- •Основні причини створення центральних емісійних банків
- •Статус. Форми функціонування центральних банків світу.
- •Організаційно-правові основи центральних банків світу.
- •Характеристика європейської системи центральних банків
- •Співробітництво центральних банків з міжнародними фінансовими установами
- •Правова основа діяльності нбу
- •Функції і завдання діяльності нбу
- •Центральний банк
- •Емісійний центр
- •Повноваження та формування Ради Банку України
- •Організаційна структура нбу
- •11. Характеристика операцій нбу
- •12. Повноваження Правління нбу
- •13. Фінансове забезпечення нбу.
- •14. Характеристика статей кошторису нбу
- •16.Роль нбУу регулюванні гр.Обігу.
- •17. Порядок ведення емісійних операцій
- •18. Організація роботи з готівкою в регіональних управліннях та установах нбу
- •19.Система контролю справжності грошових знаків і монет.
- •20.Загальні умови рефінансування банків.
- •21.Механізм проведення кількісного тендеру розміщення кредитних ресурсів.
- •22.Механізм проведення процентного тендеру розміщення кредитних ресурсів.
- •24. Порядок проведення операцій зворотного репо.
- •25.Порядок проведення операцій прямого репо.
- •26. Механізм проведення операцій своп
- •27. Операції нбу з депозитними сертифікатами
- •28. Механізм надання стабілізац. Кредиту
- •29.Кореспондентські відносини між банківськими установами.
- •30.Система електронних міжбанківських розрахунків.
- •31.Характеристика діючої моделі платіжної системи
- •33. Економічна сутність та необхідність регулювання банківської діяльності
- •35. Державна реєстрація банків
- •36. Ліцензування банківської діяльності
- •37. Організація системи банківського нагляду в системі нбу
- •Цілі, незалежність, повноваження, прозорість та співробітництво.
- •Дозволені види діяльності
- •Передача часток істотної участі.
- •38. Мета і сфера банківського нагляду.
- •39. Нормативні акти, що регламентують діяльність банківського нагляду
- •40. Форми здійснення наглядових та регулятивних функцій.
- •41. Контроль за дотриманням банками вимог наглядових органів.
- •42. Організація безвиїзного контролю
- •43. Порядок проведення інспекційних перевірок.
- •44. Застосування заходів впливу до банківських установ при порушення банківського законодавства
- •45. Обслуговування внутрішнього державного боргу з боку нбу.
- •46. Форми розміщення облігацій внутрішньої державної позики
- •47 Основні функції і завдання нбу у сфері розміщення овдп
- •48. Умови проведення аукціонів з розміщення овдп
- •49 Розміщення овдп з фіксованим рівнем дохідності
- •50.Проведення операцій з купівлі-продажу державних цінних паперів на відкритому та позабіржовому ринку.
- •51. Повноваження цб в обслуговуванні зовнішнього боргу держави
- •52. Сутність понять «монетарна політика» і «грошово-кредитна політика»
- •53. Сучасний монетаризм і грошово-кредитне регулювання економіки
- •54.Попит і пропозиція на гроші
- •55. Вплив монетарної політики на грошовий ринок і грошовий обіг
- •56. Інституційні засади проведення монетарної політики.
- •57.Характеристика основних обєктів монетарної політики
- •58. Типи стратегій монетарної політики
- •59. Цілі монетарної політики.
- •60. Методи і інструменти монетарної політики.
- •61. Процентна політика нбу
- •62. Обовязкові резервні вимоги – як інструмент грошово-кредитної політики
- •63. Дисконтна та дивізійна валютні політики
- •64. Економічна сутність, цілі, задачі валютної політики
- •65. Структура золотовалютного резерву
- •66. Методи управління золотовалютними резервами
- •67. Основні засади проведення валютного регулювання в Україні
- •68. Повноваження нбу у сфері валютного регулювання
- •69. Субєкти валютного регулювання
- •70. Економічна сутність, принципи проведення валютного контролю
- •71. Організація валютного ринку
- •72. Основні заходи впливу при порушенні валютног законодавства.
- •73. Інструменти валютного регулювання.
- •74. Операції нбу з банківськими металами
- •75. Види процентних ставок,що встановлює нбу.
- •76.Класифікація операцій рефінансування.
- •77.Принципи складання платіжного балансу
- •78.Методи прогнозування платіжного балансу
- •79.Економічна сутність платіжного балансу та його структура
- •80.Умови застосування різних типів монетарної політики
- •81.Характеристика екон-х нормативів діяльності банк-х установ.
- •82.Характеристика суб'єктів кошторисної відповідальності.
- •83. Стратегії валютної політики.
- •84. Взаємозв’язок і взаємозалежність між мультиплікаторами, нормою обов’язкового резервування та обсягом грошової маси в обігу.
- •85.Повноваження нбу у сфері проведення фінансового моніторингу банків.
- •87. Внутрішній фінансовий моніторинг як складова системи контролю за легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •88. Організація внутрішнього фінансового моніторингу в банківських установах.
- •90. Фінансовий моніторинг у системі економічних категорій.
62. Обовязкові резервні вимоги – як інструмент грошово-кредитної політики
Політика обов’язкових резервних вимог — один із класичних інструментів грошово-кредитної політики, за допомогою якого центральні банки регулюють грошовий ринок, управляють кількістю грошей, підтримуючи темпи зростання грошової маси в заздалегідь установлених межах. Дія цього інструменту полягає у зміні центральним банком норми, в межах якої комерційні банки зобов’язані частину залучених коштів зберігати, як правило, на рахунках у центральному банку.
Обов’язковому резервуванню підлягають усі залучені кошти юридичних та фізичних осіб як у національній, так і в іноземній валюті, за винятком кредитів, залучених від інших банків та іноземних інвестицій, отриманих від міжнародних фінансових установ.
Норматив обов’язкових резервів установлюється єдиним для усіх банків і може бути диференційований в залежності від:
- Виду зобов’язань у розрізі валют (національна. іноземна);
- Строку залучення коштів (короткострокові зобов’язання банку, довгострокові зобов’язання банку).
Залежно від стану грошово-кредитного ринку та прогнозу його подальшого розвитку Правління Національного банку України приймає окремі рішення щодо: звітного періоду резервування; нормативів обов’язкового резервування; складу зобов’язань банку (об’єкт резервування), до яких встановлюється норматив обов’язкового резервування; обсягу обов’язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України.
Обсяг обов’язкових резервів, який має щоденно на початок операційного дня зберігатися на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, установлюється для звітного періоду резервування в процентному відношенні (від 20 до 80 процентів) до суми обов’язкових резервів за попередній період резервування, визначеної без урахування покриття будь-якими активами банку.
До залучених банками коштів належать кошти, які обліковуються на депозитних та поточних рахунках юридичних і фізичних осіб, а також залучені кошти, що відображені на інших рахунках бухгалтерського обліку.
Сума недорезервованих банком коштів за звітний період резервування визначається як від’ємна різниця між середньоарифметичною сумою обов’язкових резервів та розрахованою середньоарифметичною сумою залишків коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України у відповідному звітному періоді резервування.
63. Дисконтна та дивізійна валютні політики
Поточна валютна політика підрозділяється на дисконтну політику і девізну політику. До валютної політики також належать валютне субсидування і диверсифікація валютних резервів.Задачею поточної валютної політики є забезпечення нормального функціонування системи, підтримка рівноваги платіжних балансів.
Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.
Валютна дисконтна політика представляє собою систему економічних і організаційних заходів по збалансуванню платіжних зобов'язань, орієнтовану на коригування валютного курсу. Ця політика проявляється у впливі на стан грошового попиту, динаміку і рівень цін, обсяг грошової маси, міграцію короткострокових інвестицій.
Валютна девізна політика — це система регулювання валютного курсу покупками і продажем валюти за допомогою валютної інтервенції і валютних обмежень.
Валютна інтервенція — це цільова операція Національного Банку України по купівлі-продажу іноземної валюти для обмеження динаміки курсу національної валюти визначеними межами його підвищення чи зниження.
Проте слід мати на увазі, що валютні інтервенції впливають не тільки на кон'юнктуру валютного ринку і динаміку валютного курсу, а й на кон'юнктуру ринку грошей та товарних ринків. Адже продаж іноземної валюти за національну призводить до зменшення маси грошей в обігу і пропозиції грошей, що спричиняє зростання рівня відсотка, скорочення платоспроможного попиту. Щоб уникнути негативного впливу подібних наслідків валютної інтервенції на реальний сектор економіки, одночасно з операціями валютної інтервенції проводять стерилізуючі операції на відкритому ринку протилежного спрямування: у разі продажу іноземної валюти на валютному ринку на таку ж суму на відкритому ринку купують цінні папери, а при купівлі іноземної валюти продають цінні папери. Такі операції називаються стерилізованою інтервенцією.
Валютні обмеження являють собою систему економічних, правових, організаційних заходів, що регламентують операції з національною й іноземною валютою, золотом і т. д.