- •Isbn 978-966-364-550-6
- •1.1. Початковий етап
- •1.2. Становлення туристичного бізнесу
- •1.3. Туризм як галузь індустрії
- •1,4. Монополізація туристичної індустрії
- •1.5. Історія розвитку туризму в Україні
- •2.1. Поняття про туризм
- •2.2. Класифікації туризму
- •3.1. Туристично-рекреаційні ресурси
- •3.1.1. Історико-культурні рекреаційні ресурси
- •3.1.2. Природні рекреаційні ресурси
- •Ландшафтні ресурси
- •3.1.3. Туризм і екологія. Екотуризм
- •Вплив туристичних занять на природу
- •3.2. Туристичне районування світу
- •3.3. Туристичне районування України
- •4.1. Організатори туризму
- •4.2. Перевезення
- •4.3. Готельна індустрія
- •Заклади розміщення туристів. Види готелів
- •Основні заклади розміщення
- •Інші заклади розміщення
- •Служби готелю
- •4.4. Система громадського харчування
- •4.5. Страхування
- •4.6. Система розваг
- •4.7. Банківські та фінансові послуги
- •4.8. Інформаційні послуги в туризмі
- •5.1. Небезпека травмування
- •5.2. Вплив довкілля
- •5.3. Пожежна безпека
- •5.4. Біологічні чинники
- •5.5. Психофізіологічні навантаження
- •5.6. Небезпечні випромінювання
- •5.7. Хімічні чинники
- •5.8. Етап перевезення
- •5.9. Специфічні чинники ризику
- •6.1. Методи менеджменту
- •6.2. Функції менеджменту
- •6.2.1. Функція менеджменту «планування»
- •6.2.2. Функція менеджменту «організація»
- •6.2.3. Функція менеджменту «мотивація»
- •6.2.4. Функція менеджменту «контроль»
- •6.3.2. Інформація як матеріал комунікацій та її види
- •6.3.4. Мова та ділове письмо як складові комунікацій
- •6.3.5. Документи та інші носії інформації
- •6.4. Керівництво в організації
- •6.4.1. Суть процесу керівництва та лідерства
- •6.4.2. Стилі керівництва та типи менеджерів
- •6.5.2. Процес розробки та умови прийняття управлінських рішень
- •7.1. Суть маркетингу в туризмі
- •7.2. Функції маркетингу
- •7.4. Категорії маркетингу
- •7.7. Сегментація ринку
- •7.8. Кон'юнктура ринку
- •7.9. Життєвий цикл продукту
- •7.11. Попит та пропозиція в маркетингу
- •7.12. Конкуренція
- •10.1. Міжнародне регулювання туристичної діяльності
- •10.2. Роль та значення
- •Кодекс туриста
- •Закон україни Про туризм
- •Розділі. Загальні положення
- •18* Розділ VI. Контроль за діяльністю в галузі туризму. Відповідальність за порушення законодавства україни про туризм
- •Розділ VIII. Прикінцеві та перехідні положення
- •Закон україни Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України
- •Правила
- •Перелік документів,
- •4. Права та обов'язки суб'єкта туристичної діяльності
- •5. Особливі умови здійснення туристичної діяльності
- •7. Підстави для застосування до суб'єкта туристичної
- •Аналітичний звіт про роботу Державної служби туризму і курортів у 2006 році
- •Внутрішній туризм
- •Бізнес-план «реконструкція та експлуатація готелю «едельвейс» (зразок)
- •1.2. Історія підприємства
- •1.3. Кількість працівників
- •III. Маркетинговий план
- •3.1. Аналіз ринку України
- •3.1.1. Теперішня маркетингова ситуація
- •3.1.2. Тип ринку
- •3.1.3. Сегментування ринку
- •3.1.4. Ємність ринку
- •3.1.5. Конкуренція
- •3.1.6. Конкуренти
- •3.2. Аналіз цін основних конкурентів
- •3.3. Маркетингова стратегія
- •3.3.1. Реклама
- •3.3.2. Політика ціноутворення
- •3.3.3. Стратегія просування послуг на ринку
- •3.4. Ключові завдання підприємства
- •4.1. Ділянка реалізації проекту
- •4.2. Опис об'єкта
- •V. План надання послуг
- •5.1. Стратегія надання послуг
- •5.2. Потреби виробництва
- •6.1. Управління проектом
- •6.2. Штатний розпис по проекту
- •6.3. Запланована організаційна структура по проекту
- •VII. Фінансовий план
- •7.2. Необхідне фінансування перелік статей необхідного фінансування
- •7.3. Оцінка проекту
- •7.3.1. Аналіз ефективності вкладень
- •1. Витрати виробництва:
- •2. Структура надходжень:
- •3. Результати по проекту:
- •7.5.5. Інтегральні показники інвестиційної привабливості
- •7.4. Аналіз чутливості проекту
- •7.5. Бюджетна ефективність інвестиційного проекту
- •VIII. Ризики
- •Оцінка ризиків у проекті
- •IX. Висновки
6.3.2. Інформація як матеріал комунікацій та її види
Інформація— це сукупність повідомлень, які відображають конкретний стан явища, події, виробничо-господарської діяльності. Інформацію можна класифікувати за певними ознаками. За повнотою охоплення явища: повна, часткова, надлишкова; за періодом дії. разова, періодична, довгострокова, постійна; за змістом: адміністративна, фінансова, бухгалтерська, довідкова, конструкторська, технологічна, інша; за достовірністю: достовірна й недостовірна.
В. Зігерт та Л. Ланг описують поняття тотальної інформації. Тотальна інформація — це не лише фрази, почуті або прочитані, а сукупність «сприйнятого сигналу»: тон та інтонація голосу, настрій і зовнішній вигляд передавача, довколишня обстановка, навіть спогади та асоціації. Ефект комунікації залежить від низки соціально-психологічних факторів, що мають місце в процесі передачі та
"77* 163
сприйняття інформації, які є її складовими. Особливо сильно вони проявляються при мовній (словесній) передачі інформації. При цьому задіяні три канали її передачі та сприйняття кожною людиною: емоційний, нормативний та канал знань. Емоційний канал тестує інформацію, що надходить, на відповідні асоціації, настрій, важливість тощо. Наприклад, сприйняття інформації доповідача залежатиме від постановки його мови, зовнішнього вигляду, віку й посади, тобто від емоційних елементів. Крім того, велике значення матиме його поведінка, жести, міміка, тобто відповідність певним соціальним та особистим нормам, які прийняті в тому чи іншому колективі чи навіть суспільстві. Все це входить в поняття нормативного каналу сприйняття й передачі інформації. І нарешті, в каналі знань відбувається оцінка змісту інформації, її призначення, що є найважливішим. Мета передачі інформації саме в тому й полягає, щоб вона набула якості знань у тих, для кого вона призначена. Але ця якість буде недостатньою або інформація сприйматиметься набагато важче й довше, якщо передаватиметься без відповідних емоційних та нормативних складових.
Зв'язок між цими каналами того, хто передає інформацію, та того, хто її сприймає, називається трансакціями. При передачі інформації дуже важливо постійно аналізувати трансакційні зв'язки. Адже якщо в інформації домінувамути емоційна й нормативна складові, то може і не відбутися її сприйняття отримувачем.
Отже, тепер можна сказати, що комунікація — це не лише система, яка забезпечує обмін інформацією між її членами, а й взаємні поставки емоційних елементів і ціннісних уяв.
У комунікаційних процесах постійно виникають шуми. Інформаційний шум — це те, що деформує інформацію, її зміст (відхилення, помилки тощо). Отже, слід враховувати можливі неточності. Як правило, відправлена інформація ніколи не співпадає з отриманою. Є зона попадання (відправлено й отримано), є частина сигналу, що не дійшла до адресата (відправлено, але не отримано), і є найбільш загадкова частина — щось доходить до адресата, не будучи відправленим. Тому при передачі інформації слід бути максимально точним і уважним.