Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
mig.econ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
1.1 Mб
Скачать

16.8 Роль оон та інших міжнародних інститутів у розвитку загальносвітової економічної інтеграції

Міжнародна економічна. інтеграція - це багатоплановий і багатовекторний процес. Незважаючи на те, що вона більше проявляється як сукупність окремих регіональних інтеграційних процесів, сьогодні вже можна побачити зародження тенденції у напрямку загальносвітової економічної інтеграції. Про це свідчить створення і функціонування різноманітних світових організацій, міжрегіональних об'єднань, конвенцій тощо.

Універсальною організацією, яка охоплює різноманітні сторони суспільного розвитку є Організація Об'єднаних Націй (ООН). Вона була створена в 1945 році і є всеохоплюючою унікальною міжнародною організацією, яка об'єднує 185 суверенних держав.

ООН безпосередньо здійснює свою діяльність в сферах економічного, соціального і політичного розвитку країн, сприяє формуванню доброчинного, стабільного та сприятливого середовища міждержавного співробітництва. Основними цілями діяльності ООН у сфері економіки є:

• розвиток економічного і соціального прогресу, забезпечення високого рівня життя всіх країн і народів;

• визначення та використання найбільш прогресивних міжнародних економічних відносин, основаних на справедливості, спільності інтересів, взаємному співробітництві між всіма державами;

• розвиток міжнародних зв'язків і співробітництва для вирішення міждержавних економічних і соціальних проблем;

• досягнення співробітництва у науково-технічних, промислово-виробничих і соціальних областях на основі рівності, вдосконалення взаємних інтересів та вигідності для всіх держав;

• забезпечення прискореного розвитку та економічного зростання країн, особливо тих, що розвиваються;

• досягнення більш прогресивних, раціональних і справедливих зовнішньоекономічних відносин, сприяння вдосконаленню структури світової економіки;

• створення необхідних умов для інтенсивного економічного співробітництва між всіма націями і народностями;

• розвиток і заохочення міжнародного співробітництва та міждержавних економічних зв'язків, сприяння колективній безпеці на основі дотримання суверенної, економічної, соціальної та політичної рівності держав.

Вдосконалюючи принципи та основні ідеї, спрямовані на розвиток міжнародних ' економічних відносин, ООН реалізує найважливіші функціональні аспекти, в числі яких особливу актуальність набуває

194

дослідження проблем взаємозв'язку між глобалізацією і розвитком економіки у світі, вивчення ролі та впливу глобалізації економіки на регулювання світових фінансових процесів. Важливою функціональною сферою діяльності ООН є розробка перспективних форм та методів партнерства між промислове розвинутими і країнами, що розвиваються, з урахуванням ступеня їх економічного розвитку.

Пріоритетне значення в ООН має формування плідного та продуктивного міжнародного економічного середовища, яке повинно сприяти досягненню прогресу в процвітанні і стабільності розвитку країн світу, ефективній інтеграції країн, що розвиваються, в систему міжнародної торгівлі.

ООН сприяє забезпеченню невід'ємного права вибору кожною країною своєї економічної системи розвитку, володіння, використання та експлуатації всіх природних багатств та ресурсів, а також розширення науково-технічної діяльності промислове розвинутих і країн, що розвиваються^ для мобілізації національних ресурсів та досягнення економічного розвитку.

Особливого значення в наш час набуває функціональний аспект ООН, пов'язаний з забезпеченням подальшої інтеграції країн у сферах розвитку аналітичної і нормативної діяльності для розробки перспективної економічної та соціальної політики в світі.

Найважливішою функцією ООН є координація проблем, пов'язаних з формуванням і реалізацією світових інвестицій, створенням необхідних умов для їх розвитку в сферах міжнародного підприємництва. ООН сприяє створенню реальної основи для лібералізації діяльності в сфері прямих іноземних інвестицій, підтриманню тенденцій до проведення відкритої інвестиційної політики в багатьох країнах світу, що допомагає розвитку ринкових відносин.

Керують ООН Генеральна Асамблея і Рада Безпеки. Економічними питаннями, крім Генеральної Асамблеї, відає Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР).

ЕКОСОР є головним органом ООН, який відповідає за виконання її функцій в • області міжнародного економічного і соціального співробітництва, готує проекти міжнародних конвенцій для представлення та затвердження Генеральною Асамблеєю. ЕКОСОР має допоміжні органи:

• Комітет з науки і техніки;

• Комітет з питань програми і координації;

• Комітет з питань природних ресурсів;.

• Комітет з планування розвитку.

Під керівництвом ЕКОСОР працює п'ять регіональних економічних комісій:

Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК);

195

Економічна і соціальна комісія ООН для Азії і Тихого Океану (ЕСКАТО);

Економічна комісія ООН для Латинської Америки і Карибського регіону (ЕКЛАК);

Економічна комісія ООН для Африки (ЕКА);

Економічна комісія ООН для Західної Азії (ЕКЗА);

Програма розвитку Організації Об'єднаних націй (ПРООН).

Програма розвитку Організації Об'єднаних націй (ПРООН) була створена в 1965 році і зараз є однією з найбільш значних і провідних міжнародних організацій. ПРООН сприяє розвитку процесів реалізації життєво важливих проблем по забезпеченню досягнення інтересів всіх прошарків населення різних держав, наділенню їх більш широкими правами в області створення робочих місць, покращення становища жінок, подолання злиднів у світі, рішення природоохоронних аспектів з врахуванням впливу екологічних чинників.

Основною метою ПРООН, як найважливішого фінансуючого органу ООН, є створення необхідних умов функціонування стійких процесів життєзабезпечення та розвитку людини, сприяння країнам, що розвиваються у створенні реального економічного потенціалу для переходу до системи ринкових відносин.

У своїй роботі ПРООН керується такими принципами:

• універсальність діяльності;

• глобальність діяльності;

• адаптація світових досягнень;

• мобілізація, концентрація і реалізація пріоритетних сфер діяльності.

В наш час ПРООН надає безпосередню допомогу в рішенні першочергових проблем в області розвитку людини та її реальних потреб. ПРООН здійснює фінансування бюджетних стратегій розвитку більш як ЗО країн світу, націлених на підвищення життєвого рівня населення. Організаційна діяльність ПРООН характеризується гнучким реагуванням на потреби світового співтовариства в сфері використання майнових концепцій, що характеризують можливості розвитку потенціалу людини.

Особливого значення зараз набувають процеси децентралізації діяльності ПРООН з розширенням кола повноважень і відповідальності її підрозділів за розробку пріоритетних програм в різних країнах світу.

Фонд капітального розвитку ООН здійснює фінансування перспективних проектів розвитку, пов'язаних з інфраструктурою життєзабезпечення населення в світі, покращення життя людей в найменш розвинутих країнах.

Діяльність Глобального економічного фонду направлена на досягнення вирішальних зрушень в підвищенні рівня екологічної стійкості

196

навколишнього середовища та захист екосистеми нашої планети, знищенні негативних наслідків, викликаних повенями, викидами в атмосферу технологічних відходів, вирубкою лісів, забрудненням водостоків, виснаженням озонного прошарку землі тощо. Результатом реалізації Програми Добровольці ООН є забезпечення направлення (на добровільній основі) в країни, що розвиваються, технічно підготовлених фахівців для сприяння національному відродженню та розвитку, підвищенню рівня життя населення.

Фонд ООН для розвитку в інтересах жінок здійснює прямі інвестиції та надає реальну підтримку перспективним проектам розвитку з метою забезпечення допомоги жінкам, підвищення їх статусу в суспільстві, розширення їх участі в процесах прийняття і реалізації найважливіших державних рішень.

В наш час ПРООН використовує програмні інтегровані підходи для підтримки пріоритетних державних напрямків національного значення, які прямо пов'язані з перспективними цілями в області розвитку країн. Це забезпечує можливість раціонального розподілу ресурсного потенціалу, досягнення більш високого рівня взаємодії з іншими міжнародними організаціями ООН.

Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) є постійним міжурядовим органом і координаційним центром Генеральної Асамблеї ООН в області торгівлі, фінансів, технологій, інвестицій і розвитку. Метою діяльності організації є сприяння країнам, що розвиваються, у вирішенні завдань, пов'язаних з глобалізацією міжнародних економічних відносин та інтеграцією в світову економіку на справедливій основі.

Для досягнення цієї мети ЮНКТАД здійснює дослідницьку і аналітичну роботу, організує обговорення відповідних питань на міжнародному рівні, а також проводить діяльність в сфері технічного співробітництва тощо. Учасниками організації сьогодні є 188 держав. Багато міжурядових та урядових організацій мають статус спостерігача і приймають уч-асть у роботі ЮНКТАД.

Конференція - вищий керівний орган ЮНКТАД - проводиться раз у чотири роки на рівні міністрів для розробки стратегічних напрямків діяльності та визначення пріоритетів в роботі.

В період між конференціями, щорічно скликається Рада з торгівлі та розвитку, яка також є керівним органом ЮНКТАД. До складу Ради, яка відкрита для всіх членів Конференції, зараз входять 144 країни.

ЮНКТАД очолює Генеральний секретар Конференції у ранзі заступника Генерального секретаря ООН. Секретаріат знаходиться в Женеві і нараховує близько 400 співробітників. Річний бюджет організації по оперативній діяльності складає близько 50 млн. доларів, які виділяються з бюджету ООН. В рамках ООН ЮНКТАД співробітничає з багатьма іншими організаціями, в тому числі з ДЕСП (Департамент ООН з економічних і соціальних питань), ПРООН а також з групою Світового

197

Банку, МВФ тощо. Крім того, за межами ООН співробітництво здійснюється з широким колом таких організацій , як ОЕСР, різні регіональні угрупування тощо.

ЮНКТАД проводить оперативну діяльність в таких основних програмних напрямках:

1. Глобалізація і стратегія в області розвитку.

2. Міжнародна торгівля товарами послугами та сировиною.

3. Інвестиції, технології та розвиток підприємств.

4. Інфраструктура послуг для розвитку і ефективність торгівлі.

5. Найменш розвинені острівні країни, та такі, що не мають виходу до

моря.

Крім вищезазначених програмних напрямів, ЮНКТАД проводить також діяльність в сфері технічного співробітництва.' По цій лінії зараз здійснюється більше 300 проектів в більш як 100 країнах з сумарним обсягом річних витрат, які складають приблизно 24 млрд. доларів.

Результатами діяльності ЮНКТАД за останні ЗО років стали багаточисленні міжнародні угоди по торгівлі, заборгованості країн, що розвиваються, по транспорту тощо. Крім того, організація здійснює щорічні авторитетні публікації з різних аспектів своєї діяльності, які містять аналітичні матеріали, експертні оцінки, рекомендації довідкові та інші дані.

198

ЛІТЕРАТУРА

1. Буглай В.Б., Ливенцов Н.Н. Международные экономические отношения. Учеб. пособие. - 2-е изд. - М.: Финансы и статистика, 1997.

2. Гладков И.С. Экономика и мирохозяйственные связи промышленных и развивающихся стран. - М.: Изд-во ИМПЭ, 1996.

3. Дослідження світової політики. Збірник праць вчених. Випуск 7. К.:

ICEMB HAH України, 1999.

4. Економіка зарубіжних країн: Підручник / А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І. В. Бураківський та ін. - К.: Либідь, 1996.

5. Золото: прошлое и настоящее, Под ред. В. И. Букато и М. X. Лапидуса. -М.: ФАСТ, 1999.

6. Киреев А.П. Международная экономика. Учеб. пособие. - М.:

Международные отношения, 1998.

7. Козик В.В., Панова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей. - Львів: Видавництво університету "Львівська політехніка", 1999.

8. Крагило М.П. Світова економіка та міжнародні економічні відносини. -К.: "Террилорен", 1997.

9. Краткий внешнеэкономический словарь-справочник / Под ред. В. Рыбалкина. - М.: Международные отношения, 1996.

10. Кредісов A.I. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. - К.:

ВІРА-Р, 1998.

11. Кудров В.М. Мировая экономика. Учебник. - М.: Изд-во БЕК, 1999.

12. Ломакин В.К. Мировая экономика. - М.: "Финансы" ЮНИТИ, 1998.

13. Максимова Л.М., Носкова И.Я. Международные экономические отношения: Учеб. Пособие. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.

14. Международная торговля: финансовые операции, страхование и другие услуги: Пер. с англ. - К.: Торгово-издательское бюро. BHV, 1994.

15. Миклашевская М.А., Холонов А.В. Международная экономика. - М.:

МГУ им. М. В. Ломоносова, Изд-во "Дело и Сервис", 1998.

16. Мировая экономика. Учебник. Под ред. проф. А. С. Булатова. - М.:

199

Юристъ, 1999.

17. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / А. С. Філіпенко, В. І. Мудренко, В. Д. Сікора та ін.; за ред. А. С. Філіпенка. -К.: Либідь. 1997.

18. Новая европейская валюта евро. Программа ТАСИС, МГУ им. Ломоносова. Под ред. В. И. Рыбина. - М.: Финансы и статистика, 1999.

19. Овчинников Г.П. Международная экономика. Учеб. Пособие. - Спб.:

Изд-во "Полиус", 1998.

20. Покровская В.В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности. - М.: Юристъ, 1999.

21. Ревинский И.А. Международная экономика и мировые рынки:

Учебное пособие. - Новосибирск: Изд-во НГПУ, 1998.

22. Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Міжнародна економіка. - К.: МАУП, 1999.

23. Рыбалкин В.Е. и др. Международные экономические отношения (учедебник для вузов). Под ред. В. Е. Рыбалкина, 3-е издание. - М.:

ЮНИТИ-ДАНА, 1999.

24. Світова економіка: Підручник/ А.С.Філіпенко, О.І.Рогач та ін. -К.:Либідь, 2000.

25. Семенов К.А. Международные валютные и финансовые отношения. -М.: Изд-во ТЕИС, 1999.

26. Семенов К.А. Принципы развития международного разделения труда. - М.: Наука, 1996.

27. Сергеев П.В. Мировая экономика: Вопросы и ответы. - М.:

Юриспруденция, 1999.

28. Сергеев П.В. мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе: Учебное пособие. - М.: Новый юрист, 1998.

29. Соколенко С.И. Глобальные рынки XXI столетия. Перспективы Украины. - К.: Логос. 1998.

30. Сорос Дж. Криза глобального капіталізму. (Пер. з англ.) - К.:

Основи,1998.

31. Турбин Г.В. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. пособие -Минск: Высш. шк., 1997.

200

32. Федякина Л. Н. Мировая внешняя задолженность: теория и практика урегулирования. - М.: Дело и Сервис, 1998.

33. Ющенко В., Міщенко В. Управління валютними ризиками. - К.:

Знания, 1998.

201

УДК 339 ББК 65.5 Д24

Рецензенти:

О.В.Мороз, доктор економічних наук, професор В.Г. Фурик, кандидат економічних наук, доцент Л.Б.Ольшевський, кандидат економічних наук, доцент

Рекомендовано до видання Ученою Радою Вінницького державного технічного університету Міністерства освіти і науки україни

Дворніков М.Є.

Д 24 Міжнародна економіка. Навчальний посібник.- Вінниця: ВДТУ, 2001-201с.

Навчальний посібник являє собою розширений конспект курсів "Світова економіка та міжнародні відносини" і "Міжнародна економіка". Посібник дає розуміння суті процесів, які відбуваються в сучасному світовому господарстві, а також створює основу для оцінки шляхів інтеграції економіки України у світове співтовариство.

Посібник призначений для використання у навчальному процесі відповідних курсів, зокрема для розробки навчально-методичних матеріалів (тестів, словників, планів семінарів тощо). Він також може бути використаний фахівцями і всіма, хто цікавиться проблемами міжнародної економіки.

УДК 339 ББК 65.5 © М.Дворніков, 2001

Навчальне видання

Дворніков М.Є.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]