- •Isbn 978-966-364-550-6
- •1.1. Початковий етап
- •1.2. Становлення туристичного бізнесу
- •1.3. Туризм як галузь індустрії
- •1,4. Монополізація туристичної індустрії
- •1.5. Історія розвитку туризму в Україні
- •2.1. Поняття про туризм
- •2.2. Класифікації туризму
- •3.1. Туристично-рекреаційні ресурси
- •3.1.1. Історико-культурні рекреаційні ресурси
- •3.1.2. Природні рекреаційні ресурси
- •Ландшафтні ресурси
- •3.1.3. Туризм і екологія. Екотуризм
- •Вплив туристичних занять на природу
- •3.2. Туристичне районування світу
- •3.3. Туристичне районування України
- •4.1. Організатори туризму
- •4.2. Перевезення
- •4.3. Готельна індустрія
- •Заклади розміщення туристів. Види готелів
- •Основні заклади розміщення
- •Інші заклади розміщення
- •Служби готелю
- •4.4. Система громадського харчування
- •4.5. Страхування
- •4.6. Система розваг
- •4.7. Банківські та фінансові послуги
- •4.8. Інформаційні послуги в туризмі
- •5.1. Небезпека травмування
- •5.2. Вплив довкілля
- •5.3. Пожежна безпека
- •5.4. Біологічні чинники
- •5.5. Психофізіологічні навантаження
- •5.6. Небезпечні випромінювання
- •5.7. Хімічні чинники
- •5.8. Етап перевезення
- •5.9. Специфічні чинники ризику
- •6.1. Методи менеджменту
- •6.2. Функції менеджменту
- •6.2.1. Функція менеджменту «планування»
- •6.2.2. Функція менеджменту «організація»
- •6.2.3. Функція менеджменту «мотивація»
- •6.2.4. Функція менеджменту «контроль»
- •6.3.2. Інформація як матеріал комунікацій та її види
- •6.3.4. Мова та ділове письмо як складові комунікацій
- •6.3.5. Документи та інші носії інформації
- •6.4. Керівництво в організації
- •6.4.1. Суть процесу керівництва та лідерства
- •6.4.2. Стилі керівництва та типи менеджерів
- •6.5.2. Процес розробки та умови прийняття управлінських рішень
- •7.1. Суть маркетингу в туризмі
- •7.2. Функції маркетингу
- •7.4. Категорії маркетингу
- •7.7. Сегментація ринку
- •7.8. Кон'юнктура ринку
- •7.9. Життєвий цикл продукту
- •7.11. Попит та пропозиція в маркетингу
- •7.12. Конкуренція
- •10.1. Міжнародне регулювання туристичної діяльності
- •10.2. Роль та значення
- •Кодекс туриста
- •Закон україни Про туризм
- •Розділі. Загальні положення
- •18* Розділ VI. Контроль за діяльністю в галузі туризму. Відповідальність за порушення законодавства україни про туризм
- •Розділ VIII. Прикінцеві та перехідні положення
- •Закон україни Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України
- •Правила
- •Перелік документів,
- •4. Права та обов'язки суб'єкта туристичної діяльності
- •5. Особливі умови здійснення туристичної діяльності
- •7. Підстави для застосування до суб'єкта туристичної
- •Аналітичний звіт про роботу Державної служби туризму і курортів у 2006 році
- •Внутрішній туризм
- •Бізнес-план «реконструкція та експлуатація готелю «едельвейс» (зразок)
- •1.2. Історія підприємства
- •1.3. Кількість працівників
- •III. Маркетинговий план
- •3.1. Аналіз ринку України
- •3.1.1. Теперішня маркетингова ситуація
- •3.1.2. Тип ринку
- •3.1.3. Сегментування ринку
- •3.1.4. Ємність ринку
- •3.1.5. Конкуренція
- •3.1.6. Конкуренти
- •3.2. Аналіз цін основних конкурентів
- •3.3. Маркетингова стратегія
- •3.3.1. Реклама
- •3.3.2. Політика ціноутворення
- •3.3.3. Стратегія просування послуг на ринку
- •3.4. Ключові завдання підприємства
- •4.1. Ділянка реалізації проекту
- •4.2. Опис об'єкта
- •V. План надання послуг
- •5.1. Стратегія надання послуг
- •5.2. Потреби виробництва
- •6.1. Управління проектом
- •6.2. Штатний розпис по проекту
- •6.3. Запланована організаційна структура по проекту
- •VII. Фінансовий план
- •7.2. Необхідне фінансування перелік статей необхідного фінансування
- •7.3. Оцінка проекту
- •7.3.1. Аналіз ефективності вкладень
- •1. Витрати виробництва:
- •2. Структура надходжень:
- •3. Результати по проекту:
- •7.5.5. Інтегральні показники інвестиційної привабливості
- •7.4. Аналіз чутливості проекту
- •7.5. Бюджетна ефективність інвестиційного проекту
- •VIII. Ризики
- •Оцінка ризиків у проекті
- •IX. Висновки
Ландшафтні ресурси
Серед ландшафтних рекреаційних ресурсів особливе місце посідають гори. Різноманітність природних ландшафтів, наявність екстремальних сприятливих і комфортних умов створюють передумови для розвитку різних видів рекреаційної діяльності — від спортивних до санаторно-лікувальних.
Найпривабливішими світовими гірськими ландшафтами, які" притягають туристів мальовничими краєвидами, чистим повітрям, є Альпійські території Швейцарії, Австрії, Франції, Італії, американські Кордильєри, гірські райони Скандинавських країн, Карпати. Нині Альпійський макрорегіон щороку відвідує до 150 млн. людей, а загальна кількість місць для розміщення туристів становить 3 мільйони.
] Для розвитку зимових видів туризму (гірськолижний, санний) використовуються гірські райони Іспанії— Піренеї; Греції — гірськолижний центр Парнас Верміон, Піліон, Олімп; США, Канади — Кордильєри. Великі перспективи має Азійський регіон, де розміщені найвищі у світі гори — Гімалаї.
Гірськорекреаційні ресурси нашої держави зосереджені в Карпатах і Кримських горах.
Карпати — це середньо високі гори з вологим теплим кліматом, значною лісистістю (40%), сприятливими перепадами висот Для організації гірськолижних спусків, лижних полів. Гірські долини, захищені верховинськими хребтами, характеризуються благодатним мікрокліматом для розвитку кліматичних курортів
39
(Яремча, Ворохта, Космач, Вижниця, Рахів та ін.). Рекреаційні ресурси Карпат оцінюються як найперспективніші для відпочинку та лікування упродовж року.
Кримські гори за екзотичністю не поступаються Карпатам, хоча тут менше сприятливих умов для відпочинку. Зате невисока лісистість (10%), круті оголені схили приваблюють скелелазів та любителів гострих відчуттів.
Кліматичні ресурси
Кліматичні ресурси — важлива умова розвитку рекреаційного господарства, оскільки вони визначають загальну комфортність території щодо лікування та відпочинку. Кліматичні умови деяких регіонів протипоказані для відвідування рекреантами з окремими захворюваннями (наприклад, бронхіальною астмою), зате в інших кліматичних умовах такі хворі почуватимуться прекрасно.
Україна належить до країн зі сприятливими погодними умовами для літніх видів рекреації. Тривалість періоду для їх інтенсивного розвитку в середньому коливається від 105 днів на півночі до 180 на південному березі Криму. Отже, комфортні умови для літніх видів відпочинку, туризму, кліматолікування існують не тільки влітку, а й на початку осені та в другій половині весни. Купальний сезон на більшості території не перевищує 80 днів, тоді як у Причорномор'ї, особливо на південному березі Криму, він триває 120 і більше.
Тривалість сприятливого періоду для зимових видів рекреації (лижні, санні, ковзанярські види спорту) коливається від 20— 26 днів на півдні до 40 і більше — на півночі та північному сході. Для зимових видів відпочинку найсприятливіші умови на гірських масивах Полонинського, Верховинського та Чорногорського хребтів Українських Карпат, де період занять гірськолижними видами відпочинку та спорту триває 90—100 днів.
Отже, кліматичні умови України дуже сприятливі для розвитку рекреаційної діяльності.
Пляжні ресурси
Пляжні ресурси посідають особливе місце серед рекреаційних ресурсів. Понад 55 відсотків рекреантів світу так чи інакше пов'язують свій відпочинок і оздоровлення з перебуванням біля 40
води (приаквальні курорти, будинки відпочинку, круїзи тощо). Відомо, що перебування на пляжі особливо корисне для оздоровлення людей, адже тут на організм діє комплекс оздоровлюваль-них чинників, пов'язаних зі стихією моря.
Найпривабливішими та найпопулярнішими світовими пляжами є Лазурний берег Франції — від Тулона до Монако, протяжність якого складає 180 км, ширина — від 2 до 9 км. За останні десятиріччя популярними стають прибережні території Півдня Італії, Півдня і Сходу Іспанії, Сардинія, Балеарські і Канарські острови, Мальта, узбережжя Адріатики (Хорватія). Не втратило своєї привабливості причорноморське узбережжя Болгарії (Золоті Піски), Румунії, Південного берега Криму. Серед інших регіонів світу найпопулярнішими зонами відпочинку є узбережжя морів і океанів, що омивають береги США, Мексики, Гавайські, Багамські, Бермудські острови, а також курорти в Марокко, Тунісі, Єгипті, Ізраїлі, Туреччині, Таїланді, Індії, Китаї, Японії, Бразилії.
Пляжні ресурси України зосереджені у приморських територіях Одеської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та у Криму. Рекреаційна цінність морського узбережжя визначається поєднанням сприятливих кліматичних умов та бальнеологічних і ландшафтних ресурсів. Для рекреації можна використовувати майже 1500 км морського берега. Найвищу рекреаційну цінність має невелика територія Південного берега Криму, захищена з півночі Кримськими горами, на якій, панує субтропічний середземноморський клімат.
Розвиток рекреаційної діяльності у приаквальних зонах спрямований на соціальні результати, де поєднуються можливості задовольнити потребу, як у лікуванні й відпочинку, так і в естетичному сприйнятті, у спілкуванні з природою.
Печери
Печери —: це підземні порожнини, іноді дуже великих розмірів, які утворюються в легкорозчинних осадових породах (вапняку, кам'яній солі, гіпсі) внаслідок дії підземних вод (карстові печери). Найбільшою на землі печерою вважається Мамонтова печера в США, яка складається з низки сталактитових залів і коридорів. Загальна довжина її ходів перевищує 530 км. Найглибшими карстовими печерами є П'єр-Сен-Мартен (глибина 1171 м) і Берже (1141 м) у Франції.
41
У глибоких печерах, підземних ріках і озерах виявлена своєрідна фауна і флора: риби, земноводні і комахи, що перебувають у повній темряві, а тому позбавлені зору. Замість очей у них розвиваються щупальця, подовжуються вусики і лапки. У деяких печерах виявлені стоянки доісторичної людини з рідкісними начальними малюнками. Багато печер світу — це найвідоміші об'єкти туризму, які охороняються державою.
В Україні є кілька печер, що входять до переліку найбільших у світі, які за відповідного обладнання можна перетворити на рекреаційно-туристичні об'єкти міжнародного значення. Виділяють три регіони їх розміщення: Подільсько-Буковинський (Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Львівська та Івано-Франківська області), Крим та Карпати.
У Подільсько-Буковинському районі відомо понад 130 печер карстового походження, з них у Тернопільській області — 70, у Чернівецькій — 35. Сумарна протяжність їх складає 412 км, п'ять з них— найбільші у світі: Оптимістична (180 км), Попелюшка (60 км), Кришталева (22 км).
У Криму налічується більше 40 великих печер та 857 карстових порожнин різного розміру. Найбільші з них: Солдатська (500 м), Каскадна (400 м), Мармурова (1,6 км).
Карпатські иечери розташовані у Закарпатській області в басейні річок Великої та Малої Угольки. За своїми розмірами вони значно менші від печер двох попередніх районів. Найбільша з них Дружба (довжина 270 м, глибина 46 м).
Серед печер Подільсько-Буковинського району однією з найбільш вивчених є Кришталева, яка має складну розгалужену систему лабіринтів. Стіни багатьох галерей та залів вкриті білосніжними та різнокольоровими, нерідко стрічкоподібної текстури кристалами вторинного гіпсу, що надає печері казкової краси. Головні галереї електрифіковані й обладнані для відвідування.