6.3 Політичне - правове середовище мев

Політично-правове середовище здійснює вплив на систему міжнародних економічних відносин не так у плані умов і чинників її існування, як у плані її розвитку. Існує діалектичний зв'язок міжнародної політики та світової економіки, оскільки міжнародна політика виступає своєрідним механізмом задоволення або узгодження інтересів суб'єктів міжнародних відносин. Поняття "міжнародна політика" відрізняється від поняття "зовнішня політика", є більш агрегованим і мирним.

Міжнародна політика являє собою сукупність методів та засобів, які направлені на досягнення цілей і завдань, що випливають з інтересів суб'єктів міжнародних відносин.

Зовнішня політика - це діяльність держави у сфері зовнішніх відносин, яка витікає з інтересів країни та її суб'єктів.

Оскільки міжнародна політика є механізмом узгодження інтересів, то можна сказати, що політичні інтереси країн, груп країн, регіонів мають значний вплив на розвиток МЕВ. Одним з головних політичних інтересів кожної країни є нормальний прогресивний розвиток власної економіки. Він залежить від різних внутрішніх та зовнішніх чинників. Тому на основі попереднього виникає ще один інтерес - вигідна зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) країни.

До важливих політичних, а відповідно й економічних інтересів також 7відносяться:

• незалежний, суверенний, без втручання інших держав розвиток країни;

• міцна і надійна оборона;

• володіння найновішою інформацією;

• розвиток науки, володіння найсучаснішими технологіями;

• розвиток соціальної і культурної сфер;

61

• підняття загального престижу країни та інші.

На базі подібних і спільних інтересів країни об'єднуються у регіональні чи інші групові об'єднання. Спільність інтересів різних країн зумовлена такими чинниками:

1. Взаємовигідність економічного та іншого роду співробітництва.

2. Подібність природно-географічних умов: клімату, природних ресурсів, географічного розташування, геополітичного положення.

3. Історично-національний розвиток.

4. Спільність конкурентів.

5. Подібність соціально-економічного розвитку.

6. Спільність військового будівництва.

7. Надзвичайна спеціалізація.

Важливе значення для розвитку міжнародних економічних відносин має політична стабільність країн, груп країн, регіонів.

Політичною стабільністю країни називають невелику імовірність зміни її політичного статусу протягом тривалого часу у вигляді виникнення соціальних конфліктів і політичних актів типу тероризму, путчів, партизанської боротьби. Діалектичною протилежністю політичної стабільності є політичний ризик. Він передбачає можливість:

• політичної змови та політичного перевороту;

• конфіскації майна;

• націоналізації і навіть приватизації об'єктів приватної власності;

• неприйняття і заворушення на ґрунті релігії, національних та класових проблем.

Як і для всякої системи, для системи МЕВ необхідне інституційне забезпечення, яке б регулювало її функціонування і розвиток.

Інституційним забезпеченням МЕВ є сукупність правових інститутів (конференцій, конгресів, нарад, комітетів, комісій, організацій) та вироблених ними правових норм, котрі забезпечують регулювання МЕВ на різних рівнях.

Розрізняють міжнаціональні і наднаціональні органи регулювання міжнародних економічних відносин.

Міжнаціональні органи регулювання МЕВ - це такі інститути, які мають рекомендаційно-координаторські функції. Їхні постанови, в основному, є бажаними для виконання.

Наднаціональні органи регулювання МЕВ - це інститути, які виконують наказово-координаторські функції. Їхні постанови мають виконуватись беззаперечно. Прикладом таких органів є блокові об'єднання.

Правові інститути мають різні назви і, відповідно, між ними існує ряд відмінностей.

Міжнародні конференції, конгреси, наради являють собою інститути, які виробляють правові норми в певних напрямках розвитку міжнародних відносин та створюють виконавчі органи. Вони скликаються

62

порівняно рідко, а ще рідше періодично. Наприклад, валютні конференції чи конференції ГАТТ/СОТ. Інколи конференції переростають в організації, які до своїх назв додають слово "конференція". Наприклад, Конференція з питань тихоокеанського співробітництва та інші.

Міжнародні комітети та комісії - це постійно діючі інститути, завданням яких є втілення в життя рішень і намірів, ухвалених на міжнародних конференціях, конгресах, нарадах. Вони мають визначений статус, хоч і бувають в основному представницькими чи виконавчими органами. Також комітетами і комісіями називають підрозділи міжнародних організацій. Наприклад, при одному з головних органів ООН - Економічній і Соціальній Раді (ЕКОСОР) працює п'ять комітетів і п'ять регіональних комісій.

Міжнародними організаціями називають стійкі, міцно зорганізовані інститути, які мають свої органи управління і діють на основі чітко вироблених статутних засад. Класифікуються міжнародні організації за різними критеріями.

1. Залежно від рівнів створення і функціонування вони є:

міждержавними, регіональними, груповими.

2. Залежно від роду діяльності - політичними, науковими, промисловими, аграрними, торговельними, валютними тощо.

3. Залежно від рівня представництва - урядовими, міжурядовими, міжпарламентськими, неурядовими.

^w Кожен з розглянутих інститутів по-своєму впливає на розвиток міжнародних економічних відносин, але всі разом вони складають управлінську систему, яка регулює ці відносини.