11. Характеристика операцій нбу

Основними операціями НБУ з обслуговування державного боргу є: емісія державних цінних паперів; розміщення державних цінних паперів на вторинному ринку; придбання державних цінних паперів для власного портфеля; обслуговування зовнішнього фінансування дефіциту державного бюджету.

Як агент уряду НБУ випускає короткострокові облігації внутрішньої державної позики відповідно до умов їх випуску та розміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Україна стала членом МВФ, МБРР і ЄБРР у 1992 р. З тих пір вона отримує кредити від цих авторитетних міжнародних фінансових організацій, а обслуговує ці операції Національний банк.

Щоб отримувати кредити від МВФ, країна-член МВФ згідно зі статутом організації, повинен надавати інформацію, яку Фонд вважає за потрібну. З грудня 1992 р. НБУ надає МВФ балансові звіти - свої та комерційних банків, інформацію щодо валютних курсів і процентних ставок, а з 1993 р. - платіжний баланс України.

Щоб покрити платіжний баланс, країна-член МВФ може отримати необхідні кошти в іноземній валюті в обмін на національну терміном до 3-5 років. Кредити погашають через викуп з Фонду своєї національної валюти за конвертовану. Без обмежень будь-яка країна може отримати кредит лише у невеликому розмірі - в межах 25% квоти і на суму іноземної валюти, яку було наданий в позику Фонду (кредити в межах резервної позиції країни у МВФ).

МВФ може надавати позики понад резервної позиції за умови додаткового вивчення валютно-економічного стану країни-позичальника та вжиття стабілізаційних заходів в інтересах світового фінансового капіталу.

Крім того, можливі додаткові кредити: "стенд-бай - на умовах, погоджених з МВФ; для покриття дефіциту платіжного балансу, викликаного падінням цін на сировину та структурними зрушеннями в економіці (компенсаційні кредити); для стабілізації цін на сировину (стабілізаційні кредити); для країн з характерними серйозними порушеннями платіжного балансу (розширене кредитування); кредити зі спеціальних фондів.

12. Повноваження Правління нбу

Правління НБУ переважно вирішує організаційні, координаційні і контрольні питання. Цей орган розглядає питання організації і здійснення єдиної політики в галузі кредитування, розрахунків, грошового обігу, обліку й звітності, банківського контролю та інші питання діяльності банків. Правління НБУ розробляє проекти основних напрямів грошово-кредитної політики, прогнози касових оборотів, зведений валютний план, координує діяльність управлінь НБУ на місцях, а також підвідомчих підприємств і організацій.

До повноважень правління НБУ належать також: підбір, розстановка, виховання, підготовка і перепідготовка кадрів; розгляд проектів, постанов та інших нормативних актів НБУ, річного звіту й балансу НБУ, річних звітів про роботу системи банків і зведеного балансу банків України, звітів керівників установ НБУ, структурних підрозділів центрального апарату НБУ. Рішення Правління НБУ з розглянутих питань ухвалюються простою більшістю голосів і оформляються відповідними постановами.

Відповідно до Статуту Національного банку до обов'язків його Голови входить насамперед керівництво всією діяльністю банку. У зв'язку з цим на Голову покладено персональну відповідальність за виконання поставлених перед Національним банком завдань. Він має право видавати накази та інші локальні правові акти з питань діяльності НБУ. Голова Національного банку розпоряджається згідно з чинним законодавством усім його майном, дає доручення, встановлює порядок підписання зобов'язань і видання доручень від імені НБУ, а також здійснює представництво за кордоном з усіх питань діяльності Національного банку.

До повноважень Голови Національного банку входить також затвердження положень про структурні підрозділи центрального апарату і про установи НБУ, розподіл обов'язків між заступниками, керівництво всією поточною діяльністю. У разі необхідності