Внутрішній туризм

Санаторно-курортні і оздоровчі заклади України У 2006 році на­лічувалося 3164 заклади, з них 610 не працювали з різних причин. Фак­тично надавали послуги 2554 підприємства, якими оздоровлено 2,7 млн. українців, що на 2,3 відсотка більше, ніж у 2005 році. Близько 21 відсотка оздоровлених припадає на заклади АР Крим.

За 2006 рік загальна кількість закладів зменшилася на 81 одиницю в основному за рахунок скорочення кількості будинків відпочинку, які не працювали більше року. Зокрема, скоротилась кількість санаторіїв-профілакторіїв на 14, будинків і пансіонатів відпочинку на 20, баз та інших закладів відпочинку на 40.

Водночас, незважаючи на скорочення кількості закладів, їх загальна максимальна місткість у минулому році зросла на 2,7 тис. місць. На противагу цьому. Кількість цілорічних місць скоротилася на 1,4 тис. Це свідчить про те, що більшість основних фондів експлуатується лише у літній період. Тому потенціал національних рекреаційних ресурсів ви­користовується не на повну потужність.

Крім того, при наявності значного попиту на санаторно-курортні послу­ги як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках протягом 2006 року кіль­кість відпочиваючих у цих закладах залишається на рівні 2005 року. При цьому у 2006 році не функціонували 610 закладів (19%), а це 49 тис. ліжко-місць, або 7%, загального ліжкового фонду. За функціональним призна­ченням більшість з цих закладів є базами відпочинку — 76 відсотків. Знач­на частина номерного фонду санаторіїв, здравниць знаходиться у незадові­льному стані. Найбільш розповсюдженою причиною простоювання є відсутність коштів на експлуатацію закладу — 48 відсотків випадків.

Середньорічна завантаженість вітчизняних санаторно-курортних за­кладів у 2006 році становила 41 відсоток, а за світовим досвідом цей показник повинен бути вищим ніж 68. Отже, інтенсивність викорис­тання матеріально-технічної бази комплексу санаторно-курортних за­кладів України залишається низькою і тому не забезпечує спромож­ність галузі до комплексного відновлення основних фондів на рівні сучасних вимог та світових стандартів.

Дитячі оздоровчі заклади

Протягом 2006 року працювали 18,2 тис. дитячих оздоровчих закла­дів (таборів) — зменшення на 0,7 відсотка, або на 128 закладів. Загаль­на місткість дитячих оздоровчих закладів у 2006 році зменшилась на 4,9 тис. Місць, або на 2,1 відсотки. Оздоровлено 2,1 млн. дітей, що на 2,6 відсотка менше, ніж у 2005 році.

379

На першому місці за кількістю оздоровлених дітей знаходяться за­клади Одеської області (7,4% від загальної кількості оздоровлених ді­тей), на другому— АР Крим (6,8%) на третьому— Донецька об­ласть (6,5%).

Готелі та інші місця для короткотермінового проживання

Упродовж 2006 року українські готелі обслужили близько 3,5 млн. українців.

Переважна більшість внутрішніх туристів припадає на готелі турис­тично активних регіонів — Київ, АР Крим, Львівська, Одеська, Закар­патська області.

Функціонували всього близько 1,2 тис. підприємств готельного гос­подарства, 68 відсотків з них знаходиться у приватній власності, 17 — у комунальній і 15 — у державній.

Недивлячись на те, що щороку будується десятки сучасних готелів, більшість номерного фонду знаходиться у незадовільному стані і тому використовується неефективно — в середньому за рік завантаженість готелів по Україні становить лише 33 відсотка.

В'їзний туризм (за даними Адміністрації держприкордонслужби України¹)

Структура в'їзного потоку з метою подорожі дещо змінилася: част­ка організованого туризму скоротилася з 12 у 2005 році до 7 відсотків у 2006 році, частка приватних подорожей зросла з 82 у 2005 році до 88 відсотків у 2006 році.

Службова, ділова, навчання	1041,4 тис. осіб	5%
Туризм, релігійна, культурний та спортивний обмін (організований ту­ризм)	1260,0 тис. осіб	7%
Приватна, інша	16598,9 тис. осіб	88%

Приріст/скорочення в'їзного турпотоку за мотиваціями

Службова, ділова, навчання	+1,4 тис. осіб	+0,1%
Туризм, релігійна, культурний та спортивний обмін (організований ту­ризм)	-874,0 тис. осіб	-41%
Приватна, інша	+2142,1 тис. осіб	+15%

У 2006 році Україну відвідали 21,7 млн. іноземців, в тому числі 18,9 млн. туристів, що на 7 відсотків, або на 1,3 млн. осіб, більше, ніж

у 2005 році.

Приріст в'їзного потоку забезпечений збільшенням приватних поїз­док Водночас кількість службових поїздок залишається на одному рів­ні три роки підряд, а пізнавальний туризм, культурні та релігійні поїзд­ки змейшуються за своїми обсягами починаючи з 2004 року.

.Зменшення кількості організованих туристів відбулося за рахунок таких країн: Молдова (на 81%), Угорщина (на 71%), Росія (на 69%), Словаччина (на 43%), Польща (на 31%), Узбекистан (на 18%).

Структура в'їзного потоку за країною походження

У 2006 році Адміністрацією Держприкордонслужби України була затверджена но­ва форма статистичної звітності стосовно обліку осіб, транспортних засобів, що перети­нають державний кордон України. Відповідно до цієї форми запроваджено статистич­ний облік у розрізі 13 мотивацій перетину кордону згідно з типами та видами віз, затвердженими Правилами оформлення візових документів для в'їзду в Україну. В тому числі передбачена туристична віза, а для безвізових країн в імміграційній картці — від­відання з туристичною метою. Тож на підставі виданих туристичних віз та даних імміг­раційних карток лише з метою туризму Україну відвідали 643,3 тис. осіб, що на 6,7 від­сотка більше, ніж у 2005 році.

Країни СНД	11,9 млн. осіб	63% загального в'їзного потоку
Країни ЄС	6,3 млн. осіб	33%
Решта країн	0,6 млн. осіб	4%

380

381

Протягом 2006 року туристи з країн ЄС відвідували Україну ме­нше, ніж за 2005 рік — на 0,02 відсотка або на 1,0 тис. осіб (за раху­нок скорочення потоку з Угорщини у 1,7 раза за всіма мотиваціями). Кількість туристів з країн СНД збільшилась на 9 відсотків, або на 1002,6 тис. осіб.

Найбільший приріст потоків забезпечений з сусідніх країн: з Росії на 380 тис. туристів, з Білорусі на 285,1 тис, з Молдови— на 275,0 тис.

На підставі статистичних даних, які узагальнює Адміністрація Держприкордонслужби України, та згідно з Рекомендаціями по статис­тиці туризму ВТО до числа туристів зараховуються особи, які перетну­ли кордон з метою службовою, діловою, туристичною, приватною, на­вчання, релігійною, культурного та спортивного обміну, іншою (пра­цівники засобів масової інформації, рятувальних служб, науковці, представники гуманітарних місій). Не зараховуються до числа туристів особи, які перетнули кордон з метою дипломатичною, імміграційною (ПМП), транзитною, працевлаштування, обслуговуючий персонал транс­портних засобів.

Рейтинг 10 головних країн в'їзного туризму

	2006 рік		2006/2005
	Осіб	Частка країни	Темп при­росту	Приріст, +/- осіб
Всього в'їзних тури­стів	18 900 263	100%	+7,2%	1 269 503
Росія	6 423 850	34%	-5,9%	-380 021
Польща	3 977 938	21%	-12,3%	-488 905
Молдова	3 055 833	16%	-9,0%	-274 953
Білорусь	2 126 839	11%	-13,4%	-285 056
Угорщина	1 158 771	6%	69,0%	798 937
Словаччина	505 480	3%	-36,3%	-183 503
Румунія	348 157	2%	-53,5%	-186 209
Німеччина	214 389	1%	-11,6%	-24 843
США	111446	1%	-34,5%	-38 400
Італія	62 943	0,3%	-25,2%о	-15 861

Виїзний туризм

Протягом 2006 року виїзний турпотік збільшився на 3 відсотка,

або на 421,6 тис. осіб (за рахунок приватних подорожей), порівняно з 2005 роком та становив 16.9 млн. осіб.

Структура виїзного турпотоку за мотивацією

Службова поїздка	800,5 тис. осіб	5% потоку	-36%	-^40,1 тис. осіб
Організований туризм	1453,7 тис. осіб	8%о потоку	-10%	-158,2 тис. осіб
Приватний туризм	14621,1 тас? осіб	87% пото­ку	+8%	+ 1019,8 тис. осіб

Структура виїзного турпотоку за країнами відвідання

Країни СНД	8 млн.	3 осіб	49% потоку	-0,5%	-0 млн.	04 осіб.
Країни ЄС	7 млн.	4 осіб	44%) потоку	+2%	+0 млн.	1 осіб
Інші країни	1 млн.	1 осіб	7% потоку	+41%	+0 млн.	3 осіб

382

383

Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму

	2006 рік		2006/2005
	Осіб	Частка країни	Темп приросту	Приріст, +/- осіб
Всього виїзних туристів	1 6875 256	100%	+2,6%	421 552
Росія	5 856 411	35%	1,9%	111470
Польща	4 609 238	27%	-5,5%	-25 1671
Угорщина	1 790 008	11%	13,3%	238 763
Білорусь	1 28 2972	8%	-4,0%	-51 691
Молдова	1 124 305	7%	-1,4%	-15 712
Туреччина	392 071	2%	-27,5%	-10 735
Словаччина	317 964	2%	-2,4%	-7 606
Румунія	300 588	2%	-42,0%	-126 134
Єгипет	180 045	1%	-35,0%	-63 049
Німеччина	172 180	1%	-5,2%	8 953

ГОЛОВНІ ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У 2006 р.

Негативні	Позитивні
Низька мобільність цінової політики закладів відпочинку, що перебува­ють у державній власності та відом­чому підпорядкуванні. Неспромож­ність швидко реагувати на коливання споживчого попиту. Вод­ночас впродовж червня 2006 р. туре­цькі та болгарські оператори термі­ново знизили ціни на відпочинок, реагуючи таким чином на низьку ту­ристську активність.	Відсутність мовного та візового бар'єру для туристів з країн СНД та Балтії.
Нестабільність соціально-політичної ситуації в АР Крим, зокрема в м. Феодосія.	Збереження спокійної соціально-політичної ситуації в курортних ре­гіонах заходу України.
Невідповідність високого рівня ціни низькому рівню якості послуг.	Унікальність національних природ­но-кліматичних умов, природних лі­кувальних ресурсів.
Згортання на державному рівні рек­ламно-інформаційної діяльності по залученню іноземних туристів, зу­мовлена припиненням її бюджетного фінансування впродовж двох років поспіль (2005—2006 pp.).

Негативні	Позитивні
Зростання ціни українського тур-продукту через підвищення тарифів на газ, електроенергію, комунальні послуги.	Безвізовий режим в'їзду в Україну для громадян країн СНД, ЄСта Швейцарської конфедерації, США, Японії.
Підвищення тарифів на пасажирські перевезення залізницею.	Територіальна близькість українсь­ких курортів для громадян країн ЄС та СНД.
Прояви випадків курячого грипу в Криму (викликало переорієнтацію дитячого туризму на Карпатський регіон.	Відсутність терористичних актів, спокійна кримінальна ситуація в Україні, на відміну від Туреччини (терористичні акти в серпні—вересні 2006 р. на турецьких курортах).
Сезонно-кліматичні умови: затяжна дощова весна, низька температура води на узбережжі Чорного та Азов­ського морів; безсніжний початок зимового туристичного сезону.	Подовження тривалості туристично­го сезону до кінця жовтня.

Для гарантованої високої потужності туристичних потоків необхід­но диверсифікувати ринки збуту, завчасно рекламувати в Україні та за кордоном її туристичний потенціал, акцентуючи увагу на унікальних природно-кліматичних ресурсах, екскурсійних програмах, гостинності населення, недорогих послугах харчування, наявності у достатку еко-логічночистих фруктів та інших продуктів тощо.

Слід врахувати також сталу впродовж п'яти років світову тенденцію до подальшої індивідуалізації туризму та скорочення кількості органі­зованих туристів. На міжнародному ринку це зумовлює підвищення попиту на турпропозиції, що відповідають трьом головним вимогам: комплексність мотивація подорожі, транспортна та комунікаційна мо­більність, всебічна безпека туриста.

Отже, забезпечення сталого розвитку туристично-рекреаційної сфе­ри в умовах поглиблення відносин між Україною та ЄС, її вступом до COT потребує підвищення якості національних турпропозицій до рівня міжнародних стандартів.

Вирішення двох головних завдань — диверсифікація ринків збуту та приведення якості національних турпропозицій у відповідність до вимог міжнародних стандартів— потребує державного фінансування заходів за двома пріоритетними напрямами: а) залучення туристів на

384

2.v¹⁰

385

обраних цільових ринках (здійснення рекламно-інформаційної, діяль­ності в т. ч. виставкової, створення мережі інформаційних центрів); б) приведення національних нормативів і стандартів безпеки та якості товарів і послуг у. відповідність з міжнародними.

Туроператори та турагенти {«форма № 1-ТУР») Протягом 2006 року чинними були 5356 ліцензій на туристичну діяльність, з них туропера-торів — 2142, тату-регентів — 3214, відповідно 40 і 60 відсотків.

Туристичні послуги фактично надавали 3818 ліцензіатам, з них: ту-роператорів — 1589 і турагентів — 2229, відповідно 42 та 58 відсотків.

Пріоритетними видами діяльності туроператорів та турагентів у 2006 році, як і в 2005-му, залишалися внутрішній та виїзний туризм. В цілому по Україні на внутрішній туризм припадало 48 відсотків турис­тів, обслугованих ліцензіатами, на виїзний туризм— 38 та в'їзний — 14 відсотків.

У 2002—2003 роках турфірми України віддавали перевагу в роботі в'їзному туризму, який за чисельністю потоку перевищував виїзний. Однією з причин таких структурних змін є зниження мотивації туропе­раторів до залучення іноземців в Україну, викликане скасуванням у 2005 році нульової ставки ПДВ на послуги українських туроператорів нерезидентам. Негативний вплив від цього спостерігається другий рік поспіль: у 2005 році туррператори залучили на 25 відсотків менше іно­земних туристів, а у 2006 році — на 6.

Всього протягом 2006 року туроператорами обслуговано 2,1 млн. туристів (на 17% більше, ніж за 2005 рік) та 1,8 млн. екскурсантів (на 6% більше), в т. ч. за видами туризму:

• в'їзний — 299,5 тис. осіб (на 8%, або 29,9 тис. осіб менше, ніж у 2005 році);

• виїзний — 818,6 тис. осіб (на 44%, або 251,7 тис. осіб більше);

• внутрішній — 1 022 тис. осіб (на 10%, або 89,2 тис. осіб більше).

Середньооблікова кількість працівників туроператорів та тураген­тів складає 22,2 тис. осіб, що на 6 відсотків більше порівняно з 2005 роком.

Обсяг наданих туристичних послуг ліцензіатами (туроператорами та турагентами) України у 2006 році збільшився на 23 відсотка і стано­вить 3,4 млрд. гри.

Платежі до бюджету ліцензіатів у 2006 році зросли на 19 відсотків і складають 134,8 млн. грн.

Ефективність роботи підприємств у 2006 році зменшилась — в се­редньому один ліцензіат обслужив 560 туристів, що на 13 відсотків ме­нше, ніж в минулому році.

Продуктивність праці зросла — в середньому на одного працівни­ка припадає 153,1 тис. грн. обсягу наданих послуг, що на 16 відсотків більше, ніж у 2005 році.

У регіонах склалася така ситуація:

— кількість туристів у АР Крим зменшилась на 2%, порівняно з аналогічним періодом минулого року,

386

• у Закарпатській області — збільшення на 22%,

• у Івано-Франківській — збільшення на 79%,

• у Одеській — збільшення на 8%,

• у Тернопільській — збільшення на 11%,

• у Херсонській — зменшення на 17%,

• по м. Києву— збільшення на 13%. Нині ситуація вкотре вказує на необхідність більш гнучкої цінової політики та прискореного реагу­вання туроператорів на прояв коливань попиту на ринку турпослуг.

Найбільш швидку реакцію в несприятливих умовах поточного року виявляли приватні туроператори та турагенти, знижуючи ціни на свої послуги, підвищуючи якість чи розширюючи спектр послуг. На відміну від них, державні та відомчі заклади відпочинку не стимулюють турис­тичний потік здебільшого через складні адміністративні механізми по­годження рівня цін.

Джерело: НОВОСТИ ТУРБИЗНЕСА, № 5 (79), № 6 (80), МАРТ 2007

*?х

Додаток 10