний.

Призначення насосної станції - забирати воду з джерела (берегового коло­дязя) і потім перекачувати цю воду по напірній лінії у водоємну споруду. До над­ходження у водоємну споруду вода проходить через водозм'якшувачі та інші очи­сні споруди.

Водоємна споруда споруджується, головним чином, у вигляді водонапірної башти відповідної висоти. У верхній частині водонапірної башти розміщується один або декілька напірних баків із трубопроводами і водовказівною сигналізаці­єю. Крім водонапірних башт застосовуються нагірні резервуари та водонапірно-пневматичні установки. Із водоємної споруди вода по розвідній мережі (водоводах) надходить до водорозбірних колонок і кранів, інші пункти водопостачання.

На залізничних вузлах, що розташовані в межах міст та населених пунктів, де є міське водопостачання необхідної потужності, напірна мережа залізничного водопостачання підключається до промислових і міських водопроводів.

Питна вода не повинна містити хвороботворних бактерій та шкідливих хімічних домішків. Засобами для знешкоджування води служить фільтрування, дезинфекція, хлорування тощо.

У пунктах, встановлених начальником залізниці, мають бути в постійні готовності:

- відбудовні поїзди для поновлення нормального руху та ліквідації наслідків зіткнень і сходу з рейок рухомого складу, спеціальні автомотриси, дрезини і автомобілі для відбудови колії і пристроїв електропостачання, вагони і автомобілі ремонтно-відбудовних летючок зв’язку, аварійно-польові команди;

- пожежні поїзди і команди для запобігання пожеж.

Забороняється займати рухомим складом колії постійної стоянки відбудовних і пожежних поїздів, спеціальних автомотрис і дрезин, призначених для ведення відбудовних робіт [11,19].

Відбудовний поїзд залізниць України є спеціалізованим формуванням Державної адміністрації залізничного транспорту України, організується в дирек­ції залізничних перевезень і призначається для ліквідації наслідків сходів із рейок й зіткнень рухомого складу, а також для надання допомоги під час інших надзви­чайних ситуацій.

На станціях, віддалених від місця дислокації відбудовних поїздів за переліком, що затверджений начальником залізниці), організовуються аварійно-польові команди, які призначені для ліквідації наслідків сходів і зіткнень поодинокого рухомого складу, а також організація відбудовних робіт до прибуття від­будовних поїздів, якщо вони необхідні.

Відбудовний поїзд організовується, реорганізовується або ліквідовується залі­зницями за погодженням із Державною адміністрацією залізничного транспорту України. Пункти постійної дислокації відбудовних поїздів затверджуються Головним управлінням безпеки руху поїздів і автотранспорту Укрзалізниці за поданням заліз­ниць. Дільниці обслуговування затверджуються начальником залізниці. Відстань між пунктами дислокації відбудовних поїздів повинна бути не більше як 200 км.

Відбудовний поїзд укомплектовується спеціалістами та обслуговуючим пер­соналом, загальна чисельність якого, його професійний склад визначається, вихо­дячи з переліку посад, встановлених положенням про відбудовний поїзд залізниць України. Начальник відбудовного поїзда призначається начальником залізниці.

Відбудовні поїзди мають бути сформовані з рухомого складу, що забезпе­чує прямування з максимальними швидкостями. До їх складу входять:

- кран залізничний або інший вантажопідйомністю 80-250 т і більше.

- кран залізничний вантажопідйомністю 25-60 т;

- платформи підстрілові;

- платформа для тягачів і тракторів великої потужності, обладнана стропами;

- критий або інший вагон для розміщення накочувального, гідравлічного обладнання і пересувної електростанції;

- пасажирський вагон СМВ, переобладнаний під перевезення кранових бригад із салоном-кухнею і роздягальнею;

  • пасажирський вагон СМВ, переобладнаний під їдальню із санітарним від­сіком;

  • вантажний вагон під такелажне обладнання, зберігання інвентарного і за­хисного одягу, інших речей.

Відбудовні поїзди мають бути обладнані технічними засобами, тяговою та транспортною технікою, підйомно-накочувальним обладнанням, приладами та обладнанням для різання і зварювання, пересувною електростанцією, верстатним обладнанням, слюсарним інструментом, поїзними радіостанціями, іншим облад­нанням зв'язку, спецодягом, захисним пристосуванням, побутовим, кухонно-столовим інвентарем, а також нескорочуваним запасом матеріалів та пального.

З метою поширення передових методів ведення відбудовних робіт, вигото­влення необхідних пристроїв та їх випробування на залізницях організовується головний відбудовний поїзд на базі одного з кращих за своєю оснащеністю техні­чними засобами відбудовного поїзду, що має кран на залізничному ходу вантажо­підйомністю 125 або 250 т, а також виробничо-побутові приміщення. У цих поїз­дах, як правило, проводяться семінари й школи з обміну досвідом роботи, утри­мання відбудовних поїздів. Відбудовний поїзд повинен утримуватися у повній го­товності, вагони мають бути зчеплені, деталі, що труться, змащені. Поїзд у будь-який момент повинен бути готовий до відправлення. Станційна колія, на якій установлюється відбудовний поїзд, повинна забезпечувати вихід поїзда на всі пе­регони, що примикають до станції, без затримок. Ця колія визначається комісійно та зазначається у технічно-розпорядчому акті станції. Право на виклик відбудов­ного поїзда та аварійних команд надається:

  • у межах дирекції залізничних перевезень - черговому поїзному диспетчеру;

  • у межах залізниці - старшому диспетчеру оперативно-розпорядчого від­ділу служби перевезень.

Начальник відбудовного поїзда та черговий по поїзду оповіщаються про необхідність виїзду черговим по станції або поїзним диспетчером.

Відправлення відбудовного поїзда зі станції дислокації повинно бути забезпечене не пізніше 50 хвилин після одержання наказу в робочий час і через 60 хвилин - в інший час доби. До цього часу керівники відбудовного поїзда забезпе­чують готовність поїзда до відправлення, а состав поїзда оглядається праців­никами пункту технічного обслуговування вагонів.

Черговий по станції одночасно із викликом локомотива готує й бригаду складачів поїздів.

При виклику пожежного поїзда, дислокованого в пункті стоянки відбудов­ного поїзда, він відправляється самостійно.

Начальник відбудовного поїзда, або його заступник, перед відправленням повідомляє чергового по станції про ступінь негабаритності відбудовного поїзда і максимальну швидкість його слідування.

Прямуванню відбудовних поїздів до місця події надається перевага перед усіма поїздами, Відповідальність за своєчасне відправлення, безперешкодний пропуск відбудовних поїздів до місця роботи й назад несуть: у межах дирекції залізничних перевезень — черговий по дирекції залізничних перевезень; на залізниці — старший диспетчер оперативно-розпорядчого відділу служби переве­зень залізниці.

Зворотне прямування відбудовних і пожежних поїздів до місця постійної дислокації забезпечується безпосередньо після пропуску пасажирських поїздів. До постановки відбудовних і пожежних поїздів на місце постійної дислокації за­бороняється залишати їх без локомотива.

Пожежний поїзд складається з вагона, що має насосне обладнання, протипожежний інструмент та пристрої, і з цистерни, що наповнена водою. Насос при­водиться у дію двигуном, що знаходиться у поїзді, або від локомотива.

Місце стоянки пожежного поїзда на станції зазначається у технічно-розпорядчому акті станції. Це місце повинне вибиратися комісією із таким розрахун­ком, щоб поїзд можна було швидко відправити в будь-якому потрібному напрямку.

Поїзд для гасіння пожежі повинен бути відправлений не пізніше, ніж через 20 хвилин з моменту отримання звістки про пожежу.