- •Тема 1 формування та розвиток світового господарства . 6
- •Тема 2 економіка країн оеср ..................................................... 18
- •Передмова
- •Тема 1 формування та розвиток світового господарства
- •1.1 Сучасні підходи до визначення поняття "світове господарство"
- •1.2 Основні етапи формування сучасної світової економіки
- •1.3 Підсистеми світового господарства
- •1.4 Система найважливіших показників розвитку національних господарств та світової економіки в цілому
- •1.5 Динаміка сучасного розвитку світового господарства
- •Тема 2 економіка країн оеср
- •2.1 Загальна характеристика країн оеср
- •2.2 Державне регулювання економіки країн оеср
- •2.3 Основні напрямки економічної політики
- •Тема 3 економіка країн, що розвиваються
- •3.1 Загальна характеристика та місце у світовій економіці країн, що розвиваються
- •3.2 Соціально-економічна структура країн, що розвиваються
- •3.3 Структура економіки та розвиток основних галузей
- •3.4 Зовнішньоекономічні зв'язки країн, що розвиваються
- •3.5 Нові індустріальні країни
- •Тема 4 економіка перехідних суспільств
- •4.1 Загальна характеристика країн з перехідною економікою
- •4.2 Основні напрямки реформування економіки в умовах переходу до ринкових відносин
- •4.3 Сучасні риси економіки перехідного періоду у країнах Східної Європи
- •Тема 5 система міжнародних економічних відносин
- •5.1 Суть, рівні та структура міжнародних економічних відносин
- •5.2 Суб'єкти міжнародних економічних відносин
- •5.3 Принципи розвитку міжнародних економічних відносин
- •Тема 6 середовище існування міжнародних економічних відносин
- •6.1 Суть і структура середовища мев
- •6.2 Природно - географічне середовище мев
- •6.3 Політичне - правове середовище мев
- •6.4 Економічне середовище мев
- •6.5 Соціально-культурне середовище мев
- •7.1 Суть міжнародних валютних відносин. Загальні відомості про валюту
- •7.2 Світова валютна система та її еволюція
- •7.3 Валютні ринки світу
- •7.4 Світовий ринок золота
- •7.5 Міжнародні валютні розрахунки
- •Тема 8 міжнародні фінансово-кредитні відносини
- •8.1 Міжнародна міграція капіталів
- •8.2 Міжнародні кредитні відносини
- •8.3 Світовий ринок позичкових капіталів
- •8.4 Міжнародні фінансово-кредитні організації
- •9.1 Суть міжнародного виробничого співробітництва
- •9.2 Міжнародна спеціалізація виробництва
- •9.3 Міжнародна виробнича кооперація
- •9.4 Галузеві аспекти міжнародного виробничого співробітництва
- •10.1 Суть міжнародного науково-технічного співробітництва та його структура
- •10. 2 Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій
- •10.3 Міжнародне ліцензування
- •10.4 Міжнародний інжиніринг
- •10.5 Міжнародні міжвузівські наукові стосунки
- •10.6 Світова організація інтелектуальної власності (соів)
- •11.1 Світовий ринок трудових ресурсів
- •11.2 Міжнародна трудова міграція
- •11.3 Основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів
- •11.4 Регулювання міжнародних міграційних процесів
- •11.5 Міжнародна організація праці
- •Тема 12 міжнародна торгівля
- •12.1 Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних відносин
- •12. 2 Теоретичні основи міжнародної торгівлі
- •12. З Структура міжнародної торгівлі
- •12.4 Ціноутворення у міжнародній торгівлі
- •12.5 Основні інструменти регулювання міжнародних торгових відносин
- •2. Контингентування (квотування) зовнішньоторговельної діяльності.
- •12. 6 Динаміка світової торгівлі на сучасному етапі
- •12.7 Роль та функції гатт (сот) в регулюванні сучасної світової торгівлі
- •Тема 13 світовий ринок послуг
- •13.1 Система міжнародних послугових відносин
- •13.2 Міжнародний лізинг
- •13.3 Міжнародний факторинг
- •13.4 Міжнародний форфейтинг
- •13.5 Міжнародний франчайзинг
- •13.6 Міжнародний консалтинг
- •13.7 Світовий ринок професійних послуг
- •13.8 Страхові послуги на світовому ринку
- •13.9 Міжнародний туризм
- •Тема 14 міжнародні транспортні відносини
- •14.1 Суть та особливості міжнародних транспортних відносин
- •14.2 Морські та річкові міжнародні перевезення
- •14.3 Міжнародні сухопутні та повітряні перевезення
- •14.4 Особливості транспортно-експедиторського посередництва у міжнародних перевезеннях
- •14.5 Роль міжнародних організацій у регулюванні міжнародних транспортних перевезень
- •15.1 Суть та особливості міжнародного бізнесу
- •15.2 Розвиток транснаціонального бізнесу
- •15.3 Спільне підприємництво
- •15.4 Роль вільних економічних зон у розвитку міжнародного бізнесу
- •Тема 16 інтеграційні процеси у світовому господарстві
- •16.1 Суть та основні форми міжнародної інтеграції
- •16.2 Інтеграційні процеси у Європі
- •16.3 Особливості розвитку економічної інтеграції у Північній Америці
- •16.4 Інтеграційні об'єднання Латинської Америки
- •16.5 Регіональні інтеграційні формування в Азії
- •16.6 Інтеграційні об'єднання Африки
- •16.7 Проблеми економічної інтеграції снд
- •16.8 Роль оон та інших міжнародних інститутів у розвитку загальносвітової економічної інтеграції
- •Міжнародна економіка
3.2 Соціально-економічна структура країн, що розвиваються
Соціально-економічна структура країн, що розвиваються, являє собою складну картину існування різних укладів, які характеризуються специфікою розвитку продуктивних сил і типів суспільних відносин. Конгломерат укладів включає патріархально-натуральний, напівфеодальний і феодальний, дрібнотоварний, приватнокапіталістичний, державно-капіталістичний, іноземний капіталістичний. Кожний уклад має певну самостійність і підпорядковується своїм специфічним законам розвитку. Між ними існує велика різниця в ощадних, мобілізаційних та інвестиційних можливостях. Тобто їх "внески" у забезпечення економічного зростання суттєво різняться.
Така міжукладна різниця і відносна відокремленість відтворення кожного з укладів визначають важливу особливість економічного зростання країн, що розвиваються, відсутність органічного, цілісного, єдиного механізму відтворення.
Разом з тим, загальний процес відтворення не є механічною сумою відтворювальних процесів в окремих укладах. Особливо за роки незалежності не тільки змінилася роль і місце окремих укладів в економіці, а й значно посилилися взаємозв'язки і взаємозалежності між ними. Поступово зменшується дезінтегрованість національного відтворення, зростає його цілісність. Окремі країни досягли суттєвих успіхів у формуванні цілісних національних відтворювальних комплексів.
Загалом соціально-економічна структура країн, що розвиваються, характеризується двоїстістю існуванням традиційного і сучасного секторів господарства. Сучасний (індустріальний) сектор відрізняється відносно високим рівнем розвитку продуктивних сил та більш розвиненими формами організації виробництва. Традиційний (доіндустріальний) продовжує охоплювати основну частину населення і виробників країн, що
34
розвиваються, існує на основі відсталих суспільних відносин та характеризується дуже низькою ефективністю виробництва.
Так у багатьох країнах Африки та Азії докапіталістичні уклади продовжують суттєво впливати на економічне життя. Традиційні соціально-економічні ' структури повільно адаптуються до умов сьогодення.
Збереження залишків натурального та напівфеодального виробництва істотно впливає на систему ринкових відносин, що проявляється у відчутній ролі кастово-кланових, релігійно-етнічних чинників, які нерідко призводять до обмеження конкуренції та спотворення її впливу.
Дрібнотоварний уклад в країнах, що розвиваються, представлений великою кількістю виробників міста і села. Він охоплює значну частину працездатного населення. Ремісничо-кустарне виробництво, дрібне селянське господарство здійснюються на примітивній технічній базі, із застосуванням праці самих товаровиробників та членів їх сімей. Відтворення у цьому укладі має, в основному, екстенсивний характер. Додаткове збільшення кількості господарств, живої праці, оновлення технічної бази здійснюється дуже повільно і в незначних масштабах. Диференціація дрібнотоварного виробництва, зокрема, виділення заможних господарств, відбувається в країнах, що розвиваються дуже повільно. А тому цей уклад ще довго буде мати значний вплив на відтворення цих держав.
Сучасний сектор економіки країн, що розвиваються, формується на капіталістичних засадах.
Розвиток національного підприємництва має відчутну специфіку, яка відрізняє цей процес від класичного становлення і розвитку капіталізму в вхідній Європі. Однак ступінь зрілості даного процесу в різних регіонах І ізний. В ряді країн Латинської Америки та Південно-Східної Азії ї аціональні підприємці вже перетворились на провідну силу суспільства. В той же час у більшості країн Тропічної Африки вони лише формуються або зароджуються.
Специфікою формування підприємництва в країнах, що розвиваються, є те, що історично-традиційні уклади не були ґрунтом для його визрівання. У багатьох випадках виникнення підприємництва в цих країнах стало наслідком розвитку капіталізму метрополій вшир. Тому підприємництво в багатьох країнах, що розвиваються, має локальний характер і тривалий час "мирно" співіснує з традиційним сектором цих країн.
Труднощі формування національного підприємництва в країнах, що розвиваються, зумовлені об'єктивними умовами організації сучасного виробництва.
По-перше, НТР вимагає постійного підвищення необхідної мінімальної суми інвестицій для створення ефективного виробництва, а
35
гостра нестача капіталу стримує виробничі капіталовкладення національної буржуазії та обмежує сфери її діяльності.
По-друге, вузькість внутрішнього ринку даних країн.
По-третє, відсутність досвіду управління.
По-четверте, брак кваліфікованих кадрів, що веде до недовантаження потужностей підприємств, їхньої малоефективної діяльності.
Перераховані чинники істотно звужують фонд нагромаджень, стримуючи тим самим економічне зростання.
Зростає вплив на місцеве підприємництво іноземного капіталу, транснаціональних корпорацій. Це дає змогу національним підприємствам використовувати додаткові фінансові, матеріальні ресурси, сучасну технологію та досвід організації управління та виробництва.
В таких країнах, як Південна Корея, Гонконг, Тайвань, Бразилія, Мексика, вже склалися потужні національні фінансово-промислові групи, які у 80-90 роках самостійно з ТНК активно включились у процес транснаціоналізації виробничо-інвестиційної діяльності.
Таким чином, іноземний капітал являється елементом сучасного сектора країн, що розвиваються. І практика окремих країн показала ефективність використання ресурсів ТНК для розвитку національної економіки. Зокрема структурні зрушення у "нових індустріальних країнах" Азії в значній мірі пов'язані з діяльністю ТНК, створенням ними нових сучасних галузей індустрії.
Значне місце в розвитку економіки країн, що розвиваються, належить національній державі. Так, державний сектор відіграв важливу роль у ліквідації наслідків колоніалізму. В деяких країнах (Індія, Єгипет) великі державні підприємства, які працюють ефективно, стали основою розвитку національної економіки. Разом з тим, у 80-ті роки, в більшості країн, що розвиваються, дуже гостро постала проблема недостатньої прибутковості, а часто і збитковості державних підприємств. Невиправдано значні розміри держсектора та його неефективність, величезний розмах корупції та розбухання держапарату призвели до зміщення акцентів в економічній політиці країн, що розвиваються, в бік ринкових механізмів.
У більшості таких країн були скорочені державні інвестиції, проведена приватизація значної частини держсектора. Головний акцент в економічній політиці тепер робиться не на безпосередню участь держави у виробництві, а на створення умов, які б сприяли зростанню підприємництва та приватної ініціативи. Разом з тим держава відіграє незамінну роль у створенні умов функціонування багатьох галузей економіки, інфраструктури, кредитно-грошової, фінансової систем, підтримці механізмів розподілу прибутку і соціальної справедливості, систем охорони навколишнього середовища.
36