- •Основні причини створення центральних емісійних банків
- •Статус. Форми функціонування центральних банків світу.
- •Організаційно-правові основи центральних банків світу.
- •Характеристика європейської системи центральних банків
- •Співробітництво центральних банків з міжнародними фінансовими установами
- •Правова основа діяльності нбу
- •Функції і завдання діяльності нбу
- •Центральний банк
- •Емісійний центр
- •Повноваження та формування Ради Банку України
- •Організаційна структура нбу
- •11. Характеристика операцій нбу
- •12. Повноваження Правління нбу
- •13. Фінансове забезпечення нбу.
- •14. Характеристика статей кошторису нбу
- •16.Роль нбУу регулюванні гр.Обігу.
- •17. Порядок ведення емісійних операцій
- •18. Організація роботи з готівкою в регіональних управліннях та установах нбу
- •19.Система контролю справжності грошових знаків і монет.
- •20.Загальні умови рефінансування банків.
- •21.Механізм проведення кількісного тендеру розміщення кредитних ресурсів.
- •22.Механізм проведення процентного тендеру розміщення кредитних ресурсів.
- •24. Порядок проведення операцій зворотного репо.
- •25.Порядок проведення операцій прямого репо.
- •26. Механізм проведення операцій своп
- •27. Операції нбу з депозитними сертифікатами
- •28. Механізм надання стабілізац. Кредиту
- •29.Кореспондентські відносини між банківськими установами.
- •30.Система електронних міжбанківських розрахунків.
- •31.Характеристика діючої моделі платіжної системи
- •33. Економічна сутність та необхідність регулювання банківської діяльності
- •35. Державна реєстрація банків
- •36. Ліцензування банківської діяльності
- •37. Організація системи банківського нагляду в системі нбу
- •Цілі, незалежність, повноваження, прозорість та співробітництво.
- •Дозволені види діяльності
- •Передача часток істотної участі.
- •38. Мета і сфера банківського нагляду.
- •39. Нормативні акти, що регламентують діяльність банківського нагляду
- •40. Форми здійснення наглядових та регулятивних функцій.
- •41. Контроль за дотриманням банками вимог наглядових органів.
- •42. Організація безвиїзного контролю
- •43. Порядок проведення інспекційних перевірок.
- •44. Застосування заходів впливу до банківських установ при порушення банківського законодавства
- •45. Обслуговування внутрішнього державного боргу з боку нбу.
- •46. Форми розміщення облігацій внутрішньої державної позики
- •47 Основні функції і завдання нбу у сфері розміщення овдп
- •48. Умови проведення аукціонів з розміщення овдп
- •49 Розміщення овдп з фіксованим рівнем дохідності
- •50.Проведення операцій з купівлі-продажу державних цінних паперів на відкритому та позабіржовому ринку.
- •51. Повноваження цб в обслуговуванні зовнішнього боргу держави
- •52. Сутність понять «монетарна політика» і «грошово-кредитна політика»
- •53. Сучасний монетаризм і грошово-кредитне регулювання економіки
- •54.Попит і пропозиція на гроші
- •55. Вплив монетарної політики на грошовий ринок і грошовий обіг
- •56. Інституційні засади проведення монетарної політики.
- •57.Характеристика основних обєктів монетарної політики
- •58. Типи стратегій монетарної політики
- •59. Цілі монетарної політики.
- •60. Методи і інструменти монетарної політики.
- •61. Процентна політика нбу
- •62. Обовязкові резервні вимоги – як інструмент грошово-кредитної політики
- •63. Дисконтна та дивізійна валютні політики
- •64. Економічна сутність, цілі, задачі валютної політики
- •65. Структура золотовалютного резерву
- •66. Методи управління золотовалютними резервами
- •67. Основні засади проведення валютного регулювання в Україні
- •68. Повноваження нбу у сфері валютного регулювання
- •69. Субєкти валютного регулювання
- •70. Економічна сутність, принципи проведення валютного контролю
- •71. Організація валютного ринку
- •72. Основні заходи впливу при порушенні валютног законодавства.
- •73. Інструменти валютного регулювання.
- •74. Операції нбу з банківськими металами
- •75. Види процентних ставок,що встановлює нбу.
- •76.Класифікація операцій рефінансування.
- •77.Принципи складання платіжного балансу
- •78.Методи прогнозування платіжного балансу
- •79.Економічна сутність платіжного балансу та його структура
- •80.Умови застосування різних типів монетарної політики
- •81.Характеристика екон-х нормативів діяльності банк-х установ.
- •82.Характеристика суб'єктів кошторисної відповідальності.
- •83. Стратегії валютної політики.
- •84. Взаємозв’язок і взаємозалежність між мультиплікаторами, нормою обов’язкового резервування та обсягом грошової маси в обігу.
- •85.Повноваження нбу у сфері проведення фінансового моніторингу банків.
- •87. Внутрішній фінансовий моніторинг як складова системи контролю за легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •88. Організація внутрішнього фінансового моніторингу в банківських установах.
- •90. Фінансовий моніторинг у системі економічних категорій.
Співробітництво центральних банків з міжнародними фінансовими установами
Виникнення міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій обумовлене розвитком інтернаціоналізації господарювання (в тому числі виникненням транснаціональних корпорацій), розвитком міждержавного регулювання, необхідністю спільного вирішення проблем розвитку світової економіки.
До основних міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій належать:
Група Світового банку;( Група Світового банку складається з п'яти юридично відокремлених підрозділів: міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — надає позики безпосередньо країнам-учасницям або іншим позичальникам під гарантію держави-учасниці; міжнародна асоціація розвитку (МАР) — надає кредити для розвитку найбіднішим країнам; міжнародна фінансова корпорація (МФК) — сприяє розвитку і забезпеченню фінансування приватних підприємств у державах, що формують ринкову економіку на основі надання позик та випуску нових акцій; міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) — арбітражний інститут, де слухаються справи іноземних інвесторів і країн-реципієнтів; багатостороннє інвестиційно-гарантійне агентство — страхує іноземних інвесторів від визначених категорій некомершйних ризиків і сприяє отриманню іноземних інвестицій державами-членами.
Міжнародний валютний фонд (МВФ);
Банк міжнародних розрахунків (БМР);
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).
Ці інститути надають країнам кредити, розробляють принципи функціонування світової валютної системи та здійснюють міждержавне регулювання валютно-кредитних і фінансових відносин.
Чимало країн спираються на багатосторонні джерела для отримання коштів на розвиток і залучення додаткових коштів. Основними багатосторонніми джерелами надання коштів є МВФ та Світовий банк.
Для упраатіння світовою валютною системою, що грунтується на стабільних курсах вільно конвертованих валют, учасники Бреттон-Вудської конференції створили МВФ. котрий надає короткотермінове фінансування державам-членам, які мають проблеми з платіжним балансом. Міжнародний банк реконструкції та розвитку доповнює орієнтацію МВФ з допомогою розвитку інфраструктури окремих країн.
Правова основа діяльності нбу
Національний банк України зі статусом центрального емісійного банку держави був утворений у 1991 р. на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР, яку було оголошено власністю України.
Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, законами України «Про Національний банк України» (20 травня 1999 р), «Про банки і банківську діяльність» та іншими законами України.
Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю. Розмір статутного капіталу становить 120 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку. Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а при необхідності - Державний бюджет України.
Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим Законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України.
Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.
Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади та за зобов'язаннями інших банків, а органи державної влади і інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.
Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами.
Національний банк, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Відмітною рисою Національного банку як особливого центрального органу державного управління є наявність у нього згідно з Конституцією України (Ст. 93) права законодавчої ініціативи, тобто права офіційно вносити до Верховної Ради України пропозиції щодо прийняття або скасування законів, внесення до них змін.
Національний банк згідно з Законом «Про Національний банк України» має також нормотворчі повноваження, тобто права та обов’язки встановлювати обов’язкові для всіх юридичних і фізичних осіб правила поведінки з питань, що належать до його компетенції і потребують правового регулювання. Нормотворчі повноваження реалізуються Національним банком шляхом розроблення та прийняття нормативно-правових актів (інструкцій, положень, правил), що видаються у формі постанов Правління. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації. В окремих випадках на виконання правових актів Президента України чи Верховної Ради України Національний банк видає нормативно-правові акти спільно з Кабінетом Міністрів України чи з іншими державними органами. Зокрема, Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що засади функціонування Фонду та порядок відшкодування вкладів вкладникам банків — учасникам Фонду визначається Кабінетом Міністрів України спільно з Національним банком України. На виконання цієї вимоги Закону Постановою Кабінету Міністрів України та Постановою Правління Національного банку України від 30 серпня 2002 р. № 1301/268 затверджено Положення про фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Поряд з правами Закон передбачає і деякі обмеження щодо діяльності Національного банку України. Зокрема, йому забороняється (за деяким винятком) здійснювати торговельну, виробничу та страхову діяльність, бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, здійснювати операції з нерухомістю.