10.5 Міжнародні міжвузівські наукові стосунки

Основні наукові дослідження в європейських країнах традиційно проводяться більше в науково-дослідних інститутах, ніж у вищих

113

навчальних закладах. В той же час у Сполучених Штатах Америки фундаментальні наукові дослідження проводяться в основному в університетах, а прикладні - в наукових лабораторіях великих фірм.

Швидкий розвиток міжнародного поділу праці та нерівномірність розвитку науки в різних країнах за різними напрямами ведуть до виникнення потреби в обміні не тільки результатами впровадження науково-технічних досягнень у виробничий процес, а й самими цими досягненнями. Спеціалізація науки на світовому рівні в значній мірі сприяє її прогресу. Обмін науковими досягненнями між країнами може відбуватися різними шляхами.

По-перше, через наукову літературу, яка розповсюджується по всьому світу, та систему ІНТЕРНЕТ.

По-друге, через запрошення провідних вчених з одних країн до співпраці на деякий час у наукові центри інших країн.

По-третє, шляхом створення спільних науково-дослідних закладів, лабораторій та спільної участі у виконанні наукомістких програм і проектів.

По-четверте, шляхом проведення різного роду наукових симпозіумів, конференцій, семінарів, нарад тощо.

В порівнянні з наукою, система обміну в галузі освіти розвинена значно слабше. Обмін в цій сфері в основному базується на зв'язках між вузами. Хоча у світі поширюється надання освітніх послуг на комерційній основі, досить великою залишається частка співробітництва між вузами і на некомерційній основі.

Міжнародні відносини на рівні вищої школи проявляються у таких формах:

•обмін досвідом та інформацією;

•обмін викладачами, науковими співробітниками, аспірантами та студентами;

•узгодження підходів до процесу навчання;

• спільна дослідницька діяльність;

•стажування молодих спеціалістів за кордоном;

•навчання іноземних студентів, в першу чергу з країн, що

розвиваються, у вузах розвинутих країн.

На рівні середньої школи також існують міжнародні зв'язки, хоча і дещо слабкіші ніж між вузами. Це обмін учителями і учнями, створення спільних шкіл або шкіл з іноземною методикою навчання тощо.

10.6 Світова організація інтелектуальної власності (соів)

114

Світова організація інтелектуальної власності (СОІВ) є

міжурядовою організацією, яка має статус спеціалізованого закладу ООН. Вона заснована у 1970 році і нараховує 155 членів. Україна є членом цієї організації з дня її заснування.

СОІВ створена з метою: по-перше, сприяти охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом розвитку співробітництва держав та взаємодії з іншими міжнародними організаціями, а по-друге, забезпечувати управління структурними елементами організації.

Найважливішими структурними елементами СОІВ є:

•Паризька конвенція з охорони промислової власності (Паризький Союз).

•Договір про патентну кооперацію (Союз РСТ).

•Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридський Союз);

Світова організація інтелектуальної власності веде багатопланову і багатогранну роботу. Можна виділити такі основні напрямки її діяльності:

1. Розробка нових міжнародних угод та проектів щодо гармонізації національних патентних законодавств і створення типових законів про винаходи, промислові зразки, товарні знаки та інші об'єкти промислової власності.

2. Забезпечення міжнародної реєстрації деяких об'єктів інтелектуальної власності.

3. Збір і поширення наукової, технічної, іншої інформації та випуск спеціальних періодичних видань.

4. Сприяння в підготовці кадрів для країн, що розвиваються, та сприяння одержанню цими країнами на пільгових умовах передової іноземної технології.

5. Сприяння розвитку національної винахідницької діяльності.

6. Створення фондів описів іноземних патентів. Штаб-квартира СОІВ знаходиться у Женеві (Швейцарія).

115

Тема 11 МІЖНАРОДНІ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Світовий ринок трудових ресурсів. Міжнародна трудова міграція. Основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Міжнародна організація праці.