Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

mng073

.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
16.05.2015
Размер:
142.67 Кб
Скачать

Виконала

студентка групи МУНІД-11 Зоренна Марія

Зміст

Вступ.................................................................................................................................................... З

Професія менеджмент зовнішньоекономічної діяльності................................................................. 4

Чому я обрала професію менеджера зовнішньоекономічної діяльності?........................................ 6

Висновки.............................................................................................................................................. 7

Список використаної літератури…………………………………………………………………….9

Вступ

В умовах ринкової економіки досягнення успіху в конкурентній роботі залежить від якості управління, ефективне вирішення стратегічний і тактичних завдань потребує залучення висококваліфікованих спеціалістів. Оперативна адаптація організації до змін ринкового середовища можлива на базі професіоналізації управління, яка передбачає, насамперед, необхідність підготовки управлінських кадрів, здатних реалізувати сучасні підходи в менеджменті.

Протягом усієї історії люди захоплювалися такими постатями, як Олександр Македонський і Наполеон, Генрі Форд і Пол Гейтс, більше, ніж видатними вченими, мислителями та поетами. Успіхи цих діячів спричинювалися не лише тим, що вони знали, чого і як хотіли б досягти. Найдивовижнішим завжди здавалося те, що вони вміли підпорядковувати собі інших і змушувати їх свідомо, наполегливо, майже добровільно діяти для досягнення поставленої мети. Вміння керувати чи то виробництвом, чи армією, чи державою завжди вважалося і називалося мистецтвом або талантом. Від нього залежала доля держав, війн, народів і окремих людей. Але у XX ст. підприємств, організацій, військових підрозділів і самостійних держав стало настільки багато, а їх взаємодії стали такі тісні та різноманітні, що чекати та шукати управлінський талант на кожну керівну посаду стало ніколи і нікому. Саме тому мистецтво управління перетворилося у науку управління - менеджмент (від англ. "management" - управління, завідування, організація).

Професія менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

У зв'язку з глобалізацією світової економіки, розвитком інтеграційних процесів у суспільстві, входженням України до світового економічного співтовариства та розширенням зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств зростає потреба:

- знань організації і ведення міжнародного бізнесу;

- умінь аналізувати зовнішнє середовище;

- обґрунтувати необхідність виходу на зовнішній ринок;

- залучити іноземні інвестиції.

Ці функції виконують фахівці в галузі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. Це спеціальність, за якою здійснюється підготовка фахівців, які можуть обіймати посади керівників спільних підприємств та їх структурних підрозділів, керівників зовнішньоекономічних відділів, консультантів з розвитку міжнародної діяльності, управління фінансами та міжнародними розрахунками підприємства, обіймати посади митних брокерів, дилерів з цінних паперів, здійснювати міжнародні маркетингові дослідження та забезпечувати просування продукції на міжнародних ринках збуту.

Вміти спілкуватися із людьми, вести із ними переговори, іти до спільної думки чи згоди - це мистецтво, і менеджер зовнішньоекономічної діяльності повинен володіти цим мистецтвом ідеально. Це надзвичайно важко бути хорошим психологом, проте люди цієї професії не тільки добре розбираються в людях, але й уміють знайти із ними спільну мову. Це добре відомо, що менеждери зовнішньоекономічної діяльності співпрацюють із компаніями з різних країн. Це великий плюс для розвитку не тільки для компаній, які укладають угоди із іноземними партнерами, але для України в цілому. Адже завдяки таким зв'язкам наша країна розвивається, відкриває себе іншим провідним державам.

Так, як моя професійна орієнтація управління міжнародними інвестиціями, я б хотіла детальніше знати що це означає. Міжнародні інвестиції — це інвестиції, які дають можливість отримати більш високу прибутковість вкладення капіталу в порівнянні з національним ринком інвесторів за рахунок більш високого зростання цін активів на інших національних ринках, росту курсу валют по відношенню до валюти інвестора за рахунок ефекту транснаціоналізації діяльності корпорацій Міжнародні інвестиції здійснюють спеціалізовані інвестиційні та пенсійні фонди, страхові компанії, банки, корпорації і приватні Інвестори. Міжнародні інвестиції, ринок міжнародних інвестиційних активів розподіляються на два головних

сегменти:

1) міжнародний ринок фінансових Інвестицій;

2) міжнародний ринок реальних Інвестицій.

Реальними інвестиціями (real investments), як правило, є інвестиції у будь-який тип матеріальних активів (земля, устаткування, підприємства). Фінансовими інвестиціями (financial investments) є контракти, які записані на'бумазі або в електронному вигляді. За думкою У.Ф. Шарпа, «у примітивних економіках основна частина інвестицій відноситься до реальних, у той час як у сучасній економіці значна частина інвестицій представлена фінансовими інвестиціями».

Чому я обрала професію менеджера зовнішньоекономічної діяльності?

Коли я вчилася в школі, то хотіла стати лікарем. Але з усіх боків чула про те, що для майбутнього нашої країни (і мого майбутнього) дуже потрібні люди, які можуть працювати з людьми, організуючи їхню ефективну працю. Тому, коли переді мною постало питання вибору майбутньої професії, я зупинилася не спеціальності менеджера ЗЕД. На мою думку, щоб стати дійсно менеджером високої кваліфікації, треба окрім знань з економіки, потрібно мати такі людські якості, як вміння розбиратися в людях, здатність розуміти та поважати людей. Необхідною складовою характеру менеджера є комунікабельність. Мені подобається не просто спілкуватися з людьми, а й ефективно взаємодіяти з ними, досягаючи певної цілі. Я просто обожнюю налагоджувати контакти з новими людьми. Я народилася в Україні, мені жити й працювати в ній. І я хочу, щоб наша держава була багатою, економічно розвиненою, щоб вона мала авторитет у всьому світі, щоб українські товари купували в інших країнах. І мені хотілося б допомогти у розвитку економічних зв'язків України з іншими країнами, прискоренні процесу виходу України на міжнародний рівень та її становленню як могутньої економічно розвиненої держави. Тому я і обрала професію менеджера зовнішньоекономічної діяльності. Зараз я вчуся на першому курсі університету і вважаю, що я зробила правильний крок у своєму житті по вибору професії. Це те, що мені подобається і те, що потрібно державі. Мені подобаються умови, які створені в університеті для того, щоб я стала кваліфікованим спеціалістом, мені подобаються викладачі, які мають високий рівень кваліфікації. Я буду прагнути до того, щоб набути необхідні знання, буду вдосконалювати свій характер, буду відпрацьовувати свої вміння, щоб ефективно спілкуватися та взаємодіяти з іншими людьми. Я хочу стати кваліфікованим менеджером із зовнішньоекономічної діяльності.

Висновки

Мені здається, що менеджер - це не просто професія. Це наче колективний образ різних професій. Менеджер працює з людьми, він виконує свою професійну діяльність, використовуючи знання, вміння, інтелект та працю інших людей. Він повинен уміти оточувати себе талановитими людьми і ефективно взаємодіяти з ними. Тому сьогодні менеджер повинен бути не просто організатором виробництва, лідером, але й економістом, психологом, педагогом, спеціалістом з етики, соціології тощо. "Хороший керівник знає для себе, що кожна людина є особистістю, яка має невід"ємне право на вільний природний вияв своєї індивідуальності. Тому нескладно зрозуміти, яку важливу роль в його освіті повинна займати підготовка з психології" - кажуть менеджери із світовим іменем. І я з цим цілком згодна. Менеджер зовнішньоекономічної діяльності - це, на мою думку, ще більш складна професія. Бо цей фахівець має виводити свою організацію на зовнішній ринок, уміти встановлювати контакти та взаємодіяти з представниками різних країн і відстоювати інтереси своєї країни, тобто бути неначе послом своєї країни. Для цього також треба добре знати світову економіку, тонкощі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. До того ж йому треба добре розумітися в національних та психологічних особливостях різних народів, знати їхні ділові культури. Я розумію, що така діяльність є дуже важливою для майбутнього нашої країни, і тому я обрала професію менеджера зовнішньоекономічної діяльності.

Ми уявляєм собі перспективу,

Ми відчуваємо мудрості силу.

Ми доторкаємось плечем до плеча,

Ми не турбуємось, що важко, хоча

Ми плачем, що ще не "засіяно ниву".

Та ми уявляєм свою перспективу.

Ми знаєм, що ми необхідні Вітчизні,

Ми в менеджменті маємо бути корисні.

Ми мріємо світ цей на краще змінити.

Ми намагаємося жити й радіти.

Ми віримо в успіх.

Хоча ми і різні Ми знаємо - ми необхідні Вітчизні!

Список використаної літератури

1. Гориславець, А. Грозовська. Менеджмент і менеджер. Видавництво «Дев'ять балів», №5-6, 2003.

2. Підручник / Лук'яненко Д.Г., Губський Б.В., Мозговий О.М. та ін.

3. Міжнародна інвестиційна діяльність - Сазонець І.Л., Джусов О.А., Сазонець О.М.

4. P.M. Пушкар, Н.П. Тарнавська.Менеджмент. Теорія та практика. -Тернопіль.Видавництво «Карт-бланш», 2003.

5. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред. О.А. Кириченка. - К.: Знання, 2005.

6. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. К.; Знання 19, 2008.

Висновок

Зміни, що відбуваються в системі управління економікою, сучасний розвиток техніки і технології виробництва, процеси, що відбуваються в суспільному та культурному житті, сприяють тому, що підприємства функціонують в надзвичайно динамічною і виключно складною зовнішньому середовищі. У сформованих умовах господарювання чинником виживання і розвитку ділових підприємств (фірм) є їх високий рівень інноваційності.

У ситуації ж переходу до ринкової системи господарювання для російських підприємств, відрізаних від державних фондів, відразу перетворилися в самостійні суб'єкти ринкових відносин і відчувають гостре конкурентний тиск з боку іноземних компаній як на світових, так і на внутрішньому ринку, швидкий розвиток інноваційності підприємств, що розуміється як їх здатність до створення і впровадження інновацій, є, по суті, основним засобом до виживання.

Створення, збереження і зміцнення інноваційності підприємства спираються на відповідний спосіб управління, який характеризується підприємливістю та чинить особливий акцент на розвиток потенціалу людських ресурсів.

Інтенсивність інноваційних процесів залежить як від природи інновацій, так і від характеру середовища, в якій вона буде впроваджуватися. Це стосується природи інноваційних процесів в контексті умов функціонування конкретного підприємства.

Процес створення інновації є дуже складним, оскільки пов'язує різні сфери людської діяльності, що підкоряються різним законам: наприклад, наука, техніка, виробництво і збутова діяльність, єдиним ланцюгом очікувань.

Інноваційних процес на діловому підприємстві має особливий характер, тому що формується під сильним впливом еволюції суспільних потреб. Змінюваний масштаб і обсяг пріоритетів і вимог з боку споживачів є джерелом відновлення інноваційних процесів. Це стосується не тільки кінцевих продуктів споживання, але і машин, обладнання, технологій, організації виробництва, існуючих на фірмі систем управління та інших соціальних явищ ділового підприємства.

Інновації мають системний характер, оскільки стосуються всіх пов'язаних між собою підсистем підприємства. Окремі елементи системи повинні пристосуватися до інноваційних змін в одній з підсистем (ефект мультиплікатора в управлінні). Процеси пристосування підсистем повинні бути керовані, так як некеровані процеси, які в будь-якому почнуться, можуть носити негативний для фірми характер і звести до нульового ефекту результат інновації.

Інновації є динамічними процесами, які являють собою ряд взаємопов'язаних рішень, прийнятих окремими керівниками і групами керуючих.

Інноваційні процеси необхідно аналізувати й оцінювати комплексно і в динамічному аспекті. Необхідною умовою для створення інновацій є систематизований запас знань і вміння оперувати не тільки системами матеріальних ресурсів, але й вміння оперувати розташовуваними інформаційними ресурсами. На сучасній фірмі інформаційні ресурси є ключовим, стратегічним багатством.

Інноваційні процеси мають імовірнісний характер: це означає, що, як правило, вони пов'язані з ризиком і невпевненістю. Тому навіть у випадках запланованих і ретельно підготовлених інновацій завжди присутня ймовірність провалу, і пов'язані з ним втрати матеріальні, фінансові і т.п. Інноваційний шлях розвитку - це єдино перспективний шлях економічного зростання.

Таким чином, стратегії та інновації в економіці - це два основні стовпи сучасного менеджменту.

Бібліографічний список

1. Альберт, Мескон, Хедуорі. Основи менеджменту: Пер. з англ. - М.: Справа, 2003.

2. Ансофф І. Нова корпоративна стратегія: Пер. з англ. - СПб.: Питер, 1999.

3. Ансофф І. Стратегічне управління: Пер. з англ. - М.: Економіка, 1989.

4. Виханский О. і ін Стратегічний менеджмент. - М.: Гардарика, 2000.

5. Друкер П. Ф. Управління, націлене на результат: Пер. з англ. - М.: TBS, 1992.

6. Інноваційний менеджмент / Под ред. С.Д. Ильенковой. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1997.

7. Каплан Р., Нортон Д. Організація, орієнтована на стратегію. Як у новій бізнес-середовищі процвітають організації, застосовують збалансовану систему показників: Пер. з англ. - М.: ЗАТ «Олімп-Бізнес», 2005.

8. Карлоф Б. Ділова стратегія: Пер. з англ. - М.: Економіка, 1993.

9. Мерсер Д. ІБМ: управління в самій процвітаючої корпорації світу: Пер. з англ. - М.: Прогрес, 1991.

10. Складання бізнес-плану. Посібник консалтингової фірми "Ернст & Янг": Пер. з англ. - М.: Джон Уайлі енд Санз, 1994.

11. Довідник директора підприємства. Під ред. М.Г. Лапусти. - М.: Инфра-М, 2005.

12. Менеджмент процесів / Под ред. Й. Беккера, Л. Вілкова, В. Таратухін та ін: Пер з нім. - М.: Ексмо, 2007.

13. Портер М. Міжнародна конкуренція: Пер. з англ. - М.: Міжнародні відносини, 1993.

14. Портер М. Конкурентна стратегія: Пер. з англ. - М.: Альпіна Бізнес Букс, 2005.

15. Стрікленд А. Дж., Томпсон А.А. Стратегічний менеджмент: Пер. з англ. - М.: ЮНИТИ, 2001.

16. Санто Б. Інновації як засіб економічного розвитку: Пер. з англ. - М.: Прогрес, 1990.

17. Стек Дж. Велика гра в бізнес: Пер. з англ. - М.: Ділова Ліга, 1994.

18. Твісс Б. Управління науково-технічними нововведеннями: Пер. з англ. - М.: Економіка, 1989.

19. Уроки організації бізнесу / Р. Коуз, О. Уільямсон, Д. Тіс та ін: Пер. з англ. - СПб.: Лениздат, 1994.

20. Фатхутдінов Р.А. Стратегічний маркетинг. - М.: Бізнес-школа «Інтел-Синтез», 2000.

21. Фатхутдінов Р.А. Інноваційний менеджмент. - М.: Бізнес-школа «Інтел-Синтез», 2004.

22. Фаей Л., Ренделл Р. Курс МБА зі стратегічного менеджменту: Пер. з англ. - М.: Альпіна Бізнес Букс, 2004.

23. М. Хучек. Інновації на підприємствах та їх впровадження. - М.: РАУ Промінь, 1992.

24. Черкаський Г.І. Менеджмент в ТНК легкої промисловості. - М.: 1995.

25. Шумпетер Й. Теорія економічного розвитку: Пер. з англ. - М.: Прогрес, 1982.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]