70. Економічна сутність, принципи проведення валютного контролю

Валютний контроль — це сукупність заходів, спрямованих на забезпечення виконання встановлених державою законів, норм і правил проведення валютних операцій. Згідно з чинним законодавством України всі валютні операції за участі резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Основні завдання валютного контролю такі:

1. визначення відповідності здійснюваних валютних операцій чинному законодавству та наявності необхідних для цього ліцензій;

2. перевірка виконання резидентами зобов’язань в іноземній валюті перед державою, а також зобов’язань щодо продажу валюти на внутрішньому валютному ринку;

3. перевірка обґрунтованості здійснюваних платежів в іноземній валюті;

4. перевірка повноти та об’єктивності обліку і звітності за валютними операціями суб’єктів господарювання;

5. перевірка зобов’язань щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України.

Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати й одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

В Україні відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» основними державними органами, що мають повноваження у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є такі: 1) Національний банк України; 2) Кабінет Міністрів України; 3) Державна податкова адміністрація України; 4) Державний комітет зв’язку та інформатизації України; 5) Державна митна служба України. Крім того, окремі завдання з валютного контролю покладаються й на уповноважені банки.

Валютний контроль базується на таких основних принципах:

1. ідентифікація учасників валютних правовідносин (як резидентів, так і нерезидентів);

2. що є основою для проведення валютних операцій у тому числі фіксування їхніх головних умов, зокрема тих, які визначають порядок проведення операцій і види рахунків;

3. ідентифікація платежів із прив’язкою їх до конкретних угод.

71. Організація валютного ринку

Сучасний валютний ринок являє собою розгалужену систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грош одиниць та ін. валют із метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів. Найсуттєвішим функціональним призначенням валютного р-ку є забезпечення реальної свободи вибору і дій власника валюти. Валютному ринку властиві атрибути будь-якого ринку. По-перше, він завжди є конкурентним ринком. Суб'єкти ринку конкурують між собою з приводу одержання найбільшого прибутку. По-друге, будь-які обмінні операції на валютному ринку містять у собі елементи валютного ризику. Валютний ризик органічно пов'язаний із конкуренцією, з елементами невизначеності економічної кон'юнктури, зрештою, з обов'язковою присутністю суб'єктивного моменту у поведінці контрагентів, які не завжди можна прогнозувати

Учасниками валютного ринку в Україні є:

- НБУ; - уповноважені КБ; - кредитно-фінансові установи, які отримали ліцензію НБУ на пра­во проведення валютних операцій; - юр особи, які уклали агентські угоди на відкриття пунктів обміну іноземних валют; - кредитно-фінансові установи-нерезиденти, які одержали індивідуальні ліцензії НБУ на право проведення операцій на валютному ринку Укр.

Банківські операції з іноземною валютою здійснюються уповноваженими банками, тобто КБ, які мають ліцензію НБУ на проведення операцій з іно­земною валютою;

До валютних операцій взагалі належать операції, пов'язані:

- з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобів платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'я­зань, предметом яких є валютні цінності;

- з ввезенням, переказом і пересиланням на територію Укр та вивез, переказом і пересилан за її межі валютних цінностей

Валютними цінностями на терито­рії України вважаються:

1. Валюта Укр під якою розуміють грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території Укр, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банк. та інших кредитно-фінансових установах на території Укр.

2. Платіжні документи та інші папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші банк. документи), виражені у валюті Україні.

3. Ін. валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а та­кож вилучені з обігу або такі, що не піддягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях, що пе­ребувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кре­дитно-фінансових установ за межами України.

4. Платіжні документи та інші ЦП (акції, облігації, купо­ни до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чехи, бан­ківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

5. Монетарні метали: золото і метали іридієво-платинових груп у будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.