Питання для самоконтролю

1. На які види розподіляються аварійні ситуації за можливістю їх реалізації?

2. Які існують способи підвищення надійності персоналу?

3. На які групи розподіляються відмови технічних пристроїв?

4. Основні фази розвитку аварій на об’єктах та рухомому складі залізничного транспорту?

5. Нерегламентовані впливи на рухомий склад і об’єкти залізниць.

6. Пожежі на залізничному транспорті.

7. Вплив шкідливих і уражливих факторів на людину.

6. Теоретичні основи безпеки залізничного транспорту

Існують два підходи до нормування в галузі забезпечення екологічної та промислової безпеки частиною якої є безпека залізничного транспорту: детермінований та ймовірносний.

Детермінований підхід заснований на певній кількісній диференціації та розподілу надзвичайних ситуацій, залізничних об’єктів, технологічних процесів, будівель і споруд, виробничого обладнання за ступенем небезпеки на категорії, класи й т.д., які визначаються за параметром, що характеризує потенціальну енергію вибуху, небезпечні характеристики і параметри виробничих процесів, кількість уражених і постраждалих, а також руйнівні наслідки пожежі та вибуху. При цьому призначаються конкретні кількісні межи цих категорій, класів й т.д. Прикладами діючих в Україні нормативних документів, які мають детермінований характер, є норми пожежної безпеки, правила облаштування електроустаткування, будівельні норми і правила та ін.

Ймовірносний підхід заснований на концентрації припустимого ризику з розрахунком ймовірності досягнення певного рівня безпеки передбачає недопущення впливу на людей небезпечних факторів виробничого середовища з ймовірністю, яка перебільшує нормативну. Нормативними документами, що засновані на ймовірносному підході, є стандарти з вибухобезпеки, пожежної безпеки, санітарні правила щодо іонізуючого випромінювання і радіаційної безпеки тощо.

Ймовірносний підхід є більш прогресивним і досконалим, бо дає можливість знаходження оптимального варіанту проектного рішення. Він заснований на кількісній залежності між небезпечними виробничими факторами, які зчиняють матеріальні витрати, та ймовірністю реалізації небезпечних факторів з урахуванням захисних заходів.

За допомогою ймовірносних методів можна знаходити оптимальні технічні рішення для конкретних об’єктів. Але цей підхід більш складний й вимагає багаточисельних додаткових відомостей (наприклад, статистичні дані про пожежі та вибухи на однотипних об’єктах, дані про надійність обладнання і систем), які , як правило відсутні [24,25,30,31].

Головним ускладненям у використанні цього підходу є необхідність урахування людського фактору і надійності системи „людина-машина”.

Детермінований метод розрахунку передбачає порівняння будь-яких параметрів із заданими завчасно. Приймаючи у розрахунках найгірші варіанти подій, що призводять до аварійної ситуації, вказують конкретні умови розрахунків і можливі допущення, що виправдовують порівнянність результатів. До переваг детермінованого підходу відносяться: достатній для різних реальних ситуацій набір необхідних даних, порівняна простота використання методів категорування, висока ступінь завершеності цих методів і однозначність розв’язування задач категорування, вибір заходів захисту, що регламентовані нормами стосовно до певних категорій. Недоліком цього підходу є обмежена можливість варєірування при визначенні категорій і те, що часто його застосування обумовлює утруднення щодо застосування прогресивних проектних рішень й надмірність витрат на реалізацію таких рішень.