60. Методи і інструменти монетарної політики.

Традиційно до основних методів монетарної політики відносять адміністративні та індикативні.

Адміністратівні методи передбачають більш жорстке регулювання НБУ діяльності банківської системи та грошово-кредитного ринку. До інструментів адміністративного регулювання відносять: реєстрація банківських установ; ліцензування банківських установ;встановлення певних обмежень на здійснення банківських операцій;контроль за економічними нормативами діяльності банківських установ;організація процесу нагляду.

Індикативні методи є більше ринкового характеру і вказують напрям розвитку для банківських установ без жорсткого втручання. Інструменти індикативного регулювання: процентна політика; девізна політика; політика обов*язкових резервних вимог; операції на відкритому ринку (депозитні сертифікати та ОВДП).

Світова практика монетарної політики нагромадила значний досвід використання певних інструментів грошово-кредитного регулювання економічних процесів. Усі їх можна поділити на дві групи:

1. інструменти опосередкованого впливу на грошовий ринок та економічні процеси;

2. інструменти прямого впливу.

До першої групи належать: операції на відкритому ринку, регулювання норми обов’язкових резервів, процентна політика, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти.

До другої групи відносять: установлення прямих обмежень на здійснення емісійно-касових операцій; уведення прямих обмежень на кредитування центральним банком комерційних банків; установлення обмежень чи заборони на пряме кредитування центральним банком потреб бюджету; прямий розподіл кредитних ресурсів, що надаються комерційним банкам у порядку рефінансування, між пріоритетними галузями, виробництвами, регіонами тощо.

Опосередкований вплив інструментів 1-ої групи полягає у створенні таких умов, за яких посилюються чи послаблюються стимули екон суб’єк-тів до певної поведінки, наприклад до накопичення чи до зменшення запасів грошей у своєму розпорядженні і відповідно до зменшення чи до збільшення їх попиту на товарних чи фін ринках. Тому регулювання з допомогою таких інструментів належить до екон методів держ управління, воно має істотні переваги перед застосуванням інструментів прямої дії, вплив яких має переважно директивний характер. Тому в міру визрівання в країні ринкових відносин застосування інструментів опосередкованої дії неухильно розширюється, а інструментів прямої дії — скорочується.

61. Процентна політика нбу

Процентна політика є одним із методів індикативного управління грошово-кредитним ринком. Регулюється положенням «Про процентну політику НБУ» від 18.07.2004 №389. Дія цього інструмента полягає в установленні і періодичній зміні центральним банком процентної ставки, за якою він здійснює рефінансування комерційних банків

Національний банк з метою ефективного управління грошово-кредитним ринком, обсягами грошової маси в обігу, виконання функції кредитора останньої інстанції встановлює за своїми операціями такі процентні ставки:

- Облікову. Облікова ставка НБУ – за її допомогою НБУ для суб`єктів г-к ринку встановлює орієнтир щодо вартості залучених та розміщених коштів.

- За кредитами овернайт. Ставка за кредитами овернайт – ставка за якою надаються кредити КБ на один робочий день.

- Рефінансування. Ставка рефінансування – за нею НБу надає комерційним банкам кредити (більша, ніж облікова ставка).

за стабілізаційними кредитами

- За депозитами овернайт. Ставка за депозитами овернайт – ставка, за якою НБУ залучає кошти від КБ строком на 1 робочий день.

- Залучення тимчасово вільних коштів банків.

Національний банк щоденно оголошує процентні ставки за своїми операціями та може рекомендувати банкам при проведенні пасивних та активних операцій застосовувати індикативні розміри процентних ставок з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку

Індикативна процентна ставка – рекомендований розмів проц.. ставок для банків щодо проведення ними операцій залучення та розміщення коштів.

Облікова ставка НБУ розраховується, виходячи з прогнозного і фактичного рівня інфляції, пронозного і фактичного рівня зміни індексу цін, середньї обл..ставки з попередні 12 місяців, темпів приросту грошової маси в обігу, структури прогнозних і фактичних даних про випущені в обіг НБУ платіжних засобів, динаміка % ставок за кредитами і депозитами КБ.