- •Isbn 978-966-364-550-6
- •1.1. Початковий етап
- •1.2. Становлення туристичного бізнесу
- •1.3. Туризм як галузь індустрії
- •1,4. Монополізація туристичної індустрії
- •1.5. Історія розвитку туризму в Україні
- •2.1. Поняття про туризм
- •2.2. Класифікації туризму
- •3.1. Туристично-рекреаційні ресурси
- •3.1.1. Історико-культурні рекреаційні ресурси
- •3.1.2. Природні рекреаційні ресурси
- •Ландшафтні ресурси
- •3.1.3. Туризм і екологія. Екотуризм
- •Вплив туристичних занять на природу
- •3.2. Туристичне районування світу
- •3.3. Туристичне районування України
- •4.1. Організатори туризму
- •4.2. Перевезення
- •4.3. Готельна індустрія
- •Заклади розміщення туристів. Види готелів
- •Основні заклади розміщення
- •Інші заклади розміщення
- •Служби готелю
- •4.4. Система громадського харчування
- •4.5. Страхування
- •4.6. Система розваг
- •4.7. Банківські та фінансові послуги
- •4.8. Інформаційні послуги в туризмі
- •5.1. Небезпека травмування
- •5.2. Вплив довкілля
- •5.3. Пожежна безпека
- •5.4. Біологічні чинники
- •5.5. Психофізіологічні навантаження
- •5.6. Небезпечні випромінювання
- •5.7. Хімічні чинники
- •5.8. Етап перевезення
- •5.9. Специфічні чинники ризику
- •6.1. Методи менеджменту
- •6.2. Функції менеджменту
- •6.2.1. Функція менеджменту «планування»
- •6.2.2. Функція менеджменту «організація»
- •6.2.3. Функція менеджменту «мотивація»
- •6.2.4. Функція менеджменту «контроль»
- •6.3.2. Інформація як матеріал комунікацій та її види
- •6.3.4. Мова та ділове письмо як складові комунікацій
- •6.3.5. Документи та інші носії інформації
- •6.4. Керівництво в організації
- •6.4.1. Суть процесу керівництва та лідерства
- •6.4.2. Стилі керівництва та типи менеджерів
- •6.5.2. Процес розробки та умови прийняття управлінських рішень
- •7.1. Суть маркетингу в туризмі
- •7.2. Функції маркетингу
- •7.4. Категорії маркетингу
- •7.7. Сегментація ринку
- •7.8. Кон'юнктура ринку
- •7.9. Життєвий цикл продукту
- •7.11. Попит та пропозиція в маркетингу
- •7.12. Конкуренція
- •10.1. Міжнародне регулювання туристичної діяльності
- •10.2. Роль та значення
- •Кодекс туриста
- •Закон україни Про туризм
- •Розділі. Загальні положення
- •18* Розділ VI. Контроль за діяльністю в галузі туризму. Відповідальність за порушення законодавства україни про туризм
- •Розділ VIII. Прикінцеві та перехідні положення
- •Закон україни Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України
- •Правила
- •Перелік документів,
- •4. Права та обов'язки суб'єкта туристичної діяльності
- •5. Особливі умови здійснення туристичної діяльності
- •7. Підстави для застосування до суб'єкта туристичної
- •Аналітичний звіт про роботу Державної служби туризму і курортів у 2006 році
- •Внутрішній туризм
- •Бізнес-план «реконструкція та експлуатація готелю «едельвейс» (зразок)
- •1.2. Історія підприємства
- •1.3. Кількість працівників
- •III. Маркетинговий план
- •3.1. Аналіз ринку України
- •3.1.1. Теперішня маркетингова ситуація
- •3.1.2. Тип ринку
- •3.1.3. Сегментування ринку
- •3.1.4. Ємність ринку
- •3.1.5. Конкуренція
- •3.1.6. Конкуренти
- •3.2. Аналіз цін основних конкурентів
- •3.3. Маркетингова стратегія
- •3.3.1. Реклама
- •3.3.2. Політика ціноутворення
- •3.3.3. Стратегія просування послуг на ринку
- •3.4. Ключові завдання підприємства
- •4.1. Ділянка реалізації проекту
- •4.2. Опис об'єкта
- •V. План надання послуг
- •5.1. Стратегія надання послуг
- •5.2. Потреби виробництва
- •6.1. Управління проектом
- •6.2. Штатний розпис по проекту
- •6.3. Запланована організаційна структура по проекту
- •VII. Фінансовий план
- •7.2. Необхідне фінансування перелік статей необхідного фінансування
- •7.3. Оцінка проекту
- •7.3.1. Аналіз ефективності вкладень
- •1. Витрати виробництва:
- •2. Структура надходжень:
- •3. Результати по проекту:
- •7.5.5. Інтегральні показники інвестиційної привабливості
- •7.4. Аналіз чутливості проекту
- •7.5. Бюджетна ефективність інвестиційного проекту
- •VIII. Ризики
- •Оцінка ризиків у проекті
- •IX. Висновки
3.1.2. Природні рекреаційні ресурси
Бальнеологічні ресурси
Бальнеологічні ресурси — природні лікувальні речовини, які використовуються для немедикаментозного лікування на курортах і в позакурортних умовах.
Ці ресурси беруть участь в основному процесі суспільного виробництва — відтворенні робочої сили, яке полягає в неперервному відновленні: фізичних сил і розумових здібностей людини, її психічного стану, відновленні та підвищенні кваліфікації працівників, зростанні їх загальноосвітнього та фахового рівнів, «виробництві» людини як цілісного та універсального продукту суспільства.
35
До бальнеологічних ресурсів належать лікувальні мінеральні води та пелоїди (грязі). З природних лікувальних ресурсів насамперед виділяють ті, які безпосередньо використовуються у баль-неолікуванні, визначають його санаторно-курортну спеціалізацію і профілізацію. Це питні та купальні води, лікувальні грязі та озокерит. До них відносять лікувальний клімат, різноманітні природні водойми та мальовничі ландшафти, які сприяють оздоровленню та реабілітації тих, хто одужує після хвороби.
Природні мінеральні води поділяють на вісім основних бальнеологічних груп: мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей, вуглекислі, сірководневі, залізисті та миш'якові, йодобромні, радонові борвмісні та слабко мінералізовані з високим вмістом органічних речовин.
Найбільший туристичний центр з використання бальнеологічних ресурсів розташований в Угорщині. В околицях Будапешта в 14 місцях із надр пробиваються 523 життєдайні джерела. Саме тут знаходиться найбільша в Європі купальня «Сечені».
Другий за обсягом використання бальнеологічних ресурсів є Близький Схід. Це відоме у світі Мертве море. Концентрація солей і мінералів у ньому складає 33 відсотки. Місцевість навколо Мертвого моря багата на гарячі мінеральні джерела. Найбільше з них розташоване на південному сході від узбережжя, в Хамей Зоар, поряд з .оазою Ейн-Геді. Температура води у джерелі сягає +ЗГС. Ще один оздоровлювальний чинник Мертвого моря — повітря. Цей басейн є найнижчою місциною світу, відповідно, атмосферний тиск тут найвищий на планеті. Повітря відзначається особливою чистотою і високим вмістом кисню. Мертве море відоме ще й своїми цілющими мінеральними грязями. Насичені корисними органічними речовинами, мінералами та солями, вони мають рідкісні лікувальні властивості. До відомих у світі бальнеологічних курортів належать курорти в Таїланді (Пхукет, Са-муї), Єгипті (Сіді Абдель Рахман, Агамі), Греції (о. Кіпр), Австрії (Бад-Халл).
Найбільшою бальнеологічною областю України є Карпатський регіон, зокрема Передкарпаття. Тут відомо понад 200 джерел і свердловин мінеральних вод. Першість в регіоні належить трус-кавецькій «Нафтусі». У Закарпатті зосереджено 600 джерел і свердловин мінеральних вод. Зокрема, дуже цінними у лікуванні є вуглекислі води. Також тут зосереджені джерела сірководневих вод, а на базі цінних питних лікувальних і лікувально-столових залізистих вод діє Шаянський санаторний комплекс. Закарпаття багате на поклади заляганням рідкісних миш'якововмісних під-
36
земних вод, а також борвмісних, які використовуються як для ванн, так і для внутрішнього вживання.
Важливим бальнеологічним регіоном є Поділля. Тут розташовано 10 родовищ і 16 ділянок мінеральних вод. Сьогодні у цьому регіоні функціонують такі курорти, як Заліщики (Тернопільська обл.), Хмільник (Вінницька обл.) та ін.
Чималі запаси мінеральних вод, зокрема хлоридних, виявлено у Дніпропетровській, Полтавській, Київській та інших областях.
Лікувальні властивості грязей відомі в Україні з давніх часів. їх застосовують для ванн у поєднанні з електропроцедурами. В Україні експлуатується сім торф'яних і 10 сульфідних родовищ. Значні поклади лікувальних торф'яних грязей відкрито у Львівській області (Немирівське, Великолюбінське родовища).
Унікальним і ще не до кінця вивченим є такий лікувальний засіб, як озокерит (земляний або гірський віск). Найбільш відоме у світі Бориславське родовище озокериту, який за якістю не має аналогів. Відомі і такі грязеві курорти, як Бердянськ, Євпаторія Хаджибей та ін.
Отже, бальнеологічні курорти— це екологічно найчистіші природні екосистеми, гармонізовані з соціальними потребами людини на основі досягнень науки і техніки. Без цього неможливий ні лікувальний ефект цих територій, ні його збалансований розвиток у майбутньому.
Фітолікувальні ресурси
і.. -
Фітолікувальні ресурси обмежуються параметрами рекреаційного використання лісів, їхніми водоохоронно-захисними властивостями, цілющим впливом на організм людини і сприятливим санітарно-гігієнічним фоном для лікування, відпочинку, туризму.
Ліс — найдавніша окраса Землі, невичерпне джерело радості доя людини. У це поняття ми вкладаємо всю сукупність геологічних і біологічних компонентів: озера і джерела з кришталево чистою водою, смарагдове багатство різнотрав'я, п'янке повітря. У лісі кожного з нас приваблює голос самої природи. Лісова тиша сприятливо діє на психіку людини. Ліс стимулює творчі можливості, активно впливає на емоційну сферу, відновлює порушену рівновагу між людиною та довкіллям. Особливо привабливий ліс для відпочинку, якщо у ньому є невеличкі галявини, струмки, озера. Рекреаційні ліси повинні бути декоративними, мати сприятливі умови для нормальної життєдіяльності лісових рослин.
37
Ліси на земній кулі зосереджені у двох поясах: північному, який представлений хвойними і мішаними лісами Євразії та Північної Америки, і південними, що охоплює ліси екваторіального та тропічного лісів (табл. 3.1).
Таблиця 3. J
ЛІСИ СВІТУ
Типи лісів |
Млн. га |
% |
Екваторіальні тропічні вологі ліси |
|
|
Нижній пояс |
418 |
17,1 |
Гірський пояс |
45 |
1,8 |
Вологітропічні ліси |
|
10,7 |
Сухі ліси |
510 |
20,9 |
Ліси тропічних поясів, разом |
1233 |
50,5 |
Змінновологі ліси помірних і субтропічних поясів, лаврові ліси |
20 |
0,9 |
Ліси з твердих порід |
170 |
7,0 |
Змішані широколистяні та гірські хвойні ліси |
395 |
16,2 |
Північні хвойні ліси (тайга) |
620 |
25,4 |
Ліси помірних поясів, разом |
1205 |
49,5 |
Разом |
2438 |
100,0 |
Найбільші запаси фітолікувальних ресурсів (вологі екваторіальні ліси) мають Бразилія, Індонезія, Венесуела, Конго. Ліси помірного поясу, особливо тайга, багаті на хвойні породи дерев, що є особливо цінним елементом для лікування. У Росії, США, Канаді, Скандинавських країнах та на півночі Китаю сконцентровані найбільші запаси помірного поясу. Західна Європа відзначається невеликою кількістю цінних фітолікувальних ресурсів.
Площа українських лісів державного значення становить 6,9 млн. га, а тих, що можуть використовуватись для рекреаційної діяльності — 4 млн. га. За іншими даними, рекреаційні ліси складають 10 відсотків державного лісового фонду. Комплексна оцінка його дала можливість виокремити 265 ефективних для рекреаційного освоєння територій і окремих місцевостей загальною площею понад мільйон гектарів (табл. 3.2).
38
Таблиця 3.2
РОЗМІЩЕННЯ ОКРЕМИХ ТЕРИТОРІЙ, ПРИДАТНИХ ДЛЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ОСВОЄННЯ
Природні зони |
К-ть місць відпочинку |
Загальна площа, тис. га |
Площа, вкрита лісом, тис. га |
Полісся |
зо |
138 |
126 |
Лісостеп |
145 |
646 |
596 |
Степ |
62 |
149 |
85 |
Карпати |
28 |
397 |
292 |
Разом |
265 |
1330 |
1099 |