- •Тема 1 формування та розвиток світового господарства . 6
- •Тема 2 економіка країн оеср ..................................................... 18
- •Передмова
- •Тема 1 формування та розвиток світового господарства
- •1.1 Сучасні підходи до визначення поняття "світове господарство"
- •1.2 Основні етапи формування сучасної світової економіки
- •1.3 Підсистеми світового господарства
- •1.4 Система найважливіших показників розвитку національних господарств та світової економіки в цілому
- •1.5 Динаміка сучасного розвитку світового господарства
- •Тема 2 економіка країн оеср
- •2.1 Загальна характеристика країн оеср
- •2.2 Державне регулювання економіки країн оеср
- •2.3 Основні напрямки економічної політики
- •Тема 3 економіка країн, що розвиваються
- •3.1 Загальна характеристика та місце у світовій економіці країн, що розвиваються
- •3.2 Соціально-економічна структура країн, що розвиваються
- •3.3 Структура економіки та розвиток основних галузей
- •3.4 Зовнішньоекономічні зв'язки країн, що розвиваються
- •3.5 Нові індустріальні країни
- •Тема 4 економіка перехідних суспільств
- •4.1 Загальна характеристика країн з перехідною економікою
- •4.2 Основні напрямки реформування економіки в умовах переходу до ринкових відносин
- •4.3 Сучасні риси економіки перехідного періоду у країнах Східної Європи
- •Тема 5 система міжнародних економічних відносин
- •5.1 Суть, рівні та структура міжнародних економічних відносин
- •5.2 Суб'єкти міжнародних економічних відносин
- •5.3 Принципи розвитку міжнародних економічних відносин
- •Тема 6 середовище існування міжнародних економічних відносин
- •6.1 Суть і структура середовища мев
- •6.2 Природно - географічне середовище мев
- •6.3 Політичне - правове середовище мев
- •6.4 Економічне середовище мев
- •6.5 Соціально-культурне середовище мев
- •7.1 Суть міжнародних валютних відносин. Загальні відомості про валюту
- •7.2 Світова валютна система та її еволюція
- •7.3 Валютні ринки світу
- •7.4 Світовий ринок золота
- •7.5 Міжнародні валютні розрахунки
- •Тема 8 міжнародні фінансово-кредитні відносини
- •8.1 Міжнародна міграція капіталів
- •8.2 Міжнародні кредитні відносини
- •8.3 Світовий ринок позичкових капіталів
- •8.4 Міжнародні фінансово-кредитні організації
- •9.1 Суть міжнародного виробничого співробітництва
- •9.2 Міжнародна спеціалізація виробництва
- •9.3 Міжнародна виробнича кооперація
- •9.4 Галузеві аспекти міжнародного виробничого співробітництва
- •10.1 Суть міжнародного науково-технічного співробітництва та його структура
- •10. 2 Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій
- •10.3 Міжнародне ліцензування
- •10.4 Міжнародний інжиніринг
- •10.5 Міжнародні міжвузівські наукові стосунки
- •10.6 Світова організація інтелектуальної власності (соів)
- •11.1 Світовий ринок трудових ресурсів
- •11.2 Міжнародна трудова міграція
- •11.3 Основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів
- •11.4 Регулювання міжнародних міграційних процесів
- •11.5 Міжнародна організація праці
- •Тема 12 міжнародна торгівля
- •12.1 Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних відносин
- •12. 2 Теоретичні основи міжнародної торгівлі
- •12. З Структура міжнародної торгівлі
- •12.4 Ціноутворення у міжнародній торгівлі
- •12.5 Основні інструменти регулювання міжнародних торгових відносин
- •2. Контингентування (квотування) зовнішньоторговельної діяльності.
- •12. 6 Динаміка світової торгівлі на сучасному етапі
- •12.7 Роль та функції гатт (сот) в регулюванні сучасної світової торгівлі
- •Тема 13 світовий ринок послуг
- •13.1 Система міжнародних послугових відносин
- •13.2 Міжнародний лізинг
- •13.3 Міжнародний факторинг
- •13.4 Міжнародний форфейтинг
- •13.5 Міжнародний франчайзинг
- •13.6 Міжнародний консалтинг
- •13.7 Світовий ринок професійних послуг
- •13.8 Страхові послуги на світовому ринку
- •13.9 Міжнародний туризм
- •Тема 14 міжнародні транспортні відносини
- •14.1 Суть та особливості міжнародних транспортних відносин
- •14.2 Морські та річкові міжнародні перевезення
- •14.3 Міжнародні сухопутні та повітряні перевезення
- •14.4 Особливості транспортно-експедиторського посередництва у міжнародних перевезеннях
- •14.5 Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних транспортних перевезень
- •15.1 Суть та особливості міжнародного бізнесу
- •15.2 Розвиток транснаціонального бізнесу
- •15.3 Спільне підприємництво
- •15.4 Роль вільних економічних зон у розвитку міжнародного бізнесу
- •Тема 16 інтеграційні процеси у світовому господарстві
- •16.1 Суть та основні форми міжнародної інтеграції
- •16.2 Інтеграційні процеси у Європі
- •16.3 Особливості розвитку економічної інтеграції у Північній Америці
- •16.4 Інтеграційні об'єднання Латинської Америки
- •16.5 Регіональні інтеграційні формування в Азії
- •16.6 Інтеграційні об'єднання Африки
- •16.7 Проблеми економічної інтеграції снд
- •16.8 Роль оон та інших міжнародних інститутів у розвитку загальносвітової економічної інтеграції
- •Міжнародна економіка
12.5 Основні інструменти регулювання міжнародних торгових відносин
Загалом регулювання міжнародних торгових відносин здійснюється на трьох рівнях:
• на рівні підприємств;
• на рівні держав і державних органів;
• на рівні міжнародних організацій.
Стратегічним завданням підприємства у цій сфері є вибір оптимальної організаційної структури зовнішньоекономічних зв'язків. Оптимальність структури зумовлена такими чинниками:
1) Характером виробничої спеціалізації фірми,
133
2) Розміром фірми,
3) Схемою організаційної будови і формою управління,
4) Зовнішнім середовищем функціонування,
5) Рівнем розвитку експорту/імпорту.
Для роботи на зовнішніх ринках фірми-виробники мають власний зовнішньоторговельний апарат - систему органів і служб, які об'єднані функцією управління процесом реалізації та закупівлі товарів за кордоном. Залежно від розмірів та можливостей фірми зовнішньоторговельний апарат може мати вигляд:
1. Вбудованого експортного відділу, який повністю організаційно залежить від відділу збуту.
2. Спеціального експортного відділу, незалежного від відділу збуту. Даний відділ займається забезпеченням регулярних експортних/імпортних операцій, планово-аналітичною роботою, рекламно-інформаційною, кредитно-розрахунковою, транспортно-комунікаційною діяльністю.
3. Експортних дочірніх компаній. Вони здійснюють цілий комплекс заходів, направлених на реалізацію товару фірми-виробника за узгодженими з нею цінами, зберігають юридичну самостійність і тому самостійно відповідають перед покупцями за свої зобов'язання.
Важливу роль у зміцненні позицій національних фірм на світовому ринку відіграє держава, державні методи регулювання зовнішньоекономічною діяльністю, експортна політика держави. Остання полягає в тому, що з одного боку, держава безпосередньо здійснює процеси фінансування, організації, інформаційного забезпечення та заохочення національного експорту, а з іншого - постійно удосконалюється система заходів непрямого впливу держави на рівень конкурентоспроможності національних товарів. Для цього держава:
• зміцнює науково-технічну та виробничу базу;
• здійснює регламентації у сфері стандартів і якості;
• допомагає фірмам в кадровому забезпеченні тощо. Хоча експортна політика різних держав і відрізняється, має певні національні особливості, можна виділити спільні форми стимулювання експорту:
1. Державне та змішане приватно-державне регулювання експорту.
2. Надання для фірм, які експортують свою продукцію в країни, що розвиваються, коштів каналами допомоги.
3. Державне страхування експортних кредитів.
4. Організаційне та інформаційне сприяння з боку держави в експорті.
5. Виділення субсидій на експорт.
134
Останні заходи дозволяють експортеру значно знизити ціну на товар, який експортується, і часто продавати його нижче собівартості. Це надає експортерам субсидованих товарів необгрунтовані переваги і тому в практиці міжнародної торгівлі розглядається як недобросовісна конкуренція. При ГАТТ/СОТ навіть існує Угода про субсидії та компенсаційні мита, в якій це питання регулюється.
Для регулювання у сфері зовнішньої торгівлі держава проводить певну державну політику, з використанням цілого ряду інструментів (заходів). Загалом ці інструменти можна поділити на дві групи: тарифні й нетарифні. Тарифні заходи безпосередньо пов'язані з митними зборами. Мито являє собою збір коштів, який виконує функцію податку і стягується при перетині товаром митниці. Мито підвищує ціну імпортованих/ експортованих товарів і тим самим впливає на обсяг та структуру зовнішньоторговельного обороту.
Митним тарифом називають систематизований перелік митних зборів, які накладають на товари при імпорті чи експорті. Митні тарифи включають декілька колонок ставок збору:
І. Колонка максимальних (генеральних) мит.'Застосовується для товарів з країн, з якими немає торговельного договору.
II. Колонка мінімальних мит. Застосовується для товарів з країн, з якими укладено торговельний договір.
III. Колонка преференційних мит. Застосовується для певних товарів
та за спеціальними угодами. Мита бувають трьох видів:
• Адвалерні, тобто такі, що стягуються у відсотках від цини товару.
• Специфічні, тобто такі, що стягуються у визначеній грошовій сумі з маси, обсягу або штуки товару.
• Змішані.
Нетарифні заходи регулювання зовнішньої торгівлі можна поділити на декілька категорій.
До першої, найчисельнішої, відноситься більше половини заходів нетарифного регулювання, які безпосередньо направлені на обмеження експортно-імпортних операцій з метою захисту певних галузей чи сфер національної економіки. Серед цих заходів слід виділити:
1. Ліцензування зовнішньоторговельної діяльності. Ліцензійна система передбачає, що держава через спеціально уповноважене відомство видає дозвіл на зовнішньоторговельні операції з певними товарами, які внесено до списків, як такі, що ліцензуються, за імпортом чи експортом. Ліцензія експортна (імпортна) - це належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого терміну певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій чи кредитування.
Загалом основні види ліцензій можна звести до двох типів:
135
• автоматична (генеральна) ліцензія дозволяє безперешкодний ввіз/вивіз товарів, що внесені до списку, протягом зазначеного терміну;
• неавтоматична (разова індивідуальна) ліцензія дозволяє імпорт чи експорт товару певного виду конкретному експортеру/ імпортеру із вказівкою кількості товару, його вартості, країни його походження або призначення, а інколи і митного пункту, через який повинно здійснюватися переміщення товару.
На наддержавному рівні використання ліцензування зовнішньоторговельних операцій регулює ГАТТ/СОТ.