- •Тема 1 формування та розвиток світового господарства . 6
- •Тема 2 економіка країн оеср ..................................................... 18
- •Передмова
- •Тема 1 формування та розвиток світового господарства
- •1.1 Сучасні підходи до визначення поняття "світове господарство"
- •1.2 Основні етапи формування сучасної світової економіки
- •1.3 Підсистеми світового господарства
- •1.4 Система найважливіших показників розвитку національних господарств та світової економіки в цілому
- •1.5 Динаміка сучасного розвитку світового господарства
- •Тема 2 економіка країн оеср
- •2.1 Загальна характеристика країн оеср
- •2.2 Державне регулювання економіки країн оеср
- •2.3 Основні напрямки економічної політики
- •Тема 3 економіка країн, що розвиваються
- •3.1 Загальна характеристика та місце у світовій економіці країн, що розвиваються
- •3.2 Соціально-економічна структура країн, що розвиваються
- •3.3 Структура економіки та розвиток основних галузей
- •3.4 Зовнішньоекономічні зв'язки країн, що розвиваються
- •3.5 Нові індустріальні країни
- •Тема 4 економіка перехідних суспільств
- •4.1 Загальна характеристика країн з перехідною економікою
- •4.2 Основні напрямки реформування економіки в умовах переходу до ринкових відносин
- •4.3 Сучасні риси економіки перехідного періоду у країнах Східної Європи
- •Тема 5 система міжнародних економічних відносин
- •5.1 Суть, рівні та структура міжнародних економічних відносин
- •5.2 Суб'єкти міжнародних економічних відносин
- •5.3 Принципи розвитку міжнародних економічних відносин
- •Тема 6 середовище існування міжнародних економічних відносин
- •6.1 Суть і структура середовища мев
- •6.2 Природно - географічне середовище мев
- •6.3 Політичне - правове середовище мев
- •6.4 Економічне середовище мев
- •6.5 Соціально-культурне середовище мев
- •7.1 Суть міжнародних валютних відносин. Загальні відомості про валюту
- •7.2 Світова валютна система та її еволюція
- •7.3 Валютні ринки світу
- •7.4 Світовий ринок золота
- •7.5 Міжнародні валютні розрахунки
- •Тема 8 міжнародні фінансово-кредитні відносини
- •8.1 Міжнародна міграція капіталів
- •8.2 Міжнародні кредитні відносини
- •8.3 Світовий ринок позичкових капіталів
- •8.4 Міжнародні фінансово-кредитні організації
- •9.1 Суть міжнародного виробничого співробітництва
- •9.2 Міжнародна спеціалізація виробництва
- •9.3 Міжнародна виробнича кооперація
- •9.4 Галузеві аспекти міжнародного виробничого співробітництва
- •10.1 Суть міжнародного науково-технічного співробітництва та його структура
- •10. 2 Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій
- •10.3 Міжнародне ліцензування
- •10.4 Міжнародний інжиніринг
- •10.5 Міжнародні міжвузівські наукові стосунки
- •10.6 Світова організація інтелектуальної власності (соів)
- •11.1 Світовий ринок трудових ресурсів
- •11.2 Міжнародна трудова міграція
- •11.3 Основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів
- •11.4 Регулювання міжнародних міграційних процесів
- •11.5 Міжнародна організація праці
- •Тема 12 міжнародна торгівля
- •12.1 Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних відносин
- •12. 2 Теоретичні основи міжнародної торгівлі
- •12. З Структура міжнародної торгівлі
- •12.4 Ціноутворення у міжнародній торгівлі
- •12.5 Основні інструменти регулювання міжнародних торгових відносин
- •2. Контингентування (квотування) зовнішньоторговельної діяльності.
- •12. 6 Динаміка світової торгівлі на сучасному етапі
- •12.7 Роль та функції гатт (сот) в регулюванні сучасної світової торгівлі
- •Тема 13 світовий ринок послуг
- •13.1 Система міжнародних послугових відносин
- •13.2 Міжнародний лізинг
- •13.3 Міжнародний факторинг
- •13.4 Міжнародний форфейтинг
- •13.5 Міжнародний франчайзинг
- •13.6 Міжнародний консалтинг
- •13.7 Світовий ринок професійних послуг
- •13.8 Страхові послуги на світовому ринку
- •13.9 Міжнародний туризм
- •Тема 14 міжнародні транспортні відносини
- •14.1 Суть та особливості міжнародних транспортних відносин
- •14.2 Морські та річкові міжнародні перевезення
- •14.3 Міжнародні сухопутні та повітряні перевезення
- •14.4 Особливості транспортно-експедиторського посередництва у міжнародних перевезеннях
- •14.5 Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних транспортних перевезень
- •15.1 Суть та особливості міжнародного бізнесу
- •15.2 Розвиток транснаціонального бізнесу
- •15.3 Спільне підприємництво
- •15.4 Роль вільних економічних зон у розвитку міжнародного бізнесу
- •Тема 16 інтеграційні процеси у світовому господарстві
- •16.1 Суть та основні форми міжнародної інтеграції
- •16.2 Інтеграційні процеси у Європі
- •16.3 Особливості розвитку економічної інтеграції у Північній Америці
- •16.4 Інтеграційні об'єднання Латинської Америки
- •16.5 Регіональні інтеграційні формування в Азії
- •16.6 Інтеграційні об'єднання Африки
- •16.7 Проблеми економічної інтеграції снд
- •16.8 Роль оон та інших міжнародних інститутів у розвитку загальносвітової економічної інтеграції
- •Міжнародна економіка
16.5 Регіональні інтеграційні формування в Азії
Оскільки Азія є найбільшою частиною світу, то не дивно, що інтеграційні процеси тут відбуваються надто неоднозначно. Порівняно давно в Азії існує торгово-економічне об'єднання Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). Вона була створена у 1967 році в складі Індонезії, Малайзії, Сінгапуру, Таїланду, Філіппінів. У 1984 році до АСЕАН вступив Бруней, а в 1995 році - В'єтнам.
Офіційними цілями АСЕАН проголошені такі, як сприяння економічному зростанню, соціальному прогресу і культурному розвитку країн-членів.
Система управління представлена вищим органом - Нарадою міністрів закордонних справ і постійним Секретаріатом АСЕАН з місцем перебування у Джакарті (Індонезія).
188
Специфіка діяльності АСЕАН відзначається тим, що її учасниці фактично є одночасно членами інших регіональних об'єднань , а також наявністю двосторонніх договірних зобов'язань між АСЕАН та США.
Слід відмітити , що АСЕАН являє собою сьогодні найбільш ефективну структуру в Азійсько-тихоокеанському регіоні.
За 33 роки існування вона досить успішно сприяла формуванню субрегіону вільної торгівлі, хоча частка взаємної торгівлі його країн в загальному обсязі їх зовнішньоторгового обороту не перевищує 20-22%. Після 2000 року АСЕАН планує знизити мита до 5% з 38 тисяч найменувань товарів і створити систему безмитної торгівлі, свого роду "спільний ринок". Широко працюють ці країни і в напрямку створення спільних підприємств. Значний вплив на країни АСЕАН має Японія, котра закуповує тут сировину для виробництва і реекспортує в ці країни готові вироби.
У 1985 році було створено Асоціацію регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК). До неї ввійшли: Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдівська Республіка, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка. Метою створення цього угрупування є сприяння багатосторонньому співробітництву південноазіатських країн в економічній, соціальній і культурній сферах. Лідером цього угрупування є Індія, а головною особливістю регіону - багатство ще не вичерпаних природних та значні трудові ресурси.
Асоціація Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС ) створена в 1989 році. Як оформлене регіональне інтеграційне угрупування АТЕС тільки складається, в ^ ньому робляться інтенсивні пошуки схем співробітництва. Сьогодні моделі північноамериканської й азіатсько-тихоокеанської інтеграції відрізняються від західноєвропейської. Якщо в Західній Європі процес інтеграції йшов від створення єдиного ринку до економічного, валютного і політичного союзу, що супроводжувалося формуванням і укріпленням наднаціональних структур, то у зазначених регіонах інтеграційні процеси охоплюють, насамперед, мікрорівень на базі транснаціональних корпорацій.
Зараз АТЕС включає 18 держав Азії, Північної і Південної Америки:
Канаду, США, Мексику, Нову Зеландію, Австралію, Папуа - Нову Гвінею, Бруней, Індонезію, Малайзію, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Південну Корею, Тайвань, КНР, Японію, Чилі.
Система управління в АТЕС включає 10 робочих груп, секретаріат, спеціальний комітет з торгівлі та інвестицій. Разом з тим АТЕС не має механізму прийняття рішень і багато в чому зберігає риси консультативної групи.
Особливість АТЕС полягає в географічній належності країн, які входять в Асоціацію в тому, що вони знаходяться на величезних відстанях одна від одної й об'єднані лише виходом до Тихого океану.
189.
Особливість АТЕС, з економічної точки зору, полягає в тому, що до неї входять як найбільші промислове розвинуті країни ( США, Японія, Канада, Австралія ), так і такі держави, що поступаються їм багато в чому, як Мексика, Чілі, КНР та інші. На АТЕС приходяться 55% світового ВВП, 40% світової торгівлі, більше 40% населення земної кулі.
На зустрічах учасників АТЕС в Сіетлі в 1993 році й в Богорі в 1994 році були розроблені програми лібералізації торгівлі (регіональної й глобальної); створення сприятливих умов для іноземних інвестицій;
співробітництва в області технологій; заходи митного роззброєння і створення зон вільної торгівлі до 2000 року ( для менш розвинутих країн -до 2020 року).
В листопаді 1995 року лідери 18 країн на зустрічі АТЕС в Осаці (Японія) не змогли прийти до домовленості про конкретний "план акцій" з реалізації поставлених у 1994 році цілей. В АТЕС існують серйозні розбіжності між "азіатськими" і "неазіатськими" учасниками угрупування. Роком пізніше, у листопаді 1996 року в Манілі на Філіпінах учасники АТЕС змогли домовитись про координацію індивідуальних і спільних планів лібералізації ринків товарів та послуг.
Було підтверджено прагнення створити до 2020 року зону, вільну для переміщення товарів і капіталів, зберегти мораторій на вступ нових членів до кінця сторіччя. В цілому АТЕС. можна оцінити як угрупування "відкритої економічної інтеграції", заявку на вступ до якої подали Росія, Індія, Пакистан, Монголія, Колумбія, Еквадор.
В 1992 році створено Організацію економічного співробітництва Центрально-Азіатських держав (ОЕС-ЕКО) до якої ввійшли Іран, Пакистан, Туреччина.