64. Економічна сутність, цілі, задачі валютної політики

Валютна політика – це комплекс заходів, які здійснюються у сфері міжнародних валютних та інших відносин як ЦБ та к і органами державного управління. Її реалізація має передбачати високий ступінь координації рішень усіх зацікавлених структур з метою забезпечення тактичних і стратегічних цілей ек. політики.

Основні цілі вал політики:

- підтирмка стаб нац грош одиниці

- урівноваження платіжного балансу.

- виведення певного сальда плат баланса.

- забезпечення оптимальногоо рівня внутрішньої і зовнішньої конвертації нац грош одиниці.

- забезпечення надійних джерел надходження вал цінностей на валю ринок.

Незважаючи на те, що вал політика є невід’ємною складовою макроеко-номічної політики держави загалом, вона має і цілий ряд своїх специфічних завдань, котрі визначають її роль саме у регулюванні вал сфери економічн відносин. Такими специфічними завданнями валютної політики, зокрема, є:

- забезпечення стабільного функціонування внутрішнього валютного ринку країни і недопущення кризових та спекулятивних явищ;

- сприяння нормальній організації грошового обігу в країні для забезпечення товарообмінних операцій у зовнішньоекономічній сфері;

- створення адекватних правових умов організації валютних відносин для розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання і припливу іноземних інвестицій;

- підтримання стабільного рівня обмінного курсу національної валюти на грошовому ринку й забезпечення належної купівельної спроможності національної грошової одиниці;

- оперативне регулювання сальдо платіжного балансу для своєчасного погашення зовнішньої заборгованості;

- лібералізація або обмеження можливостей суб’єктів господарювання у здійсненні валютних операцій залежно від загальних цілей економічної політики держави.

У зв’язку з тим, що до суб’єктів валютної політики можна віднести всіх учасників валютних відносин, сам процесс

- реалізації валютної політики відбувається на трьох основних рівнях:

- рівень підприємств, організацій і банків, що володіють знач­ними обсягами валютних коштів, беруть активну участь у валютних відносинах та формують власну валютну політику;

рівень національних держав, котрі в особі їхніх урядів та центральних банків розробляють валютну політику, що визначає особливості поведінки всіх інших суб’єктів валютних відносин;

міждержавний рівень, на якому формування валютної політики відбувається на основі міжнародних угод у валютній сфері.

65. Структура золотовалютного резерву

Золотовалютний резерв – це високоліквідні активи НБУ в ін валюті першої групи класифікатора іноземних валют та монетарному золоті, що знаходиться в управлінні та на обліку НБУ.

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці Укр НБУ має золотовалютний резерв, що складається з таких активів:

-монетарні метали (Монетарні метали - золото і метали ірідієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.)

-СПЗ (запаси коштів в емітованих МВФ міжнародних резервних і платіжних засобах, які розподіляються між країнами-членами пропорційно до їхніх квот. Угода про емісію СДР набула чинності 1 січня 1970 р.)

- резервна позиція в МВФ (Резервна позиція в МВФ — це особлива форма активів, що означає право країни-члена автоматично отримувати від нього кошти в іноземній валюті у межах 25 % квоти, а також суми, що раніше була надана в кредит Фонду. У зв’язку з тим, що квота в Міжнародному валютному фонді, яка визначає частку кожної країни в капіталі МВФ, на 75 % вноситься у національній валюті, а на 25 % — у вільно конвертованій валюті, визначеній Фондом, то саме на цю суму може претендувати країна щодо отримання її як кредиту на першу вимогу без будь-яких застережень. Для використання цих коштів, на відміну від стандартних кредитів МВФ, не встановлюється часових обмежень і не потрібно мати попередньої згоди з боку Фонду. Резервна позиція в МВФ є, по суті, тим лімітом, у межах якого країна автоматично отримує від Фонду необхідну їй іноземн валюту.)

- ін валюта у вигляді банкнот та монет (Швейцарський франк, долар США, єна, англ.. фунт стерлынгыв, эвро).

-Цінні папери крім акцій, що оплачуються в іноземній валюті

-Міжнародно визнані резервні активи.

Валютна структура золотовал резерву представл 5 резервниви валютами: долар, євро, швейцар франк, англ фунт стерлінгів, японська єна+ СПЗ + квота країни в МВФ,

Золотов резерв поділяється:

1група Власні кошти – це інтервенції НБУ на валютному ринку, купівля валюти у держ органах влади, купівля банк золота, купівля коштів в готів-ковій валюті, дохід від здійснення операцій з золотовалютниим резервами.

2група Залучені кошти:

-кредити міжнародних фін організ.

-Депозити фін-кредитних установ.

-Залишки коштів на рахунках органів держ влади.

-Залучення банк металів на металеві рахунки.

Золотовал резерви відносно механізму їх формуваня і розміщення поділ на:

1) безготівк запас. 2) готівковий запас.

3) купівля-продаж на світових ринках.