mng073

РЕФЕРАТ

з навчальної практики

“Вступ до ФАХУ”

Стати менеджером – це моя заповітна мрія. Адже історія управлінської думки має свої корені, які йдуть в глибину віків і тисячоліть. Висловлювання по проблемах управління вчені знаходять і на єгипетських папірусах, і на глиняних табличках з міжгір'я Тигру і Євфрату. Проте поєднувати їх з менеджментом прямо не можливо, тому що це були в основному рекомендації по державному управлінню.

Протягом усієї історії люди захоплювалися такими постатями, як Олександр Македонський і Наполеон, Генрі Форд і Пол Гейтц, більше, ніж видатними вченими, мислителями та поетами. Успіхи цих діячів спричинювалися не лише тим, що вони знали, чого і як хотіли б досягти. Найдивовижнішим завжди здавалося те, що вони вміли підпорядковувати собі інших і змушувати їх свідомо, наполегливо, майже добровільно діяти для досягнення поставленої мети. Вміння керувати чи то виробництвом, чи армією, чи державою завжди вважалося і називалося мистецтвом або талантом. Від нього залежала доля держав, війн, народів і окремих людей. Але у ХХ ст. підприємств, організацій, військових підрозділів і самостійних держав стало настільки багато, а їх взаємодії стали такі тісні та різноманітні, що чекати та шукати управлінський талант на кожну керівну посаду стало ніколи і нікому. Саме тому мистецтво управління перетворилося у науку управління - менеджмент (від англ. "management" - управління, завідування, організація).

У фундаментальній книзі М.Х.Мескона, М.Альберта, Ф.Хедоурі "Основи менеджменту" даються такі визначення менеджменту:

"Менеджмент - це вміння досягти поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.

Менеджмент - це діяльність, яка відповідно до цілей та завдань бізнесу розробляє плани, визначає не лише, що і коли робити, але й як і хто буде виконувати те, що намітили, формує робочі процедури по всіх стадіях управління та здійснює контроль.

Менеджмент - це не управління предметами, а організація і управління роботою людей.

Менеджмент - діяльність щодо знаходження найкращих способів досягнення цілей організації.

Менеджмент - наука управління; сукупність принципів, методів, засобів та форм управління з метою підвищення ефективної діяльності та збільшення прибутків".

Оксфордський словник англійської мови дає такі тлумачення:

Менеджмент - це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками).

Менеджмент - це влада та мистецтво керувати.

Менеджмент - це вміння та адміністративні навички організовувати роботу апарату управління.

Менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, служби та підрозділи.

Реалізацією завдань менеджменту на підприємствах та в організаціях займаються менеджери. Менеджери - це прошарок професіоналів-управлінців, головним завданням яких є координація і організація діяльності колективів на основі врахування об'єктивних законів та закономірностей економіки, соціології, психології, конфліктології тощо, тобто управління на науковій основі.

Менеджер - управлінець, директор, адміністратор, найманий професійний керівник, що не є власником фірми.

З розвитком менеджменту змінюються вимоги суспільства до професійних якостей менеджера. Раніше головною вимогою до управлінця була здатність якнайшвидше реагувати на зміни ринкової ситуації. Сьогодні гарним спеціалістом вважається той менеджер, який створює для свого підприємства нові ринки і не лише пасивно реагує на ринкові зміни, але й сам змінює ринок. Виконуючи свої обов язки, менеджер виступає у ролі управлінця, дипломата, лідера, новатора, вихователя тощо.

Лі Якока в книзі "Кар єра менеджера" зазначив: "люди, продукт, прибуток",- до цих трьох понять, зрештою, зводиться вся діяльність менеджера. Найголовніше - люди, оптимальне задіяння цього фактору саме і є найскладнішою проблемою і найбільшим досягненням менеджера.

На сучасних підприємствах у розвинутих країнах зайнято значно менше рядових робітників, ніж 50 і навіть 10 років тому. В майбутньому їх буде ще менше. Вже зараз існують підприємства, на яких практично немає робітників, а існують лише висококваліфіковані службовці та менеджери. Останні стають основним і водночас найрідкіснішим фактором виробництва.

На сучасному підприємстві одна людина ніколи або майже ніколи не може бути найкомпетентнішим менеджером. Фактично на всіх великих західних підприємствах вище керівництво формується у вигляді робочої групи. Для створення творчого колективу менеджерів потрібно щонайменше два-три роки. Отже, підприємець має постійно дбати про наявність необхідного складу менеджерів відповідної кваліфікації для успішної роботи підприємства в тривалій перспективі.

З поняттям "менеджер" часто ототожнюють поняття "бізнесмен" або "підприємець". Слід зазначити, що "бізнесменом" або "підприємцем", як правило, називають власника капіталу. На відносно невеликому підприємстві власник може водночас виконувати функції менеджера і навіть виплачувати собі за цю роботу заробітну плату. Але у величезних монополіях та транснаціональних корпораціях власники контрольних пакетів акцій мають під своїм контролем сотні підприємств і безумовно не можуть бути на всіх них менеджерами, здебільшого вони взагалі не мають ніякої певної визначеної посади. Менеджер обов’язково займає постійну офіційну посаду і одержує відповідну заробітну плату. Підприємцем же можна назвати того бізнесмена, який починає нову справу, реалізує принципово нові ідеї, вкладає власні гроші і бере на себе ризик. Це ж підкреслює канадський дослідник Х.Вудс, "менеджер як виконавча особа власника або роботодавця виконує функцію по управлінню персоналом і в цій якості розглядається окремо від підприємця".

Основна мета існування будь-якого бізнесу і створення будь-якої фірми - привести фірму до вершини Успіху, закріпити її там і дати їй можливість сміливо дивитися в майбутнє, бачачи там нові перспективи її розвитку. Суть бізнесу складається в постійному вдосконаленні самої фірми, її стратегії і тактики в боротьбі за місце на ринку, в прагненні до досконалості. Примноження капіталу, отримання прибутку і розвиток фірми, надія на майбутнє - ось ті складові, без яких бізнес немислимий. Так саме він немислимий без талановитих менеджерів, які можуть повести за собою людей і реалізувати все задумане.

Для повноцінного і гармонійного розвитку фірми і її бізнесу необхідний системний підхід до управління її персоналом і діяльністю. Існує безліч принципів управління, особливий інтерес має, один аспект управлінської діяльності. У принципах управління Анрі Файоля відображені не тільки економічні принципи управління, але і психологічні принципи впливу на персонал і взаємодії з ним. У цьому аспекті найбільш цікавим є основних заповідей Харві Мак Кея, що визначають вимоги до самого управлінця, при наявності яких він може продуктивно управляти фірмою.

1. Бізнесмен повинен завжди бути в формі.

2. Ділове життя не терпить зупинки.

3. Знання не стає силою, якщо його не застосовувати.

4. Вір собі, і успіх прийде до тобі.

5. Не вірте тому, хто скаже, що дрібниці для менеджера нічого не означають. Дрібниці - це все. Ви будете байдужі людям доти, поки не виявите турботу про них.

Задачами менеджменту як науки є розробка, експериментальна перевірка і застосування на практиці наукових підходів, принципів і методів, що забезпечують стійку, надійну, перспективну і ефективну роботу колективу (індивідуума) шляхом випуску конкурентоздатного товару.

У той же час кінцевою метою менеджменту як практики ефективного управління є забезпечення прибутковості підприємства шляхом раціональної організації виробничого (торгового) процесу, включаючи управління виробництвом (комерцією) і розвиток техніко-технологічної бази.

Виходячи з цього найважливішою задачею менеджменту є організація виробництва товарів і послуг з урахуванням попиту споживачів на основі ресурсів, що є. При цьому до задач менеджменту також відносяться:

1. перехід до використання працівників, що володіють високою кваліфікацією;

2. стимулювання співробітників організації шляхом створення для них відповідних умов праці і системи її сплати;

3. визначення необхідних ресурсів і джерел їх забезпечення;

4. розробка стратегії розвитку організації і реалізація;

5. визначення конкретних цілей розвитку організації;

6. постійний пошук і освоєння нових ринків;

7. вироблення системи заходів для досягнення намічених цілей;

8. здійснення контролю за ефективністю діяльності організації, за виконанням поставлених задач.

Задачі менеджменту безперервно ускладнюються по мірі зростання масштабів і розвитку виробництва і комерції. Виконані задачі і досягнуті намічені цілі оцінюються на ринку.

Ефективність управління залежить не тільки від способів рішення задач, але у величезній мірі і від господарського механізму і системи державного регулювання. Тому багато які моделі управління ( стратегічного і оперативного ), що успішно використовуються за рубежем, не завжди можуть бути ефективно застосовані в Україні, що пояснюється різною мірою зрілості ринкових відносин.

Якщо розглядати способи менеджменту з позицій макроекономіки управління організаціями, то можна помітити, що передові методи управління найбільш активне впроваджуються в рамках діючого і господарського механізму, що змінюється.

Сучасний менеджмент, враховуючи досягнення всіх шкіл і напрямів, інтегрує їх в процесі управління.

Сучасний менеджмент характеризують наступні положення:

відмова від пріоритету класичних принципів шкіл менеджменту, згідно з якими успіх підприємства визначається передусім раціональною організацією виробництва продукції, зниженням витрат, розвитком спеціалізації, тобто впливом управління на внутрішні чинники виробництва. Замість цього першорядною стає проблема гнучкості і адаптованості до постійних змін зовнішнього середовища. Значення чинників зовнішнього середовища різко підвищується в зв'язку з ускладненням всієї системи суспільних відносин ( в тому числі політичних, соціальних, економічних), що складають середовище менеджменту організації.

Використання в управлінні теорії систем, що полегшує задачу розгляду організації в єдності її складових частин, які нерозривно пов'язані із зовнішнім світом. Головні передумови успіху підприємства знаходяться у зовнішній середьовищі, причому кордони з нею є відкритими, тобто підприємство залежить в своїй діяльності від енергії, інформації і інших ресурсів, що поступає ззовні. Щоб функціонувати, система повинна пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі.

Застосування до управління ситуаційного підходу, згідно з яким функціонування підприємства обумовлюється реакціями на різні за своїй природою впливи ззовні. Центральний момент тут - ситуація, тобто конкретний набір обставин, які впливають істотний чином на роботу організації в даний період часу. Звідси витікає визнання важливості специфічних прийомів виділення найбільш значущих чинників, впливаючи на які, можна ефективно досягати мети.

Нова управлінська парадигма приділяє величезну увагу таким чинникам, як лідерство і стиль керівництва, кваліфікацію і культуру працюючих, мотивація поведінки, взаємовідношення в колективі і реакція людей на зміни.

Орієнтація на нові умови і чинники розвитку знайшла відображення в принципах менеджменту, формулювання яких показує роль людини, що зросла, його професіоналізму, особистих якостей, а також всієї системи взаємовідносин людей в організаціях. Наприклад, в складі найважливіших принципів, якими рекомендується користуватися менеджерам в останньому десятиріччі потокового віку, нерідко називаються наступні:

9. доброзичливе відношення менеджерів до всіх працюючих в організації;

10. відповідальність менеджерів всіх рівнів за успішну діяльність організації;

11. комунікації ( горизонтальні і вертикальні) як всередині, так і за межами організації;

12. створення атмосфери відвертості, чесності, довір'я людям;

13. сприяння реалізації їх талантів і прагнення до постійного вдосконалення, як особистої роботи, так і роботи організації.

Практичне втілення нових принципів управління вельми складне і вимагає радикального перегляду всієї філософії бізнесу, зміни психології працюючих ( в тому числі менеджерів ), підвищення їх кваліфікації і зростання особистого потенціалу.

Теорію управління прийнято розглядати як комплексну науку або науковий напрям, що спирається на багато які теоретичні і практичні знання. Це пояснюється багатогранністю проблеми управління і багатоаспектністю управлінської діяльності, заснованою на свідомому використанні економічних, природно - технічних організаційних, соціально - психологічних законів і закономірностей, властивих об'єкту управління. Теорія управління очевидно повинна бути орієнтована на рішення практичних задач.

Як видно з вищенаведеного, менеджмент і професія менеджера – цікаві напрямки людської діяльності. Професія менеджера дає змогу формувати людській особистості, реалізувати свої організаторські та лідерські риси тощо.

Список використаної літератури

14. Аппенянский А.И. «Человек и бизнес. Путь совершенства».-М.: Барс, 1995.- 157с.

15. ^{Андрушків Б.М., Кузьмин О.Е. «Основи менеджменту».- Львів: «світ», 1995. -296 с.}

16. ^{Бавыкин В. «Новый менеджмент».-М.: Экономика, 1997.-68с.}

17. ^{Бреддик У. Менеджмент в организации: Учебное пособие. - М.: «Инфра-М», 1997.- 65с.}

18. ^{Вейлл Питер. Искусство менеджмента. –М. Новости, 1993. -121с.}

19. ^{Ладанов И. Д. Практический менеджмент. -М. 1995. -491 с.}

20. ^{«Практична психологія менеджменту: Як зробити кар’єру. Як будувати організацію»: науково практичний посібник.-К.: Україна, 1994.-399с.}

21. ^{Уткин Э.А. история менеджмента.-Экмос, 1997-68с.}

22. ^{Мій вибір майбутньої спеціальності в якійсь мірі був випадковим. Після закінчення школи я ніколи не чув про спеціальність менеджера митної справи. Я окремо чув про професію менеджера, про професію митника. Однак ознайомившись з переліком спеціальностей, я був заінтригований спеціальністю "менеджера митної справи". Після цього мій вибір зупинився саме на цій спеціальності.}

24. ^{Думаю, що дана професія дасть мені чимало корисного. Окрім престижної професії, можна набути навиків керівника (менеджера), також можна сприяти роботі на митницях і примитних органах, що для сучасного стану в державі і суцільній корумпованості є вкрай необхідним завданням.}

26. ^{Так, ще багато потрібно навчитися, засвоїти як загальних, так і спеціальних предметів, але я гадаю, що всі набуті навички мені стануть в пригоді як на майбутній роботі, так і в житті. Вміти організовувати щось – це вже не зле. Особливо буде добре, якщо набуті знання можна буде застосувати по спеціальності.}

^{ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ МЕНЕДЖЕРА В РЕЗУЛЬТАТІ ЙОГО ПІДГОТОВКИ ДО ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАЙБУТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ}

^{За [4, с. 130] сучасний менеджер повинен володіти умінням складати плани, графіки, розклади, читати бухгалтерські звіти, зведення, використовуючи для цього персональний комп'ютер і найбільш застосовувані прикладні програми, тому особливу актуальність набуває професійна підготовка фахівця до використання нових інформаційних технологій в діяльності, що значно спрощує роботу сучасного менеджера.}

^{Враховуючи побажання теперішнього суспільства та державного стандарту освіти метою сучасних ВНЗ стає підготовка моральних, заповзятливих менеджерів, які можуть спрогнозувати можливі наслідки та самостійно прийняти менеджерське рішення залежно від складених обставин, спосібні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, володіють розвиненим почуттям відповідальності за судьбу своєї країни.}

^{Сучасні умови вимагають від фахівців не лише певного обсягу знань, але й враховують рівень сформованості до схильностей адаптуватися до якісно нових установам професійної діяльності, оскільки останнім часом спеціалістам доводиться пристосовуватися до постійно варіативного соціально-економічного середовища. Вирішення цього питання бачиться в змінах парадигми освіти в наслідку чого з'являється можливість використання компетентнісного підходу.}

^{Ідеї модернізації освіти на компетентнісний основі знайшли своє відображення в працях російських та українських дослідників, таких як В. О. Болотов, Є. В. Бондаревська, О. М. Дахін, І. О. Зимняя, О. В. Овчарук, О. І. Локшина, О. І. Пометун, и др.}

^{За допомогою даного підходу здійснюється зближення в рамках Болонського процесу української освіти із закордонними навчальними системами, що дозволяє порівняти придбані за час навчання результати підготовки та набуті компетенції випускників-менеджерів з метою зіставлення освітньо-кваліфікаційних рівнів в Україні та Європейському освітньому світові.}

^{На думку деяких дослідників задатки компетентнісного підходу були присутні ще в час життя Аристотеля, та вважається, що саме він був його засновником. Інші вчені дотримуються думки, що дефініції «компетентність» та «компетенція» вперше виникли та почали використовуватися з 1958 року, але не зважаючи на це єдності в розумінні сутності цих понять не існує й до цих пір.}

^{Сьогодні під компетентністю найчастіше розуміють спеціально організовані набори знань, умінь, навичок і ставлень набутих в процесі здобуття освіти. Тобто дефініція «компетентність» використовується для опису кінцевого результату навчання. На думку О. І. Пометун, розрізняють «ключові» (життєві) та предметні (галузеві) компетенції. Перші дозволяють фахівцю ефективно функціонувати загалом в сфері його життя, другі - поширюються на більш вузьку сферу, наприклад певної наукової дисципліни [1, с. 18]. Розвиток компетенцій являється метою освітніх програм.}

^{Для нашого дослідження особливу увагу привертає саме другий вид компетенцій. З метою виявлення переліку компетенцій сучасного менеджера що випускається нинішніми ВНЗ ми проаналізували програму нормативних навчальних дисциплін підготовки бакалавра [2], спеціаліста і магістра [3] галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» та навчальні плани РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) Інституту економіки і управління, який здійснює підготовку за приведеним напрямком.}

^{В ході дослідження нами було виявлено за різними кваліфікаційними рівнями підготовка до використання нових інформаційних технологій до використання їхнього у професійній діяльності здійснюється в рамках вивчення дисциплін «Інформаційні системи та технології» (для бакалаврів) та «Інформаційні системи та технології в управлінні організацією» (на рівні спеціалістів та магістрів).}

^{Дисципліна «Інформаційні системи та технології» в навчальному плані РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) займає місце серед дисциплін циклу фундаментальної, природничо-наукової та загальноекономічної (ФПНЗЕ) підготовки за напрямом підготовки 6.030601 "Менеджмент".}

^{Зміст дисципліни охоплює коло питань, пов'язаних з формуванням у майбутніх фахівців сучасного рівня інформаційної та комп'ютерної культури, набуття практичних навичок роботи на сучасній комп'ютерній техніці та використання сучасних інформаційних технологій для вирішення різноманітних завдань у практичній діяльності за фахом.}

^{Результатом вивчення дисципліни є набуття студентами універсальних професійних компетенцій з використання програмного забезпечення сучасних інформаційних систем та технологій в управлінні підприємствами.}

^{Оскільки універсальні компетенції непов'язані безпосередньо з рішенням професійних задач, але приймають опосередковану участь в успішній реалізації професійної діяльності, то можна зробити висновок, що використання нових інформаційних технологій для сучасного менеджера освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» має не пріоритетне значення, а лише допоміжне в виконанні фахових функцій. Універсальні компетенції дають змогу випускникові ВНЗ бути потрібним у разі необхідності не лише в своєї професії, але й взагалі на ринку праці, та успішно реалізовувати себе в інших сферах діяльності, що на нашу думку є також актуальним в сучасному світі.}

^{Дисципліна «Інформаційні системи та технології в управлінні організацією» в навчальному плані РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта) займає місце серед дисциплін циклу професійної та практичної (МПП) підготовки за напрямом підготовки 7.03060101 "Менеджмент організацій і адміністрування" та 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування».}

^{Зміст дисципліни охоплює коло питань, пов'язаних з формуванням у майбутніх менеджерів знань і навичок щодо сучасних інформаційних систем і технологій, їх раціонального використання, а також практичних навичок ефективного використання сучасних інформаційних технологій у процесі здійснення управлінської діяльності в організації.}

^{Тобто на цих двох ступенях мова йде про розширення компетенцій в області використання нових інформаційних технологій. Зазначимо, що на відміну від бакалаврської підготовки до використання цих технологій, де випускник по закінченню курсу «Інформаційні системи та технології» повинен набути компетенції, якими, на нашу думку, повинен володіти будь-який сучасний фахівець незалежно від сфери діяльності, але вони грають важливу роль в подальшої підготовці спеціалістів та магістрів, оскільки універсальні компетенції складають основу для професійних компетенцій та дозволяють їм повноцінно розвиватися. Виходячи з цього можна зробити висновок, що підготовка на освітньо-кваліфікаційних рівнях «спеціаліст» та «магістр» - це продовження бакалаврської підготовки та передбачає розширення переліку компетенцій.}

^{Література:}

^{1. Компетентнісний підхід у сучасній освіті; світовий досвід української перспективи Бібліотека з освітньої політики/Під заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: «К.І.С.», 2004. - 112 с.}

^{2. Програми нормативних навчальних дисциплін підготовки спеціаліста і магістра галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»}

^{3. Програми нормативних навчальних дисциплін підготовки бакалавра галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»}

^{4. Шатун В.Т., Основи менеджменту: Навчальний посібник. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2006. - 376 с.}

^{Про "Рошен"}

^За

^{«ROSHEN Elegance» екстрачорний}

^{Кар'єра в ROSHEN}

⁰

^{Про «Рошен»}

^{Кондитерська Корпорація ROSHEN – один з найбільших світових виробників кондитерських виробів.}

^{Кондитерська Корпорація ROSHEN посідає 18 сходинку у рейтингу Candy Industry Top 100.}

^{Під власним «солодким знаком якості» ROSHEN виробляє до 200 видів високоякісних кондитерських виробів (шоколадні і желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти). Загальний обсяг виробництва продукції досягає 450 тисяч тон на рік.}

^{Головний офіс Корпорації розташований у м. Київ, Україна. До складу Корпорації входять чотири українські фабрики (Київська, дві виробничі площадки у Вінниці, Маріупольська і Кременчуцька); дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики (Росія) , Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), Bonbonetti Choco Kft (Будапешт, Угорщина), а також масломолочний комбінат «Бершадьмолоко», який забезпечує фабрики корпорації натуральною високоякісною молочною сировиною.}

^{Для покращення умов зберігання сировини та готової продукції, для оптимізації поставок продукції та мінімізації затримок продукції на складі - Корпорація ввела в експлуатацію власний логістичний центр.}

^{Виробничі об'єкти Кондитерської Корпорації ROSHEN сертифіковані відповідно до вимог міжнародних стандартів якості та безпеки продуктів харчування. На підприємствах корпорації ROSHEN працює система управління якістю, яка відповідає вимогам ISO 9001:2008, та система управління безпечністю харчових продуктів, яка відповідає вимогам стандарту ISO 22000:2005, що підтверджується наявністю у кожної із фабрик Корпорації сертифікатів відповідності.}

^{Всі кондитерські фабрики корпорації ROSHEN забезпечені обладнанням для моніторингу контролю якості продукції та відповідних досліджень. Розробкою технологій та запуском високоякісних кондитерських виробів займаються спеціалісти, які пройшли атестацію та навчання у спеціалізованих іноземних центрах.}

^{Представлені на ринку кондитерські вироби виготовлені за найсучаснішими технологіями. Експлуатація сучасного високовиробничого обладнання, чітке дотримання технології виробництва, використання виключно високоякісної сировини та матеріалів, що застосовуються при виробництві кондитерських виробів є запорукою головних переваг продукції Roshen.}

^{Продукція представлена в Україні, Росії, Казахстані, Білорусі, країнах Кавказу, Середньої Азії, Німеччині, США, Молдові, Ізраїлі, Литві та інших країнах.}

^ЗВІТ

^{про практику}

^{«Моя майбутня професія»}