- •Isbn 978-966-364-550-6
- •1.1. Початковий етап
- •1.2. Становлення туристичного бізнесу
- •1.3. Туризм як галузь індустрії
- •1,4. Монополізація туристичної індустрії
- •1.5. Історія розвитку туризму в Україні
- •2.1. Поняття про туризм
- •2.2. Класифікації туризму
- •3.1. Туристично-рекреаційні ресурси
- •3.1.1. Історико-культурні рекреаційні ресурси
- •3.1.2. Природні рекреаційні ресурси
- •Ландшафтні ресурси
- •3.1.3. Туризм і екологія. Екотуризм
- •Вплив туристичних занять на природу
- •3.2. Туристичне районування світу
- •3.3. Туристичне районування України
- •4.1. Організатори туризму
- •4.2. Перевезення
- •4.3. Готельна індустрія
- •Заклади розміщення туристів. Види готелів
- •Основні заклади розміщення
- •Інші заклади розміщення
- •Служби готелю
- •4.4. Система громадського харчування
- •4.5. Страхування
- •4.6. Система розваг
- •4.7. Банківські та фінансові послуги
- •4.8. Інформаційні послуги в туризмі
- •5.1. Небезпека травмування
- •5.2. Вплив довкілля
- •5.3. Пожежна безпека
- •5.4. Біологічні чинники
- •5.5. Психофізіологічні навантаження
- •5.6. Небезпечні випромінювання
- •5.7. Хімічні чинники
- •5.8. Етап перевезення
- •5.9. Специфічні чинники ризику
- •6.1. Методи менеджменту
- •6.2. Функції менеджменту
- •6.2.1. Функція менеджменту «планування»
- •6.2.2. Функція менеджменту «організація»
- •6.2.3. Функція менеджменту «мотивація»
- •6.2.4. Функція менеджменту «контроль»
- •6.3.2. Інформація як матеріал комунікацій та її види
- •6.3.4. Мова та ділове письмо як складові комунікацій
- •6.3.5. Документи та інші носії інформації
- •6.4. Керівництво в організації
- •6.4.1. Суть процесу керівництва та лідерства
- •6.4.2. Стилі керівництва та типи менеджерів
- •6.5.2. Процес розробки та умови прийняття управлінських рішень
- •7.1. Суть маркетингу в туризмі
- •7.2. Функції маркетингу
- •7.4. Категорії маркетингу
- •7.7. Сегментація ринку
- •7.8. Кон'юнктура ринку
- •7.9. Життєвий цикл продукту
- •7.11. Попит та пропозиція в маркетингу
- •7.12. Конкуренція
- •10.1. Міжнародне регулювання туристичної діяльності
- •10.2. Роль та значення
- •Кодекс туриста
- •Закон україни Про туризм
- •Розділі. Загальні положення
- •18* Розділ VI. Контроль за діяльністю в галузі туризму. Відповідальність за порушення законодавства україни про туризм
- •Розділ VIII. Прикінцеві та перехідні положення
- •Закон україни Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України
- •Правила
- •Перелік документів,
- •4. Права та обов'язки суб'єкта туристичної діяльності
- •5. Особливі умови здійснення туристичної діяльності
- •7. Підстави для застосування до суб'єкта туристичної
- •Аналітичний звіт про роботу Державної служби туризму і курортів у 2006 році
- •Внутрішній туризм
- •Бізнес-план «реконструкція та експлуатація готелю «едельвейс» (зразок)
- •1.2. Історія підприємства
- •1.3. Кількість працівників
- •III. Маркетинговий план
- •3.1. Аналіз ринку України
- •3.1.1. Теперішня маркетингова ситуація
- •3.1.2. Тип ринку
- •3.1.3. Сегментування ринку
- •3.1.4. Ємність ринку
- •3.1.5. Конкуренція
- •3.1.6. Конкуренти
- •3.2. Аналіз цін основних конкурентів
- •3.3. Маркетингова стратегія
- •3.3.1. Реклама
- •3.3.2. Політика ціноутворення
- •3.3.3. Стратегія просування послуг на ринку
- •3.4. Ключові завдання підприємства
- •4.1. Ділянка реалізації проекту
- •4.2. Опис об'єкта
- •V. План надання послуг
- •5.1. Стратегія надання послуг
- •5.2. Потреби виробництва
- •6.1. Управління проектом
- •6.2. Штатний розпис по проекту
- •6.3. Запланована організаційна структура по проекту
- •VII. Фінансовий план
- •7.2. Необхідне фінансування перелік статей необхідного фінансування
- •7.3. Оцінка проекту
- •7.3.1. Аналіз ефективності вкладень
- •1. Витрати виробництва:
- •2. Структура надходжень:
- •3. Результати по проекту:
- •7.5.5. Інтегральні показники інвестиційної привабливості
- •7.4. Аналіз чутливості проекту
- •7.5. Бюджетна ефективність інвестиційного проекту
- •VIII. Ризики
- •Оцінка ризиків у проекті
- •IX. Висновки
Внутрішній туризм
Санаторно-курортні і оздоровчі заклади України У 2006 році налічувалося 3164 заклади, з них 610 не працювали з різних причин. Фактично надавали послуги 2554 підприємства, якими оздоровлено 2,7 млн. українців, що на 2,3 відсотка більше, ніж у 2005 році. Близько 21 відсотка оздоровлених припадає на заклади АР Крим.
За 2006 рік загальна кількість закладів зменшилася на 81 одиницю в основному за рахунок скорочення кількості будинків відпочинку, які не працювали більше року. Зокрема, скоротилась кількість санаторіїв-профілакторіїв на 14, будинків і пансіонатів відпочинку на 20, баз та інших закладів відпочинку на 40.
Водночас, незважаючи на скорочення кількості закладів, їх загальна максимальна місткість у минулому році зросла на 2,7 тис. місць. На противагу цьому. Кількість цілорічних місць скоротилася на 1,4 тис. Це свідчить про те, що більшість основних фондів експлуатується лише у літній період. Тому потенціал національних рекреаційних ресурсів використовується не на повну потужність.
Крім того, при наявності значного попиту на санаторно-курортні послуги як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках протягом 2006 року кількість відпочиваючих у цих закладах залишається на рівні 2005 року. При цьому у 2006 році не функціонували 610 закладів (19%), а це 49 тис. ліжко-місць, або 7%, загального ліжкового фонду. За функціональним призначенням більшість з цих закладів є базами відпочинку — 76 відсотків. Значна частина номерного фонду санаторіїв, здравниць знаходиться у незадовільному стані. Найбільш розповсюдженою причиною простоювання є відсутність коштів на експлуатацію закладу — 48 відсотків випадків.
Середньорічна завантаженість вітчизняних санаторно-курортних закладів у 2006 році становила 41 відсоток, а за світовим досвідом цей показник повинен бути вищим ніж 68. Отже, інтенсивність використання матеріально-технічної бази комплексу санаторно-курортних закладів України залишається низькою і тому не забезпечує спроможність галузі до комплексного відновлення основних фондів на рівні сучасних вимог та світових стандартів.
Дитячі оздоровчі заклади
Протягом 2006 року працювали 18,2 тис. дитячих оздоровчих закладів (таборів) — зменшення на 0,7 відсотка, або на 128 закладів. Загальна місткість дитячих оздоровчих закладів у 2006 році зменшилась на 4,9 тис. Місць, або на 2,1 відсотки. Оздоровлено 2,1 млн. дітей, що на 2,6 відсотка менше, ніж у 2005 році.
379
На першому місці за кількістю оздоровлених дітей знаходяться заклади Одеської області (7,4% від загальної кількості оздоровлених дітей), на другому— АР Крим (6,8%) на третьому— Донецька область (6,5%).
Готелі та інші місця для короткотермінового проживання
Упродовж 2006 року українські готелі обслужили близько 3,5 млн. українців.
Переважна більшість внутрішніх туристів припадає на готелі туристично активних регіонів — Київ, АР Крим, Львівська, Одеська, Закарпатська області.
Функціонували всього близько 1,2 тис. підприємств готельного господарства, 68 відсотків з них знаходиться у приватній власності, 17 — у комунальній і 15 — у державній.
Недивлячись на те, що щороку будується десятки сучасних готелів, більшість номерного фонду знаходиться у незадовільному стані і тому використовується неефективно — в середньому за рік завантаженість готелів по Україні становить лише 33 відсотка.
В'їзний туризм (за даними Адміністрації держприкордонслужби України1)
Структура в'їзного потоку з метою подорожі дещо змінилася: частка організованого туризму скоротилася з 12 у 2005 році до 7 відсотків у 2006 році, частка приватних подорожей зросла з 82 у 2005 році до 88 відсотків у 2006 році.
Службова, ділова, навчання |
1041,4 тис. осіб |
5% |
Туризм, релігійна, культурний та спортивний обмін (організований туризм) |
1260,0 тис. осіб |
7% |
Приватна, інша |
16598,9 тис. осіб |
88% |
Приріст/скорочення в'їзного турпотоку за мотиваціями
Службова, ділова, навчання |
+1,4 тис. осіб |
+0,1% |
Туризм, релігійна, культурний та спортивний обмін (організований туризм) |
-874,0 тис. осіб |
-41% |
Приватна, інша |
+2142,1 тис. осіб |
+15% |
У 2006 році Україну відвідали 21,7 млн. іноземців, в тому числі 18,9 млн. туристів, що на 7 відсотків, або на 1,3 млн. осіб, більше, ніж
у 2005 році.
Приріст в'їзного потоку забезпечений збільшенням приватних поїздок Водночас кількість службових поїздок залишається на одному рівні три роки підряд, а пізнавальний туризм, культурні та релігійні поїздки змейшуються за своїми обсягами починаючи з 2004 року.
.Зменшення кількості організованих туристів відбулося за рахунок таких країн: Молдова (на 81%), Угорщина (на 71%), Росія (на 69%), Словаччина (на 43%), Польща (на 31%), Узбекистан (на 18%).
Структура в'їзного потоку за країною походження
У 2006 році Адміністрацією Держприкордонслужби України була затверджена нова форма статистичної звітності стосовно обліку осіб, транспортних засобів, що перетинають державний кордон України. Відповідно до цієї форми запроваджено статистичний облік у розрізі 13 мотивацій перетину кордону згідно з типами та видами віз, затвердженими Правилами оформлення візових документів для в'їзду в Україну. В тому числі передбачена туристична віза, а для безвізових країн в імміграційній картці — відвідання з туристичною метою. Тож на підставі виданих туристичних віз та даних імміграційних карток лише з метою туризму Україну відвідали 643,3 тис. осіб, що на 6,7 відсотка більше, ніж у 2005 році.
Країни СНД |
11,9 млн. осіб |
63% загального в'їзного потоку |
Країни ЄС |
6,3 млн. осіб |
33% |
Решта країн |
0,6 млн. осіб |
4% |
380
381
Протягом 2006 року туристи з країн ЄС відвідували Україну менше, ніж за 2005 рік — на 0,02 відсотка або на 1,0 тис. осіб (за рахунок скорочення потоку з Угорщини у 1,7 раза за всіма мотиваціями). Кількість туристів з країн СНД збільшилась на 9 відсотків, або на 1002,6 тис. осіб.
Найбільший приріст потоків забезпечений з сусідніх країн: з Росії на 380 тис. туристів, з Білорусі на 285,1 тис, з Молдови— на 275,0 тис.
На підставі статистичних даних, які узагальнює Адміністрація Держприкордонслужби України, та згідно з Рекомендаціями по статистиці туризму ВТО до числа туристів зараховуються особи, які перетнули кордон з метою службовою, діловою, туристичною, приватною, навчання, релігійною, культурного та спортивного обміну, іншою (працівники засобів масової інформації, рятувальних служб, науковці, представники гуманітарних місій). Не зараховуються до числа туристів особи, які перетнули кордон з метою дипломатичною, імміграційною (ПМП), транзитною, працевлаштування, обслуговуючий персонал транспортних засобів.
Рейтинг 10 головних країн в'їзного туризму
|
2006 рік |
2006/2005 |
||
Осіб |
Частка країни |
Темп приросту |
Приріст, +/- осіб |
|
Всього в'їзних туристів |
18 900 263 |
100% |
+7,2% |
1 269 503 |
Росія |
6 423 850 |
34% |
-5,9% |
-380 021 |
Польща |
3 977 938 |
21% |
-12,3% |
-488 905 |
Молдова |
3 055 833 |
16% |
-9,0% |
-274 953 |
Білорусь |
2 126 839 |
11% |
-13,4% |
-285 056 |
Угорщина |
1 158 771 |
6% |
69,0% |
798 937 |
Словаччина |
505 480 |
3% |
-36,3% |
-183 503 |
Румунія |
348 157 |
2% |
-53,5% |
-186 209 |
Німеччина |
214 389 |
1% |
-11,6% |
-24 843 |
США |
111446 |
1% |
-34,5% |
-38 400 |
Італія |
62 943 |
0,3% |
-25,2%о |
-15 861 |
Виїзний туризм
Протягом 2006 року виїзний турпотік збільшився на 3 відсотка,
або на 421,6 тис. осіб (за рахунок приватних подорожей), порівняно з 2005 роком та становив 16.9 млн. осіб.
Структура виїзного турпотоку за мотивацією
Службова поїздка |
800,5 тис. осіб |
5% потоку |
-36% |
-^40,1 тис. осіб |
Організований туризм |
1453,7 тис. осіб |
8%о потоку |
-10% |
-158,2 тис. осіб |
Приватний туризм |
14621,1 тас? осіб |
87% потоку |
+8% |
+ 1019,8 тис. осіб |
Структура виїзного турпотоку за країнами відвідання
Країни СНД |
8 млн. |
3 осіб |
49% потоку |
-0,5% |
-0 млн. |
04 осіб. |
Країни ЄС |
7 млн. |
4 осіб |
44%) потоку |
+2% |
+0 млн. |
1 осіб |
Інші країни |
1 млн. |
1 осіб |
7% потоку |
+41% |
+0 млн. |
3 осіб |
382
383
Рейтинг 10 головних країн виїзного туризму
|
2006 рік |
2006/2005 |
||
Осіб |
Частка країни |
Темп приросту |
Приріст, +/- осіб |
|
Всього виїзних туристів |
1 6875 256 |
100% |
+2,6% |
421 552 |
Росія |
5 856 411 |
35% |
1,9% |
111470 |
Польща |
4 609 238 |
27% |
-5,5% |
-25 1671 |
Угорщина |
1 790 008 |
11% |
13,3% |
238 763 |
Білорусь |
1 28 2972 |
8% |
-4,0% |
-51 691 |
Молдова |
1 124 305 |
7% |
-1,4% |
-15 712 |
Туреччина |
392 071 |
2% |
-27,5% |
-10 735 |
Словаччина |
317 964 |
2% |
-2,4% |
-7 606 |
Румунія |
300 588 |
2% |
-42,0% |
-126 134 |
Єгипет |
180 045 |
1% |
-35,0% |
-63 049 |
Німеччина |
172 180 |
1% |
-5,2% |
8 953 |
ГОЛОВНІ ВНУТРІШНІ ТА ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У 2006 р.
Негативні |
Позитивні |
Низька мобільність цінової політики закладів відпочинку, що перебувають у державній власності та відомчому підпорядкуванні. Неспроможність швидко реагувати на коливання споживчого попиту. Водночас впродовж червня 2006 р. турецькі та болгарські оператори терміново знизили ціни на відпочинок, реагуючи таким чином на низьку туристську активність. |
Відсутність мовного та візового бар'єру для туристів з країн СНД та Балтії. |
Нестабільність соціально-політичної ситуації в АР Крим, зокрема в м. Феодосія. |
Збереження спокійної соціально-політичної ситуації в курортних регіонах заходу України. |
Невідповідність високого рівня ціни низькому рівню якості послуг. |
Унікальність національних природно-кліматичних умов, природних лікувальних ресурсів. |
Згортання на державному рівні рекламно-інформаційної діяльності по залученню іноземних туристів, зумовлена припиненням її бюджетного фінансування впродовж двох років поспіль (2005—2006 pp.). |
|
Негативні |
Позитивні |
Зростання ціни українського тур-продукту через підвищення тарифів на газ, електроенергію, комунальні послуги. |
Безвізовий режим в'їзду в Україну для громадян країн СНД, ЄСта Швейцарської конфедерації, США, Японії. |
Підвищення тарифів на пасажирські перевезення залізницею. |
Територіальна близькість українських курортів для громадян країн ЄС та СНД. |
Прояви випадків курячого грипу в Криму (викликало переорієнтацію дитячого туризму на Карпатський регіон. |
Відсутність терористичних актів, спокійна кримінальна ситуація в Україні, на відміну від Туреччини (терористичні акти в серпні—вересні 2006 р. на турецьких курортах). |
Сезонно-кліматичні умови: затяжна дощова весна, низька температура води на узбережжі Чорного та Азовського морів; безсніжний початок зимового туристичного сезону. |
Подовження тривалості туристичного сезону до кінця жовтня. |
Для гарантованої високої потужності туристичних потоків необхідно диверсифікувати ринки збуту, завчасно рекламувати в Україні та за кордоном її туристичний потенціал, акцентуючи увагу на унікальних природно-кліматичних ресурсах, екскурсійних програмах, гостинності населення, недорогих послугах харчування, наявності у достатку еко-логічночистих фруктів та інших продуктів тощо.
Слід врахувати також сталу впродовж п'яти років світову тенденцію до подальшої індивідуалізації туризму та скорочення кількості організованих туристів. На міжнародному ринку це зумовлює підвищення попиту на турпропозиції, що відповідають трьом головним вимогам: комплексність мотивація подорожі, транспортна та комунікаційна мобільність, всебічна безпека туриста.
Отже, забезпечення сталого розвитку туристично-рекреаційної сфери в умовах поглиблення відносин між Україною та ЄС, її вступом до COT потребує підвищення якості національних турпропозицій до рівня міжнародних стандартів.
Вирішення двох головних завдань — диверсифікація ринків збуту та приведення якості національних турпропозицій у відповідність до вимог міжнародних стандартів— потребує державного фінансування заходів за двома пріоритетними напрямами: а) залучення туристів на
384
2.v10
385
обраних цільових ринках (здійснення рекламно-інформаційної, діяльності в т. ч. виставкової, створення мережі інформаційних центрів); б) приведення національних нормативів і стандартів безпеки та якості товарів і послуг у. відповідність з міжнародними.
Туроператори та турагенти {«форма № 1-ТУР») Протягом 2006 року чинними були 5356 ліцензій на туристичну діяльність, з них туропера-торів — 2142, тату-регентів — 3214, відповідно 40 і 60 відсотків.
Туристичні послуги фактично надавали 3818 ліцензіатам, з них: ту-роператорів — 1589 і турагентів — 2229, відповідно 42 та 58 відсотків.
Пріоритетними видами діяльності туроператорів та турагентів у 2006 році, як і в 2005-му, залишалися внутрішній та виїзний туризм. В цілому по Україні на внутрішній туризм припадало 48 відсотків туристів, обслугованих ліцензіатами, на виїзний туризм— 38 та в'їзний — 14 відсотків.
У 2002—2003 роках турфірми України віддавали перевагу в роботі в'їзному туризму, який за чисельністю потоку перевищував виїзний. Однією з причин таких структурних змін є зниження мотивації туроператорів до залучення іноземців в Україну, викликане скасуванням у 2005 році нульової ставки ПДВ на послуги українських туроператорів нерезидентам. Негативний вплив від цього спостерігається другий рік поспіль: у 2005 році туррператори залучили на 25 відсотків менше іноземних туристів, а у 2006 році — на 6.
Всього протягом 2006 року туроператорами обслуговано 2,1 млн. туристів (на 17% більше, ніж за 2005 рік) та 1,8 млн. екскурсантів (на 6% більше), в т. ч. за видами туризму:
в'їзний — 299,5 тис. осіб (на 8%, або 29,9 тис. осіб менше, ніж у 2005 році);
виїзний — 818,6 тис. осіб (на 44%, або 251,7 тис. осіб більше);
внутрішній — 1 022 тис. осіб (на 10%, або 89,2 тис. осіб більше).
Середньооблікова кількість працівників туроператорів та турагентів складає 22,2 тис. осіб, що на 6 відсотків більше порівняно з 2005 роком.
Обсяг наданих туристичних послуг ліцензіатами (туроператорами та турагентами) України у 2006 році збільшився на 23 відсотка і становить 3,4 млрд. гри.
Платежі до бюджету ліцензіатів у 2006 році зросли на 19 відсотків і складають 134,8 млн. грн.
Ефективність роботи підприємств у 2006 році зменшилась — в середньому один ліцензіат обслужив 560 туристів, що на 13 відсотків менше, ніж в минулому році.
Продуктивність праці зросла — в середньому на одного працівника припадає 153,1 тис. грн. обсягу наданих послуг, що на 16 відсотків більше, ніж у 2005 році.
У регіонах склалася така ситуація:
— кількість туристів у АР Крим зменшилась на 2%, порівняно з аналогічним періодом минулого року,
386
у Закарпатській області — збільшення на 22%,
у Івано-Франківській — збільшення на 79%,
у Одеській — збільшення на 8%,
у Тернопільській — збільшення на 11%,
у Херсонській — зменшення на 17%,
по м. Києву— збільшення на 13%. Нині ситуація вкотре вказує на необхідність більш гнучкої цінової політики та прискореного реагування туроператорів на прояв коливань попиту на ринку турпослуг.
Найбільш швидку реакцію в несприятливих умовах поточного року виявляли приватні туроператори та турагенти, знижуючи ціни на свої послуги, підвищуючи якість чи розширюючи спектр послуг. На відміну від них, державні та відомчі заклади відпочинку не стимулюють туристичний потік здебільшого через складні адміністративні механізми погодження рівня цін.
Джерело: НОВОСТИ ТУРБИЗНЕСА, № 5 (79), № 6 (80), МАРТ 2007
*?х
Додаток 10