- •Isbn 978-966-364-550-6
- •1.1. Початковий етап
- •1.2. Становлення туристичного бізнесу
- •1.3. Туризм як галузь індустрії
- •1,4. Монополізація туристичної індустрії
- •1.5. Історія розвитку туризму в Україні
- •2.1. Поняття про туризм
- •2.2. Класифікації туризму
- •3.1. Туристично-рекреаційні ресурси
- •3.1.1. Історико-культурні рекреаційні ресурси
- •3.1.2. Природні рекреаційні ресурси
- •Ландшафтні ресурси
- •3.1.3. Туризм і екологія. Екотуризм
- •Вплив туристичних занять на природу
- •3.2. Туристичне районування світу
- •3.3. Туристичне районування України
- •4.1. Організатори туризму
- •4.2. Перевезення
- •4.3. Готельна індустрія
- •Заклади розміщення туристів. Види готелів
- •Основні заклади розміщення
- •Інші заклади розміщення
- •Служби готелю
- •4.4. Система громадського харчування
- •4.5. Страхування
- •4.6. Система розваг
- •4.7. Банківські та фінансові послуги
- •4.8. Інформаційні послуги в туризмі
- •5.1. Небезпека травмування
- •5.2. Вплив довкілля
- •5.3. Пожежна безпека
- •5.4. Біологічні чинники
- •5.5. Психофізіологічні навантаження
- •5.6. Небезпечні випромінювання
- •5.7. Хімічні чинники
- •5.8. Етап перевезення
- •5.9. Специфічні чинники ризику
- •6.1. Методи менеджменту
- •6.2. Функції менеджменту
- •6.2.1. Функція менеджменту «планування»
- •6.2.2. Функція менеджменту «організація»
- •6.2.3. Функція менеджменту «мотивація»
- •6.2.4. Функція менеджменту «контроль»
- •6.3.2. Інформація як матеріал комунікацій та її види
- •6.3.4. Мова та ділове письмо як складові комунікацій
- •6.3.5. Документи та інші носії інформації
- •6.4. Керівництво в організації
- •6.4.1. Суть процесу керівництва та лідерства
- •6.4.2. Стилі керівництва та типи менеджерів
- •6.5.2. Процес розробки та умови прийняття управлінських рішень
- •7.1. Суть маркетингу в туризмі
- •7.2. Функції маркетингу
- •7.4. Категорії маркетингу
- •7.7. Сегментація ринку
- •7.8. Кон'юнктура ринку
- •7.9. Життєвий цикл продукту
- •7.11. Попит та пропозиція в маркетингу
- •7.12. Конкуренція
- •10.1. Міжнародне регулювання туристичної діяльності
- •10.2. Роль та значення
- •Кодекс туриста
- •Закон україни Про туризм
- •Розділі. Загальні положення
- •18* Розділ VI. Контроль за діяльністю в галузі туризму. Відповідальність за порушення законодавства україни про туризм
- •Розділ VIII. Прикінцеві та перехідні положення
- •Закон україни Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України
- •Правила
- •Перелік документів,
- •4. Права та обов'язки суб'єкта туристичної діяльності
- •5. Особливі умови здійснення туристичної діяльності
- •7. Підстави для застосування до суб'єкта туристичної
- •Аналітичний звіт про роботу Державної служби туризму і курортів у 2006 році
- •Внутрішній туризм
- •Бізнес-план «реконструкція та експлуатація готелю «едельвейс» (зразок)
- •1.2. Історія підприємства
- •1.3. Кількість працівників
- •III. Маркетинговий план
- •3.1. Аналіз ринку України
- •3.1.1. Теперішня маркетингова ситуація
- •3.1.2. Тип ринку
- •3.1.3. Сегментування ринку
- •3.1.4. Ємність ринку
- •3.1.5. Конкуренція
- •3.1.6. Конкуренти
- •3.2. Аналіз цін основних конкурентів
- •3.3. Маркетингова стратегія
- •3.3.1. Реклама
- •3.3.2. Політика ціноутворення
- •3.3.3. Стратегія просування послуг на ринку
- •3.4. Ключові завдання підприємства
- •4.1. Ділянка реалізації проекту
- •4.2. Опис об'єкта
- •V. План надання послуг
- •5.1. Стратегія надання послуг
- •5.2. Потреби виробництва
- •6.1. Управління проектом
- •6.2. Штатний розпис по проекту
- •6.3. Запланована організаційна структура по проекту
- •VII. Фінансовий план
- •7.2. Необхідне фінансування перелік статей необхідного фінансування
- •7.3. Оцінка проекту
- •7.3.1. Аналіз ефективності вкладень
- •1. Витрати виробництва:
- •2. Структура надходжень:
- •3. Результати по проекту:
- •7.5.5. Інтегральні показники інвестиційної привабливості
- •7.4. Аналіз чутливості проекту
- •7.5. Бюджетна ефективність інвестиційного проекту
- •VIII. Ризики
- •Оцінка ризиків у проекті
- •IX. Висновки
1.3. Туризм як галузь індустрії
Зростання туристичної активності перервала Перша світова війна. Лише після її закінчення розпочався новий етап у розвитку міжнародного туризму — етап індустріалізації.
17
Комерційна спрямованість діяльності туристичних фірм дозволяє вважати туризм галуззю бізнесу. Дослідження багатьох аспектів, пов'язаних із залученням та обслуговуванням туристів,— від планування і підготовки маршрутів до будівництва спеціалізованих комплексів, від роботи з клієнтами до розвитку інфраструктури окремих регіонів ■— дає підстави віднести туризм до сучасної індустрії відпочинку, лікування, розваг та бізнесу.
Туристична індустрія— це система виробничих, транспортних, торговельних, сервісних підприємств і засобів розміщення, призначена для задоволення попиту на туристичні товари і послуги, підготовку кадрів та процес виробництва, реалізації і споживання туристичного продукту на основі використання природних багатств, матеріальних і духовних цінностей суспільства.
Розвитку туризму в 20—30-х роках XX ст. сприяв бурхливий розвиток нових видів транспорту— автомобільного та авіаційного. Однак цей період характеризується і низкою чинників, які гальмували його розвиток. Це насамперед світова економічна криза 1929—1933 років та початок Другої світової війни. Вся Європа лежала в руїнах. Треба було відновлювати дороги, залізниці, електростанції, вокзали, готелі тощо.
1,4. Монополізація туристичної індустрії
Після Другої світової війни соціальні зміни та технічний прогрес, пожвавлення науково-технічного, торгового, економічного, культурного, екологічного й іншого співробітництва між країнами практично всіх континентів значно прискорили розвиток туризму. У 1950 році кількість іноземних туристів, зареєстрованих в усьому світі, перевищила довоєнний рівень і досягла 25 млн. осіб. Міжнародна інтеграція, розширення міжнародного поділу праці, відкриття кордонів, забезпечення більш легкого доступу в інші країни, розвиток транспорту і зв'язку, підвищення рівня життя значної частини суспільства були загальними тенденціями розвитку. Зростанню популярності туризму сприяло телебачення. Воно дало людям можливість, не виходячи з дому, знайомитися з новими землями, і це викликало бажання побачити все на власні очі.
На початку 60-х років туризм став справді міжнародною індустрією. Щороку за кордон виїжджало 70 млн. туристів. У середині 90-х років їх налічувалося вже 500 млн. Почала розвиватися курортна сфера. Туристична індустрія давала прибутки навіть в тих галузях господарства, які безпосередньо не були з нею пов'язані.
Основною ознакою цього етапу можна вважати монополізацію галузі туризму, тобто виділення її в самостійну складову сфери послуг. В умовах зростання психологічних навантажень, інтенсифікації життя людей в індустріальних країнах туризм стає ефективним засобом рекреації. З предмету розкоші він перетворюється необхідність для населення високорозвинених країн. У кінці XX ст. спостерігається збільшення попиту на туристичні послуги серед людей середнього і нижче середнього статку. Це ще більше диференціювало туристичний ринок, розрахований на людей з різним матеріальним становищем, різними інтересами, метою і вимогами до рівня сервісу. До цього періоду належить створення великих транснаціональних компаній.
Нині близько 100 млн. людей в усьому світі зайняті в туристичній індустрії. Вони обслуговують близько півмільярда туристів на рік, причому їх кількість щороку зростає. Якщо взяти за базовий 1950 рік, коли тільки організованими на комерційній основі турами було охоплено 25 млн. осіб, то можна спостерігати зростання кількості людей, охоплених туристським оборотом: 1960— туристів стало в 2,8 раза.більше, 1980— у 10 разів, 1990 — у 18 разів, 2000 — у 28 разів більше.
Сьогодні від туризму певною мірою залежить економіка понад 125 країн. Розвиток малих та середніх центрів обслуговування туристів є одним із факторів підвищення рівня добробуту, населення, адже він дає можливість створювати нові робочі місця та сприяє зростанню екологічної, культурної та соціальної освіченості.
Таким чином, розвитку міжнародного туризму сприяли політичні, економічні, технічні, культурологічні та соціальні фактори. Інтенсивний його розвиток спостерігається в країнах зі сприятливою внутрішньою і зовнішньою політикою, стійким економічним розвитком, високим рівнем культури, розвиненою соціальною інфраструктурою.